Ухвала суду № 89675792, 06.06.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3436/20

Провадження № 1-кс/524/1532/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2020 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Вінтоняк Н.Д., за участю секретаря Воблікової І.О., прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Кравченка Я.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шамшуріна Ю.В., розглянувши в судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання слідчого СВ Кременчуцького відділення поліції ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Дуба Владислава Юрійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170090001905 від 05.06.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не є депутатом, учасником бойових дій та ліквідатором аварії на ЧАЕС, офіційно не працює, не одружений, неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,

підозрюваного в кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кременчуцького відділення поліції ГУНП в Полтавській області лейтенант поліції Дуб В.Ю. звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Кравченком Я.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що 05.06.2020 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував поблизу магазину «Бізон» за адресою: буд. 4 , квт. 297 міста Кременчук, де побачив раніше невідому жінку похилого віку ОСОБА_2 , яка тримала в руках пакети з продуктами, в одному з яких знаходився гаманець з грошовими коштами, та запропонував допомогти донести покупки додому, на що остання погодилась. У подальшому, підійшовши до 1 під`їзду будинку АДРЕСА_3 , у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна потерпілої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_1 , сидячи поруч з потерпілою на лаві біля під`їзду, таємно викрав з правої зовнішньої кишені кофти зв`язку з трьох ключів (ключ від тамбуру коридору, ключ від вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , ключ від поштової скриньки) та з гаманця, який знаходився в пакеті з покупками, грошові кошти в сумі 12 гривень (номіналом 10 та 2 гривні). Після цього ОСОБА_1 допоміг донести потерпілій пакети до дверей квартири та хотів покинути місце злочину, коли в цей час ОСОБА_2 виявила відсутність гаманця та ключів від квартири та висловила вимогу щодо повернення їй майна, зрозумівши, що даним майном заволодів ОСОБА_1

Однак ОСОБА_1 , будучи викритий потерпілою ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний намір, незважаючи на вимоги потерпілої повернути майно, з місця злочину втік та розпорядився майном на власний розсуд.

05 червня 2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час досудового розслідування установлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть суттєво вплинути на проведення досудового розслідування, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків з метою зміни їх показів на досудовому розслідуванні та в суді, вчинити новий злочин.

Посилаючись на вказані обставини, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він не може за стан здоров`я триматися в умовах позбавлення волі, так як йому необхідно вживати ліки та дотримуватися спеціального режиму харчування. Крім того, підозрюваний наголошував на тому, що причетний до вчинення крадіжки, а не грабежу, а відтак стороною обвинувачення неправильно визначено кваліфікацію правопорушення.

Захисник Шамшурін Ю.В. проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи підозру, оголошену за ч.2 ст. 186 КК України не обґрунтованою, оскільки підозра ґрунтується на доказах, які свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а не за ч. 2 ст. 186 КК України, за якою було повідомлено підозру. Також захисник посилався на те, що цілодобовий домашній арешт зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, який не має наміру перешкоджати слідству. Звернув увагу на те, що в умовах ізоляції від суспільства підозрюваний не зможе отримувати лікування, яке йому потрібне після операції, крім того, є значний ризик зараження короновірусною інфекцією.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні(ч.1 ст.194 КПК України)

Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.06.2020 року о 18.40 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Постановою слідчого від 05.06.2020 року перекваліфіковано кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні з ч. 1 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України.

05.06.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На переконання слідчого судді, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, що підтверджується доданими до клопотання доказами: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом пред`явлення для впізнання, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 та вилученими речовими доказами;

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існує ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 , зважаючи на особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, підозрюється у вчиненні даного кримінального правопорушення під час дії іспитового строку та чинності ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в іншому кримінальному провадженні, офіційно не працює, не має постійних джерел доходу та міцних соціальних зв`язків, а відтак може вчинити новий майновий злочин. Також, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості впливу на потерпілого та свідків в даному провадженні, оскільки свідки та потерпілий надають покази суду безпосередньо, саме ці докази суд покладає в основу прийнятого рішення. Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України не знайшов свого підтвердження в ході розгляду клопотання.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує його вік та стан здоров`я, вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину та тяжкість покарання, що йому загрожує, а також те, що підозрюваний, не є працевлаштованим, соціальні зв`язки підозрюваного в місці його проживання не є настільки міцними, для того, щоб на час розслідування забезпечити належне виконання покладених на нього обов`язків.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, суд враховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя наголошує, що питання кваліфікації дій підозрюваного не можуть бути предметом розгляду під час обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування. На думку слідчого судді, дослідження судом доказової бази, встановлення фактичних обставин вчинення злочину, вини підозрюваного, кваліфікація його дій можлива лише під час розгляду справи судом по суті після завершення досудового розслідування.

Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість підозрюваного, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: відповідно до пункту 79 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважують правило поваги до особистої свободи. Пунктом 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» також передбачено, що суспільний інтерес з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доказів того, що стан здоров`я підозрюваного на даний час унеможливлює його перебування під вартою, до суду не надано.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи встановлені слідчим суддею обставини та беручи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1 , ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 грн. 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 184, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кременчуцького відділення поліції ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Дуба Владислава Юрійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170090001905 від 05.06.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк запобіжного заходу рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18 год. 40 хв. 05.06.2020 року.

Строк дії ухвали відповідно до ч.ч. 1,2 ст.197 КПК України визначити строком на шістдесят днів, тобто до 18 год. 40 хв. 04 серпня 2020 року.

Визначити суму застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 грн. 00 коп.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA188999980313191205000026001

Код класифікації доходів бюджету - 22030200

Призначення платежу: Автозаводський районний суд м.Кременчука; ухвала слідчого судді від 05.06.20 по справі № 524/3436/20, провадження № 1кс/524/1532/20, ОСОБА_1 , запобіжний захід - застава.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1. прибувати до слідчого, прокурора,суду за першою вимогою; 2. не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2. повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Слідчий суддя: Н. Д. Вінтоняк