Рішення № 89670859, 25.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 320/5886/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Маркушев Я.С.,

від відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго»

до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі по тексту – позивач, ПрАТ «Київобленерго») з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (далі по тексту – відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2019 № З-0810/1/0810/3-вих.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 08.10.2019 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2019 №З-0810/1/0810/3-вих, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 60210,00 грн. Підставою для накладення на позивача такого стягнення відповідач вказав про недопущення посадових осіб Управління інспекції та контролю до проведення позапланової перевірки.

Водночас, позивач вважає, що постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на викладене.

Так, позивач зауважив, що він не був завчасно повідомлений про здійснення перевірки, копії направлення на перевірку не було направлено на адресу ПрАТ «Київобленерго», відтак позивача не було ознайомлено з підставами перевірки та перед початком здійснення перевірки посадовими особами відповідача не було вручено позивачу направлення на проведення позапланової перевірки.

Як зазначив позивач, відповідачем порушено порядок проведення позапланової перевірки, так як у відповідності до ч.1 ст.6 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідач не отримав погодження Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

ПрАТ «Київобленерго» не погоджується з висновками, які викладені у постанові від 08.10.2019 №З-0810/1/0810/3 та вважає, що вона прийнята на підставі неіснуючих документів, оскільки позивачу нічого не відомо про Акт перевірки від 25.09.2019 та про факт не допуску посадових осіб для проведення перевірки, який зафіксований у вказаному документі, оскільки останнього на його адресу не надходило.

Додатково позивач зауважив, що факту недопущення посадових осіб відповідача до перевірки ПрАТ «Київобленерго» вчинено не було, а при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не було взято до уваги заперечення позивача від 08.10.20119 №10/100/8079. Крім того, оскаржувана постанова не містить такого обов`язкового реквізиту як печатка.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова є правомірною та винесена з урахуванням вимог чинного законодавства.

При цьому, відповідач вказав, що позапланова перевірка була проведена на підставі звернень громадян, повідомлення про проведення позапланової перевірки вручені позивачу 27 та 28 серпня 2019 року.

Відповідач зазначив, що за результатами виїзду на перевірку 25.09.2019 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, прийнято припис та протокол про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, відповідач зауважив, що Акт та припис були направлені на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням засобами зв`язку ПАТ «Укрпошта».

Щодо доводів позивача про неврахування при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності заперечень ПрАТ «Київобленерго», відповідач зауважити, що ПрАТ «Київобленерго» надало заперечення вх.№5287/26 від 08.10.2019 на матеріали перевірки, однак останні були адресовані міському голові Броварської міської ради Київської області Сапожко І.В. та передані відповідачу були вже після прийняття спірної постанови. До того, ж листом від 08.11.2019 вих.№2-6/4353 міським головою м. Бровари було надано відповідь на заперечення позивача.

Відносно доводів позивача про порушення порядку проведення позапланової перевірки в частині не отримання відповідачем погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), відповідач зазначив, що нормами Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачено отримання Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області погодження від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

З приводу відсутності печатки на спірній постанові відповідач зазначив, що інші примірники спірної постанови були оформлені належним чином, у тому числі скріплені печатками, що підтверджується наданою до суду копією постанови. При цьому, щодо отриманої позивачем постанови без печатки, відповідач зазначив про відсутність протиправного наміру Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області у непроставлені печатки на примірнику позивача. Крім того, непроставлення печатки на спірній постанові як обов`язкового реквізиту не спростовує факту наявного правопорушення позивача.

Додатково відповідач вказав, що недопущення представників управління на об`єкт будівництва було виражено у бездіяльності та невиконанні законних вимог посадових осіб відповідача, при належному повідомленні позивача. Тобто, відповідач був позбавлений можливості оглянути місце робіт, до якого позивач повинен був надати доступ. Відповідач зазначив, що Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради було завчасно повідомлено позивача про проведення перевірки, відповідно зі сторони позивача не вжито жодних заходів щодо забезпечення доступу до об`єкту перевірки представникам Управління інспекції та контролю Броварської міської ради. У даному випадку протиправність виражається не в діях, а в бездіяльності позивача, у його фізичній відсутності, яка як наслідок створила перешкоду у доступі до об`єкту представникам відповідача, всупереч зобов`язань, встановлених для позивача, відповідно до Порядку 553.

З огляду на викладені обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Київобленерго».

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що з копій звернень, отриманих Управлінням інспекції та контролю Броварської ради вбачається, що вказані звернення не відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян», а саме не містять прізвища, ім`я та по батькові осіб, які звернулися зі зверненням. Також, вказані звернення не містять місце проживання осіб, які зверталися зі зверненням; не містить дати підпису звернення, відтак відповідач за результатом розгляду вищевказаних звернень повинен був повернути вказані звернення з відповідними роз`ясненням, у відповідності до ст. 19 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

Вказані звернення не могли бути підставою для проведення позапланової перевірки, так як не відповідали вимогам Закону України «Про звернення громадян». Позивач стверджував, що аналогічну позицію містять постанова Верховного Суду (Касаційний адміністративний суд) від 24 вересня 2019 року у справі №818/312/16, постанова Верховного Суду (Касаційний адміністративний суд) від 20 листопада 2018 року у справі №820/6001/16, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №260/1131/18.

Так, позивач зауважив, що аналізуючи зміст звернень громадян та наказу від 12.09.2019 №64/2019 у сукупності з нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» чітко вбачається, що наказ не відповідає вимогам ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, так як не містить інформації про предмет перевірки, а також конкретного суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися перевірка. Також, в порушення вимог ст. 6 вищевказаного Закону направлення від 12.09.2019 № 97/19-н не містить жодних питань, які стали підставою для проведення позапланової перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі №320/5886/19 та відклав підготовче засідання у справі на 21.01.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті.

У судове засідання призначене у справі на 25.05.2020 з`явився представник позивача. В ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та відповіді на відзив, просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради від 08.10.2019 № З-0810/1/0810/3-вих., оскільки посадовими особами не було надано позивачу копії наказу про призначення перевірки та направлень, не взято до уваги пояснення ПрАТ «Київобленерго».

Відповідач у судове засідання не з`явився. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у передбачений законодавством строк. Від відповідача до суду надійшла заява від 20.01.2020 про здійснення розгляду даної справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (ідентифікаційний код 23243188, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б) зареєстроване як юридична особа 25.02.2004, 26.07.2005 номер запису:1 339 120 0000 001497, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2019 та 22.07.2019, повторно 29.07.2019 Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області отримало електронне звернення гр. ОСОБА_1 вх.№ 1907/3, вх. №2207/1, вх. № 2907/17 у якій заявник просила перевірити законність та наявність планів на проведення робіт на сусідній ділянці з будинком Бандери АДРЕСА_1 (а.с.38-39,42).

Крім того, 23.07.2019 на адресу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради надійшло електронне звернення вх. № 2307/3гр. ОСОБА_2 із вимогою перевірити дозвільні документи на будівництво і законність забудови по АДРЕСА_2 (а.с.40-41).

24.07.2019 на адресу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради надійшло колективне звернення мешканців будинків АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 вх. №2407/4 щодо перевірки документації та законності виконання робіт, що проводяться між залізничним вокзалом АДРЕСА_2 АДРЕСА_5 (а.с.37).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2019 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради звернулась гр. ОСОБА_3 із електронним зверненням вх. № 2708/5 від 27.08.2019 р. з проханням надати відповідь з приводу наявності дозволу в осіб на проведення робіт з підключення електропостачання по АДРЕСА_6 . Бандери м. Бровари.

Судом встановлено, що Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради було складено повідомлення від 22.08.2019 №2208/1-вих., адресоване ПрАТ «Київобленерго», в якому позивачу повідомлено, що Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради на підставі колективного звернення мешканців будинків АДРЕСА_3 та № 16 вх. №2407/4 від 24.07.2019; звернення гр. ОСОБА_1 вх.1907/3 від 19.07.2019; вх.2207/1 від 22.07.2019; вх.2307/3 від 23.07.2019 проводиться перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства під час «Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області».

