Ухвала суду № 89671171, 02.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2244/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

02 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника відповідача Горонний О.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача у справі за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , з вимогою: стягнути з відповідача на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 235304,87 грн.

Одночасно з позовною заявою позивач надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду , у якій просить поновити такий строк як такий, що пропущено з поважних причин. Поважність причин зазначає як недостатність в 2019 році коштів з цільовим призначенням на оплату судового збору, яка виникла внаслідок відсутністю в дохідній частині бюджету.

Ухвалою суду від 20.03.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

09.04.2020 суд ухвалив відкрити провадження в справі та призначити підготовче засідання питання щодо строку звернення в суд вирішити в підготовчому засіданні.

30.04.2020 за вх. № 22085 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Вважає, що відсутність фінансування для сплати судового збору не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає позовну заяву, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку звернення до суду реалізовувати право на подання позовної заяви.

У підготовче засідання 07.05.2020 позивач з`явився, із заявленим клопотанням ознайомився, інших обґрунтувань, аніж викладені у позовній заяві не навів. Судове засідання відкладено з огляду на неявку відповідача.

02.06.2020 позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, про дату час та місце проведення засідання повідомлений належно, клопотань процесуального характеру суду не надав. З огляду на наявність зібраних матеріалів справи і належного повідомлення сторони про час і місце судового засідання, у випадку якщо відповідач наполягає на розгляді справи, суд прийшов до переконання, що неявка позивача не перешкоджає розгляду заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд поставив на обговорення клопотання відповідача.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Судом встановлено, що наказом начальника академії від 30.08.2017 № 804 о/с підполковника ОСОБА_1 зараховано ад`юнктом 1- го курсу докторантури та аспірантури Львівського державного університету внутрішніх справ.

06.09.2017 року між ОСОБА_1 та позивачем укладено договір № 33-4 про надання освітніх та організаційних послуг у підготовці ад`юнктів до здобуття наукового ступеня доктора філософії денної форми навчання за державним замовленням.

В позовній заяві позивач вказує на те, що у відповідності до п.п. 3.1.3., 3.1.4. укладеного з відповідачем договору № 33-4 про надання освітніх та організаційних послуг у підготовці ад`юнктів до здобуття наукового ступеня доктора філософії денної форми навчання за державним замовленням, Львівський державний внутрішніх справ має право у разі відрахування з ад`юнктури ад`юнкта до завершення терміну навчання, в тому числі за власним бажанням, стягнути з нього в повному обсязі грошові кошти, пов`язані з організацією його навчання.

Згідно наказу Львівського державного університету внутрішніх справ від 27.06.2019 року № 649 о/с підполковника ОСОБА_1 , відраховано згідно з п.п. 2 п. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» (за власним бажанням), з 01 липня 2019 року.

Із даним позовом про стягнення коштів позивач звернувся до адміністративного суду засобами поштового зв`язку 10.03.2020 року.

Довідка-розрахунок №63 від 03.07.2019 про витрати пов`язані з навчанням у Львівському державному університеті внутрішніх справ ОСОБА_1 складає 235304,87 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував кошти, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд керувався таким.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 121 КАС України ).

Частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п 8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 та ч.4 ст. 123 вказаного Кодексу.

Отже, за загальним правилом позов може бути подано до суду в межах шестимісячного строку та пропуск позивачем такого строку без поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду.

Проте, Кодексом адміністративного судочинства України, а також іншими законами можуть бути встановлені інші строки звернення до суду за захистом порушених прав.

Згідно з ч. 3 ст. 122 цього Кодексу для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пункт 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з цим позовом 10 березня 2019 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, 24 грудня 2019 у справі № 824/284/19-а.

Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно, поважними причинами для поновлення строку на поданні адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Дана позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 30.03.2020 року у справі № 826/10808/18 .

З матеріалів справи вбачається, і це не заперечується самим позивачем в абзаці 1 заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, що право на звернення до суду у нього виникло після винесення наказу № 649 о/с від 27.06.2019 року про відрахування ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто з часу винесення позивачем наказу № 649 о/с від 27.06.2019 року розпочався відлік строку звернення позивача до суду з позовом про стягнення витрат, оскільки з цього часу позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що позивач ще 27.02.2020 року вперше, з пропуском строку, звертався до суду із аналогічним позовом. Ухвалою суду від 03.03.2020 року у справі № 380/1713/20 позовну заяву Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат - повернуто позивачеві.

Вдруге даний позов позивачем подано лише 10.03.2020 року, тобто також зі значним пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

Суд вважає безпідставними посилання позивача, як поважність причин пропуску строку звернення до суду, на недостатність в 2019 році коштів з цільовим призначенням на оплату судового збору, яка виникла внаслідок їх відсутністю в дохідній частині бюджету, з огляду на таке.

Відсутність фінансування для сплати судового збору не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає позовну заяву, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку звернення до суду реалізовувати право на подання позовної заяви.

Суд вважаю, що строк було пропущено не з поважних причин. Належними доказами поважності підстав значного пропуску строку на звернення до суду, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій позивача, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що позивач дійсно бажає реалізувати своє право на судовий захист своїх порушений прав, свобод та інтересів у даній справі у найкоротші строки. Однак позивачем не надано доказів вчинення в межах строку визначеного ст. 122 КАС України (як місячного так і шестимісячного) активних дій, спрямованих на отримання достатньої для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.

Натомість долучена позивачем довідка № 10/941 від 17.12.2019 про недостатність коштів не може бути належним та допустимим доказом по вчиненню позивачем дій, спрямованих на отримання достатнього фінансування щодо сплати судового збору у даній справі.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду і постанові від 16.04.2020 у справі № 823/1768/15 з приводу неповажності причин пропуску процесуального строку через відсутність коштів щодо сплати судового збору надає наступні правові висновки: «недостатність бюджетних асигнувань може бути причиною, що ускладнення здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, втім не надає особі права на будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення».

Суд приходить до переконання, що строк звернення з цим позовом до суду був пропущений Львівським державним університетом внутрішніх справ без поважних причин.

Згідно з п 8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 та ч.4 ст. 123 вказаного Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необхідно задоволити, а позовну заяву - залишити без розгляду відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Керуючись ст.122, 123, 240, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Причини пропуску строку звернення до суду визнати не поважними.

Задоволити клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Залишити без розгляду позов Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат в сумі 235304,87 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст ухвали складено та підписано 05 червня 2020 року