Ухвала суду № 89676281, 05.06.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1624/20

Номер провадження 1-кс/623/549/2020

У Х В А Л А

іменем України

05 червня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - слідчого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Курила Д.І.,

прокурора Михайленко О.О.,

слідчого Новікової Т.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікової Т.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Слабунівка, Балаклійського району, Харківської області, українця, громадянина України, судимого:

1) 16 травня 2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 185 КК України, до 200 годин громадських робіт;

2) 02 грудня 2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 389 KK України, до 1 року обмеження волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

3) 17 лютого 2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки,

який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000234 від 10 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2020 року слідчий Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Т.І. звернулася з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Михайленко О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин під час іспитового терміну.

ОСОБА_1 , на початку березня місяця 2020 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, у нічний час, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, прийшов до домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 , що розташоване адресою: АДРЕСА_2 , де, діючи таємно, повторно, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив рукою віконне скло в будинку, після чого проник в середину приміщення, звідки вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi Note 8 Pro 6/64 Gb», вартістю 5399 гривень 10 копій ок, та болгарку «Craft-Tec POWER TOOLS PXAG2272», вартістю 659 гривень 70 копійок, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 6058 гривень 80 копійок, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Відомості про даний злочин 10 березня 2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000234 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло

04 червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України.

Беручи до уваги те, що наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого підозрюється, слідчий вважає наявними правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, просив обрати йому міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрюваного ОСОБА_1 , який визнав себе винуватим, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інший злочин.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною 1 статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, для запобігання обґрунтованим ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність стійких соціальних зв`язків, офіційного працевлаштування або навчання, те, що підозрюваний нейтрально характеризується за місцем проживання, однак раніше неодноразово судимий, має негативну репутацію, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, вчиненому в період іспитового строку, що свідчить про високий рівень криміногенної поведінки, а тому слідчий суддя вважає, що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, особисте зобов`язання, не може бути застосовано, оскільки особа підозрюваного не заслуговує на довіру, відсутні міцні соціальні зв`язки в місці реєстрації в Україні, він не має родини, утриманців та у разі визнання винуватим загрожує покарання, пов`язане з позбавленням волі; особиста порука не може бути застосована, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості та додаткові відомості не надані підозрюваним про осіб, які заслуговують на довіру та могли б виступити в якості поручителів; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

З урахуванням вищевикладеного необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні підозрюваним не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання підозрюваного у місцях позбавлення волі.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, визначається застава, достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040 гривень (2102 х 20 = 42 040 гривень).

Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,–

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікової Т.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з 12 години 30 хвилин 05 червня 2020 року по 12 годину 30 хвилин 03 серпня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ua208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; застава згідно КПК по справі № 623/1624/20; провадження № 1-кс/623/549/2020.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до сплину терміну тримання під вартою внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03 серпня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 05 червня 2020 року о 14 годині 15 хвилин.

Слідчий суддя М.П. Одарюк