У вказаному повідомленні контролюючий орган просив позивача бути присутнім на об`єкті будівництва 12.09.2019 о 10:30 год. (а.с.47-48).

Судом встановлено, що вказане повідомлення було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням зі штриховим ідентифікатором 0740025540097 та відповідно до інформації з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» рекомендована поштова кореспонденція із штриховим ідентифікатором 0740025540097 була отримана представником ПрАТ «Київобленерго» 28.08.2019 о 14 год. 45 хв. (а.с.51).

Також контролюючий орган направив позивачу другий примірник повідомлення про проведення перевірки рекомендованим поштовим відправленням ТОВ «Альянсенерго», яке відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 07.02.2019 №КС061190380770 є генеральним підрядником зі штриховим ідентифікатором 0740025540089 за адресою: АДРЕСА_7 Хоткевича, 22 м. Київ, 02094 (а.с.49).

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» рекомендована поштова кореспонденція із штрихкодовим ідентифікатором 0740023108902 була отримана представником ТОВ «Альянсенерго» 27.08.2019 о 13 год. 31 хв. (а.с.50).

Судом встановлено, що на підставі колективного звернення мешканців будинків АДРЕСА_3 та № 16 вх. №2407/4 від 24.07.2019; звернення гр. ОСОБА_1 вх.1907/3 від 19.07.2019; вх.2207/1 від 22.07.2019; вх.2307/3 від 23.07.2019 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було прийнято наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 12.09.2012 №64/2019, яким встановлено провести позапланову перевірку «Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області». Замовник, проектант– Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (код ЄДРПОУ 23243188. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт (а.с.44).

На підставі вказаного наказу Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області були прийняті направлення для проведення позапланового заходу від 12.09.2019 №96-19-4, та від 12.09.2019 № 97/19-4, якими направлено начальника Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області ОСОБА_4 для здійснення перевірки на Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області (а.с.45,46).

Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було складено повідомлення №1209/3-вих від 12.09.2019, адресоване ПрАТ «Київобленерго», в якому позивачу повідомлено, що Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області на підставі колективного звернення мешканців будинків №14 та №16 вх. №2407/4 від 24.07.2019; звернення гр. ОСОБА_1 вх.1907//3 від 19.07.2019; вх.2207/1 від 22.07.2019; вх.2307/3 від 23.07.2019 проводиться перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства під час «Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області».

У вказаному повідомленні контролюючий орган просив позивача бути присутнім на об`єкті будівництва під час проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю 25.09.2019 о 10:30 год. (а.с.52-53).

Судом встановлено, що вказане повідомлення було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_8 Київська АДРЕСА_9 Києво-Святошинський АДРЕСА_10 , Київська АДРЕСА_11 08132 та відповідно до інформації з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» рекомендована поштова кореспонденція із штриховим ідентифікатором 0740025638828 була отримана представником ПрАТ «Київобленерго» за довіреністю 16.09.2019 о 09 год. 10 хв. (а.с.57).

Також контролюючий орган направив другий примірник вказаного повідомлення про проведення перевірки рекомендованою поштовою кореспонденцією ТОВ «Альянсенерго», яке є генеральним підрядником будівельних робіт за адресою: Гната Хоткевича, 22 м. Київ, 02094. Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» рекомендована поштова кореспонденція із штрихкодовим ідентифікатором 0740025638810 була вручена за довіреністю 16.09.2019 о 18 год. 09 хв. (а.с.56).

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2019 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначено про те, що ПрАТ «Київобленерго» не допустило посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на Реконструкцію ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області для проведення позапланової перевірки, чим порушено п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Також в акті перевірки зазначено про те, що з метою проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області на адресу реєстрації та поштову адресу замовника ПрАТ «Київобленерго» рекомендованими листами направлені повідомлення про проведення перевірки від 22.08.2019 (квитанція ПАТ «Укрпошта» №0740025540097, №0740025540089). В даному повідомленні зазначались день та час проведення перевірки (12.09.2019 о 10:30 год.). Відповідно до сайту ПАТ «Укрпошта» зазначені листи з повідомленнями вручені за довіреністю 27.08.2019 та 28.09.2019. З виїздом на об`єкт, в зазначений в повідомленні день та час директор ПрАТ «Київобленерго» чи належним чином уповноважений представник були відсутні.

