Рішення № 89671289, 04.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2537/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

представника позивача Джумига Є.Ю.

представника відповідача не з`явився

розглянувши в порядку ст. 287 КАС України справу за позовом Чорноморської міської ради Одеської області до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Чорноморської міської ради Одеської області до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про накладення штрафу від 02.03.2020 у виконавчому провадженні №59913642.

Позов вмотивовано наступним.

Оскаржувана постанова від 02.03.2020 винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем не враховано, що 21.02.2020 Чорноморською міською радою Одеської області був виконаний виконавчий лист №501/2623/18, виданий 15.08.2019 Одеським окружним адміністративним судом. А саме, рішенням сесії Чорноморської міської ради Одеської області від 21.02.2020 №551/99-VІІ прийнято рішення Чорноморської міської ради Одеської області стосовно розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0887 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тобто, на час прийняття рішення про накладення штрафу державний виконавець має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Головний державний виконавець перед тим, як виніс оскаржувану постанову, не тощо не пересвідчився про наявність поважних причин невиконання рішення суду, а не пересвідчився чи виконане рішення.

Крім того, Чорноморська міська рада Одеської області не отримувала постанову №59913642 від 09.01.2020 року про накладення штрафу на Чорноморську міську раду Одеської області у сумі 5100 гривень.

Підставою для накладення повторного штрафу у відповідності до ч. 3 ст. 63 Закону є повторне невиконання без поважних причин боржником рішення, суду. Однак, державний виконавець не перевірив: чи отримано боржником постанову про накладення штрафу, чи виконане рішення суду.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року відкрито провадження з урахуванням особливостей, передбачених ст. 287 КАСУ.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року зупинено провадження по справи до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

15.04.2020 р. за вхід. № ЕП/5368/20 надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтований наступним.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

02.03.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та до правоохоронних органів направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

12.03.2020 р. до відділ надійшов лист від боржника, про повне виконання рішення суду 21.02.2020 р. однак, вказаний лист відправлено 12.03.2020 р.

У статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця робот.

Ані боржник, ані стягувач не повідомили про виконання рішення, чим порушили статтю 19 Закону України «Про виконавче провадження».

04.06.2020 року провадження по справі поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов і просив його задовольнити.

Відповідач по справі повідомлений про дату, час та місце судового засідання засобами електронної пошти на адресу (info_prim@od.dvs.gov.ua), що міститься на офіційному сайті.

Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 29.08.2019 перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа №501/2623/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 15.08.2019 р. про зобов`язання Чорноморської міської ради Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0887 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою : АДРЕСА_1

29.08.2019 АДРЕСА_2 . державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

08.10.2019 р. від боржника надійшов лист про направлення рішення суду постійні комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою. Проект землеустрою буде розглянуто на найближчий сесії Чорноморської міської ради Одеської області.

05.11.2019 до відділу надійшла заява стягувана щодо невиконання рішення суду боржником.

06.11.2019 та 05.12.2019 державним виконавцем направлено вимоги боржнику щодо стану виконання рішення суду.

21.12.2019 за вхід. № 9493109/24 до відділу надійшла заява стягувача про невиконання рішення суду боржником.

09.01.2020 до відділу надійшов лист від боржника, згідно з яким встановлено, що розгляд заяви ОСОБА_1 відкладено. А вказана буде розглянута на наступній сесії Чорноморської міської ради.

09.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у сумі 5100,00 грн. за невиконання вимог виконавчого листа № 501/2623/18, виданого 15.08.2019 року. Вказана постанова направлена 09.01.2020 року за вих. № 10.03-2590.

02.03.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі за невиконання вимог виконавчого листа № 501/2623/18, виданого 15.08.2019 року.

02.03.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та до правоохоронних органів направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Вказана постанова направлена 02.03.2020 року за вих. № 10.03-2591.

12.03.2020 до відділ надійшов лист від Чорноморської міської ради Одеської області (боржника), на лист від 02.03.2020 року за № 10.03.-2581 від ВПВРУ ЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) та постанову про накладення штрафу від 02.03.2020 р. ВП № 59913642, в якому повідомляється, що 21.02.2020 відбулась сесія Чорноморської міської ради Одеської області, на якій був розглянутий проект рішення Чорноморської міської ради Одеської області стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0887 гаддя будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний лист відправлено та отримано 12.03.2020 року.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що “критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття”.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 28. Надсилання документів виконавчого провадження

1. Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Стаття 63. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

1. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 75. Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

ВИСНОВКИ СУДУ

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 “…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.”, яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Як свідчать матеріали справи, юридичний спір між Чорноморською міською радою Одеської області та Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) виник з приводу прийняття постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Як встановлено судом, 09.01.2020 року у ВП № 59913642 прийнята Постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду в сумі 5100 грн.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, вказана постанова не оскаржувалась.

Суд критично ставиться до доводів позивача, щодо самостійного виконання рішення, з огляду на наступне.

По перше: постановою від 09.01.2020 року державним виконавцем на боржника накладений штрафу та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Рішення від 21.02.2020 р. оприлюднено 27.02.2020 року на сайті Чорноморської міської ради (13:26).

Приписами ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Частиною 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.03.2020 до відділу надійшов лист від Чорноморської міської ради Одеської області (боржника), на лист від 02.03.2020 року за №10.03.-2581 від ВПВРУ ЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) та постанову про накладення штрафу від 02.03.2020 р. ВП № 59913642, в якому повідомляється, що 21.02.2020 відбулась сесія Чорноморської міської ради Одеської області, на якій був розглянутий проект рішення Чорноморської міської ради Одеської області стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0887 гаддя будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані дії боржника суперечать приписам ч.ч. 4,8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Зазначений принцип отримав подальше закріплення у нормах судоустрійного і процесуального законодавства.

Обов`язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов`язковість судових рішень забезпечується державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а судовий захист неможливо повноцінно здійснити без обов`язковості виконання судових рішень.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що Чорноморська міська рада в Одеській області, на виконання рішення по справі №501/2623/18 щодо зобов`язання Чорноморської міської ради Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0, 0887 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , прийняла рішення від 21.02.2020 року та 27.02.2020 оприлюднила його на сайті Чорноморської міської ради.

При цьому, Чорноморська міська рада не виконала обов`язок встановлений приписами ст. 19 Закону і не повідомило виконавцю про повне виконання рішення боржником.

Після чого 02.03.2020 року державним виконавцем на боржника накладений штраф у розмірі 10 200 грн.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов`язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов`язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.

Вказаний принцип обов`язковості судових рішень поряд із Конституцією України відображений і в багатьох кодифікованих законах України, зокрема в Кодексі адміністративного судочинства України (КАС України). Так, відповідно до ч. 1 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (п. 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції") право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 року у справі "Піалопулос та інші проти Греції", якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Згідно з п. 66 Рішення Європейського Суду у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Також в Рішенні від 29.06.2004 року у справі "Войтенко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.

Відтак, суд доходить висновку, що невиконання боржником судового рішення, що набрало законної сили, може свідчити про порушення права особи, гарантованих пунктом 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст.2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 287, 295 ,297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Чорноморської міської ради Одеської області до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Чорноморська міська рада Одеської області - адреса: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Мира, буд. 33, ispolcom@cmr.gov.ua, телефон: (048) 68 600 20

Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - адреса: 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 34, код ЄДРПОУ 43315529, електронна адреса: info@od.minjust.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.