
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2020 р. № 400/1456/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34,Миколаїв,54034
про:визнання протиправним та скасування наказу від 13.01.2020 р. № 921/0/14-20-СГ; зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.01.2020 року за № 921/0/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.12.2019 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності земельної ділянки площею 0.1102 га для ведення садівництва, що розташована в межах Костянтинівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр.Миру, 34, код ЄДРПОУ 39825404) надати дозвіл позивачу - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності земельної ділянки площею 0,1102 га для ведення садівництва, що розташована в межах Костянтинівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.
Ухвалою від 07.04.2020р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач обґрунтувала позовні вимоги тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення землевпорядної документації щодо передачі земельної ділянки у власність для ведення садівництва з підстав, що не передбачені Земельним кодексом України. Згідно інформаційної довідки, що надана до викопіювання з кадастрової карти, земельна ділянка, яку просила виділити позивач для ведення садівництва є державною власністю, відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а той факт, що є необхідність встановлення проектом цю земельну ділянку не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки це не передбачено вимогами ст.118 ЗК України.
Відповідач зазначив у відзиві на позовну заяву, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Надання громадянам безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності здійснюється в порядку, встановленому ст. 118 Земельного кодексу України. Головним управлінням встановлено, що згідно наданого позивачем до заяви про надання відповідного дозволу, частина земельної ділянки, яку позивачка має намір отримати у власність площею 0,1102 га для ведення садівництва не відноситься до категорії земель сільськогосподарського значення, а відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. У графі: обмеження, обтяження встановленні на земельну ділянку, вказано що земельна ділянка вказана в графічних матеріалах знаходиться біля залізничної колії. Відповідач вважає, що відмова оформлена наказом від 12.01.2020р. відповідає нормам чинного земельного законодавства.
У відповіді на відзив позивач зазначила, що бажана земельна ділянка площею 0,1102 га знаходиться в межах Костянтинівської сільської ради та перебуває в державній власності. Позивач зазначила, що відповідач не надав доказів щодо призначення земельної ділянки. З вільної земельної ділянки площею 0,3419 га, позивач звернулась лише на земельну ділянку площею 0,1102 га під садівництво. Позивач просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
10.12.2019 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,0450 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Костянтинівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації. До зазначеної заяви позивачем були додані такі документи: копія паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду; викопіювання з кадастрової карти від 11.05.2018р. №НВ- 4804711332018.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.01.2020 року за №6921/0/14-20 СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в межах території Костянтинівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1102 га із цільовим призначенням - для ведення садівництва з таких підстав, що частина земельної ділянки не відноситься до земель сільськогосподарського призначення (ст.122 Земельного кодексу України, далі – ЗК України).
Оскаржуваний наказ позивач отримала 16.03.2020 року.
Ознайомившись з вказаним вище наказом відповідача, ОСОБА_1 вважає його таким, що прийнятий з підстав не передбачених ЗК України, тому звернулась до суду з відповідним позовом.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Надання громадянам безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності здійснюється в порядку, встановленому ст. 118 Земельного кодексу України.
За змістом частин 6-11 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовлення громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Зокрема частина 4 вищезазначеної статті говорить про те, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення . Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Як вбачається з викопіювання з кадастрової карти (плану) НВ-4804711332018 від 11.05.2018 та інформації щодо земельної розташована в межах 4824883400:05:000, що надається Державним реєстратором і територіальним органом нижчого рівня та які додано до позовної заяви у якості доказу по справі, місце розташування земельної ділянки, яку позивач має намір отримати безоплатно у власність площею 0,1102 га для ведення садівництва не віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення, а лише визначено вид використання земельної ділянки, як пасовище.
Проте, згідно наданого позивачем до заяви, з якою ОСОБА_1 зверталась до відповідача, викопіювання з кадастрової карти (плану) за номером викопіювання І4В— 4808239472019 від 18.12.2019 та інформації щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 4824883400:05:000 (надані відповідачем до відзиву), що надається Державним кадастровим реєстратором і територіальним органом нижчого рівня територіальному органу від 18.12.2019 №1930/417-19, судом встановлено, що частина земельної ділянки, яку позивачка має намір отримати у власність, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. У графі: обмеження, обтяження встановленні на земельну ділянку, вказано що земельна ділянка вказана в графічних матеріалах знаходиться біля залізничної колії.
Таким чином за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1102 га у власність для ведення садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту, яка знаходиться в межах території Костянтинівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.01.2020 № 921/0/14-20-СГ відмовлено у наданні зазначеного дозволу, з підстав, що частина бажаної земельної ділянки, яку позивач має намір отримати у власність, не відноситься до земель сільськогосподарського призначення у відповідності до вимог частини 4 статті 122 Земельного кодексу України.
Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, суд зазначає, що, що вона не підлягає задоволенню, оскільки, повноваження щодо надання (передачі) частини земельної ділянки у власність у даному випадку не відносяться до повноважень Головного управління, а тому примусити Головне управління через судове рішення прийняти наказ щодо розпорядження землями по за межами повноважень, не відповідає вимогам приписів статті 19 Конституції України та діючого земельного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не довів обґрунтованості своїх вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
В силу вимог ст.139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов
Судове рішення № 89671232, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 05.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/1456/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: