Ухвала суду № 89671173, 05.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4399/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 червня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., перевіривши матеріали заяви Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Львівська тютюнова фабрика ЛТД» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

в с т а н о в и в :

05.06.2020 о 15:35 год Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Львівська тютюнова фабрика ЛТД».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частин другої, третьої статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Окрім того, слід зазначити, що до звернень органів доходів і зборів застосовуються загальні вимоги та правила відкриття провадження у справі, визначені главами 1, 2 Розділу ІІ “Позовне провадження” КАС України, але з урахуванням особливостей положень ст. 283 КАС України, яка віднесена до параграфу 2 глави 11 розділу ІІ КАС України, де регламентовано розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон України №3674-VI).

Стаття 3 Закону України “Про судовий збір” визначає об`єкти справляння судового збору.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Процесуальним законодавством (Кодексом адміністративного судочинства України) передбачено звернення органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною другою статті 3 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік заяв, які не є об`єктами справляння судового збору. Серед таких заяв відсутня, зокрема, передбачена процесуальним законодавством (Кодексом адміністративного судочинства України) заява органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, така заява є об`єктом справляння судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”.

Зазначена позиція суду, щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків в порядку статті 283 КАС України узгоджується із правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 640/2299/19 (адміністративне провадження № К/9901/15559/19).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб?єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору, яка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 грн.

Заява містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивач має сплатити судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Таким чином, позивачу за подання вищевказаної заяви до Львівського окружного адміністративного суду належить сплатити 2102, 00 грн судового збору за платіжними реквізитами: одержувач - УКуЗаліз.рм.Льв./Залізничний/22030101; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування відповідача).

Окрім того, відповідна заява подана без дотримання вимог статті 283 та пункту 15 Розділу Перехідні положення КАС України, зокрема не підписана за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Суд встановив, що відповідна заява надійшла на електронну пошту Львівського окружного адміністративного суду, проте, така не підписана електронним цифровим підписом.

Тобто на адресу суду надійшла копія заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та копії документів доданих до неї без засвідчення їх ЕЦП у визначеному законодавством порядку, і відповідно встановити автентичність ЕЦП та перевірити його не можливо.

Частиною сьомою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно статті 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Водночас, заява позивача не підписана за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) заявника, а містить лише відскановану копію підпису.

Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис" (далі - Закон № 852-IV) визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.

Згідно з статтею першою Закону № 852-IV електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Отже, заява позивача від 05.06.2020 подана без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та не підписана електронним цифровим підписом, що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання заяви особою, яка її подає. Засобами поштового зв`язку оригінальний примірник клопотання не надходив.

Положення закону надають ЕЦП статус аналогу власноручного підпису, створюють правову основу для застосування ЕЦП і здійснення юридично значущих дій шляхом електронного документообігу. Тобто, електронний підпис:- засвідчує, що підписаний документ надходить від особи, яка його підписала;- є гарантією того, що підписаний документ не зазнав корегування з боку третіх осіб;- позбавляє особу, яка підписала документ, можливості відмовитися від зобов`язань, викладених у цьому документі.

Електронний цифровий підпис може використовуватись фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Накладання електронного цифрового підпису (підписування) - це операція, яка здійснюється відправником (підписувачем) документу із використанням його таємного ключа. При виконанні цієї операції на вхід відповідної програми подаються дані, які треба підписати, та таємний ключ підписувача. Програма створює із даних за допомогою таємного ключа унікальний блок даних фіксованого розміру (власне ЕЦП), який може бути справжнім тільки для цього таємного ключа та саме для цих вхідних даних. Тобто, ЕЦП - це своєрідний "цифровий відбиток таємного ключа і документа".

У подальшому ЕЦП, як правило, додається до вхідного документа (або розміщується в окремому полі документу) і така комбінація даних (документ + ЕЦП) утворює захищений електронний документ.

При підписанні документу внутрішнім підписом на ПК залишається оригінал документу і створюється новий документ, підписаний ЕЦП, з назвою, аналогічною початковому, і розширенням ".p7s".

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (частина перша статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Отже, надіслана позивачем електронною поштою на офіційну електронну адресу суду заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків має статус інформаційний, оскільки не скріплена електронним цифровим підписом у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Таким чином, заяву належить залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України.

За приписами ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи, що із вказаною заявою до суду заявник звернувся о 15 год. 35 хв. 05.06.2020, суд вважає за необхідне надати заявнику строк для усунення, зазначених в ухвалі недоліків до 15:35 год. 09.06.2020.

Керуючись ст.ст. 44, 120, 283, 161, 169, 256, п. 15 Розділу Перехідні положення КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

Заяву Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Львівська тютюнова фабрика ЛТД» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС у Київській області строк для усунення недоліків позовної зави до 15:35 год 09.06.2020.

Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення ним у визначений судом термін недоліків, заяву з доданими до неї документами буде повернуто відповідно до приписів ч. 3 ст. 283 КАС України.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.М. Брильовський