Ухвала суду № 89671266, 05.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 червня 2020 р. справа № 400/2123/20

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

додержавного виконавця Арбузинського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевченка В.М., пл. Центральна, 88, смт. Арбузинка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55300

провизнання протиправними та скасування постанов від 20.02.2018 р. ВП № 55842903, від 08.06.2018 р. ВП № 56560970

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до державного виконавця Арбузинського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевченка В.М. (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2018 року ВП № 55842903 щодо стягнення з позивача суми виконавчого збору в розмірі 373 717,49 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2018 року ВП № 56560970 щодо стягнення з позивача суми виконавчого збору в розмірі 103 029,96 грн.

Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

У позові позивач просить суд скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2018 року та 08.06.2018 року.

Позовна заява надійшла до суду 02.06.2020 року, тобто через 2 роки 3 місяці та майже 2 роки відповідно, тобто з пропуском десятиденного строку.

Разом з тим, у позовній заяві позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду в зв`язку з тим, що 11.04.2020 року він подав до відповідача заяву про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, а 16.05.2020 року позивач отримав відмову в задоволенні заяви про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження. Позивач вважає зазначену обставину поважною для поновлення строку звернення.

Слід зауважити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був обізнаний про наявність виконавчих проваджень та зведене виконавче провадження № 55842903 ще в 2018 році.

Таким чином, суд не визнає звернення позивача до відповідача та його відмову, викладену в листі від 12.05.2020 року, поважною підставою пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду, так як позивачем не зазначено жодної об`єктивної чи непереборної обставини, яка завадила позивачу звернутись до суду в строк, передбачений ст. 287 КАС України.

Враховуючи викладене, суд визнає строк звернення до адміністративного суду з позовом пропущеним з неповажних причин.

Отже, позивач має подати заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо кожної оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, суд перевірив відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, і дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачено та не надано документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені дві немайнові вимоги (скасування двох постанов про відкриття виконавчого провадження).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 року становить 2 102,0 грн.

Відтак, розмір судового збору за подачу даного позову становить 1 681,60 грн. (840,80 грн. + 840,80 грн.).

Отже, позивачем судовий збір не сплачено, а тому слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1 681,60 грн.

Судовий збір сплачується на рахунок № UA908999980313101206084014002, отримувач коштів УК у м. Миколаїв (м. Миколаїв/22030101), код отримувача 37992781, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивач не зазначив:

- реєстраційний номер облікової картки платника податків, за його наявності, або номер і серію паспорта свого представника ОСОБА_2 , який підписав позовну заяву;

- офіційну електронну адресу відповідача та адресу електронної пошти позивача.

Крім того, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В якості відповідача позивач вказав державного виконавця Арбузинського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевченка В.М., натомість постанови про відкриття виконавчих проваджень від 20.02.208 року та 08.06.2018 року прийняті іншими державними виконавцями.

Таким чином, позивачу слід вказати належного відповідача у справі або визначитись із змістом позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу слід усунути недоліки позовної заяви, з урахуванням вищезазначених висновків суду, в десятиденний строк з наступного дня після офіційного закінчення карантину.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду.

2. Залишити позовну заяву без руху.

3. Позивачу у десятиденний строк з наступного дня після офіційного закінчення карантину подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо кожної оскаржуваної постанови;

- документ про сплату судового збору в розмірі 1 681,60 грн.;

- позовну заяву для суду, відповідача, в якій зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків, за його наявності, або номер і серію паспорта свого представника Юрчика Сергія Валерійовича, офіційну електронну адресу відповідача та адресу електронної пошти позивача, а також вказати належного відповідача у справі або визначитись із змістом позовних вимог відповідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

5. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя А. О. Мороз