Рішення № 89671401, 05.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2857/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоприбор» (вул. Сегедська, 7, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 13873571) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоприбор» (вул. Сегедська, 7, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 13873571), в якому позивач просив стягнути податковий борг з усіх відкритих рахунків ВК ТОВ «ТЕПЛОПРИБОР» (код ЄДРПОУ 13873571) на суму у загальному розмірі 110 370,94 грн. на користь державного бюджету:

- суму по податку на нерухоме майно, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010400) на суму 110370,94 грн. на бюджетний рахунок №UА348999980314090513000015008, отримувача код ЄДРПОУ 38016923, отримувач – УК м. Одесі/ Приморський р-н/18010400, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ВК ТОВ «ТЕПЛОПРИБОР» знаходиться на обліку, як платник податків в Приморській ДПІ у м. Одесі Південного управління ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до повідомлення про взяття на облік за основним місцем обліку платника податків від 04.02.1991 року. Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Крім того, п. 36.5. ст.36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Враховуючи довідку розрахунок податкового боргу станом на 17.02.2020 року та інтегровані картки, платник податків має заборгованість по податку на нерухоме майно, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010400) у сумі 110 370,74 грн., з яких: = (110370,74(основний борг)).

У зв`язку з виникненням податкового боргу боржнику направлено поштою податкову вимогу від 02.08.2018 №84247-17, а саме рекомендованим листом. В добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у зв`язку із чим Позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді від 07.04.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження від 07.04.2020 р. та пам`ятка про права та обов`язки були направлені на адресу ВК ТОВ «ТЕПЛОПРИБОР», що зазначена у позові та відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак до суду повернулось поштове відправлення із вкладеним, що не вручене адресату з підстав: «за закінченням терміну зберігання». При цьому, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ВК ТОВ «ТЕПЛОПРИБОР» (код ЄДРПОУ 13873571) не перебуває в процесі припинення.

До того ж Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 07.04.2020 року строк для подання відзиву на позовну заяву, проте відзив до суду не направляв.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до ідентифікаційних даних ВК ТОВ «ТЕПЛОПРИБОР» знаходиться на обліку, як платник податків в Приморській ДПІ у м. Одесі Південного управління ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до повідомлення про взяття на облік за основним місцем обліку платника податків від 04.02.1991.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості до бюджету станом на 17.02.2020 року, розрахунку податкового боргу станом на 17.02.2020 рок та інтегрованих карток, ВК ТОВ «ТЕПЛОПРИБОР» має заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010400) у сумі 110 370,74 грн., з яких 110 370,74 - основний борг.

Історія заборгованості по податку на нерухоме майно, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010400) в інтегрованій картці платника виникла:

29.07.2018 нараховано основного зобов`язання у сумі 17748,67 грн. по податковій декларації №34437 від 14.02.2018 року. З урахуванням переплати у сумі 0,43 грн., загальна сума заборгованості склала 17743,24 грн.

29.10.2018 нараховано основного зобов`язання у сумі 14748,67 грн. по податковій декларації №34437 від 14.02.2018 року. З урахуванням нарахувань, загальна сума заборгованості склала 32496,91 грн.

29.01.2019 нараховано основного зобов`язання у сумі 11748,67 грн. по податковій декларації №34437 від 14.02.2018 року. З урахуванням нарахувань, загальна сума заборгованості склала 44245,58грн.

29.04.2019 нараховано основного зобов`язання у сумі 16531,34 грн. по податковій декларації №9026870815 від 20.02.2019 року. З урахуванням нарахувань, загальна сума заборгованості склала 60776,92 грн.

29.07.2019 нараховано основного зобов`язання у сумі 16531,34 грн. по податковій декларації №9026870815 від 20.02.2019 року. З урахуванням нарахувань, загальна сума заборгованості склала 77308,26 грн.

29.10.2019 нараховано основного зобов`язання у сумі 16531,34 грн. по податковій декларації №9026870815 від 20.02.2019 року. З урахуванням нарахувань, загальна сума заборгованості склала 93839,6 грн.

29.01.2020 нараховано основного зобов`язання у сумі 16531,34 грн. по податковій декларації №9026870815 від 20.02.2019 року. З урахуванням нарахувань, загальна сума заборгованості склала 110 370,94 грн.

У зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» від 02.08.2018 №84247-17, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ВК ТОВ «ТЕПЛОПРИБОР»: 65063, Одеська обл., м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 7. У добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у зв`язку із чим Позивач звернувся до суду.

Згідно із п. п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п.36.5. ст.36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе/платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 87.9. ст. 89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, орган державної Податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» від 02.08.2018 №84247-17, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ВК ТОВ «ТЕПЛОПРИБОР».

Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за Відповідачем по узгодженим грошовим зобов`язанням станом на момент розгляду справи, складає 110 370, 94 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 та пп. 95.3 ст. 95 ПУ України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи те, що судом не встановлено обставин які б звільняли Відповідача від сплати податкового боргу, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, на підставі положень ст. 67 Конституції України суд дійшов висновку, що адміністративний позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з викладеним відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 229, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоприбор» (вул. Сегедська, 7, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 13873571) про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути податковий борг з усіх відкритих рахунків ВК ТОВ «ТЕПЛОПРИБОР» (код ЄДРПОУ 13873571) у загальному розмірі 110 370,94 грн. на користь державного бюджету, а саме: суму по податку на нерухоме майно, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010400) на суму 110 370,94 грн. на бюджетний рахунок №UА348999980314090513000015008, отримувача код ЄДРПОУ 38016923, отримувач – УК м. Одесі/ Приморський р-н/18010400, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.