Враховуючи зазначене, на поштову адресу замовника ПрАТ «Київобленерго» рекомендованими листами повторно направлені повідомлення про проведення перевірки від 12.09.2019 (квитанція ПАТ «Укрпошгта» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ). В даному повідомленні зазначались день та час проведення перевірки (25.09.2019 о 10:30 год.). Відповідно до сайту ПАТ «Укрпошта» зазначені листи з повідомленням вручені за довіреністю 16.09.2019. З виїздом на об`єкт, в зазначений у повідомленні день та час директор ПрАТ «Київобленерго» чи належним чином уповноважений представник були повторно відсутні (а.с.58-59).

Також 25.09.2019 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №Л-З-2509/1, в якому зазначено про порушення позивачем п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначений на 08.10.2019 о 15год. 30 хв. (а.с.63-66).

25.09.2019 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було прийнято припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2509/1, в якому встановлено вимогу в термін до 09.10.2019 усунути порушення у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку, шляхом допущення посадових осіб відділу державного архітектурно-будівельного контролю для проведення перевірки Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області (а.с.60-62).

Згідно відомостей довідки про технічну посилку від 07.10.2019 №0710/6-вих. виданої Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, відповідачем зазначено про те, що в приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил від 25.09.2019 №С-2509/1 на першій сторінці в рядку, що починається « 2011 року №533, видано» замість «Товариству з обмеженою відповідальністю» читати «приватному акціонерному товариству» (а.с.68).

Вказаний акт, протокол та припис рекомендованою поштовою кореспонденцією із штриховим ідентифікатором 0740025625424 були направлені позивачу та отримані за довіреністю 01.10.2019 (а.с.70).

Судом встановлено, що 08.10.2019 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-0810/1/0810/3-вих, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 60210,00 грн. (а.с.71-73).

Примірник спірної постанови був направлений позивачу рекомендованою поштовою кореспонденцією із штриховим ідентифікатором 0740025827671 та отриманий ПрАТ «Київобленерго» 15.10.2019 (а.с.74).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3038-VI).

Згідно з абз.1-3 ч.1 ст.4 Закону №3038-VI об`єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (селищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.

Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 Закону №3038-VI).

Відповідно до чч.1-3 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За приписами частини 3 статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Відповідно до п.2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Так, відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархідбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки об`єкту «Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області» були колективне звернення мешканців будинків АДРЕСА_12 14 та №16 вх. №2407/4 від 24.07.2019; звернення гр. ОСОБА_1 вх.1907/3 від 19.07.2019; вх.2207/1 від 22.07.2019; вх.2307/3 від 23.07.2019.

Щодо доводів позивача про те, що вказані звернення не могли бути підставою для проведення позапланової перевірки, так як не відповідали вимогам Закону України «Про звернення громадян», тому на підставі статті 7 вказаного закону повинні були бути повернуті заявникам, слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 5 вказаного закону обумовлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23 1 цього Закону.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Способом здійснення архітектурно-будівельного контролю є перевірка уповноваженими органами щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, у порядку встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу діяльності.

Так, однією із підстав для прийняття рішення про проведення перевірки законом визначено звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено про надходження на адресу Управління містобудування і контролю Броварської міської ради 19.07.2019, 22.07.2019, 29.07.2019 звернень гр. ОСОБА_1 вх.№ 1907/3, вх. №2207/1, вх.. № 2907/17; 23.07.2019 звернення гр. ОСОБА_2 вх. № 2307/3; 24.07.2019 колективного звернення мешканців будинків АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 вх. №2407/4 ; 27.08.2019 звернення гр. ОСОБА_3 вх. №2708/5.

Дослідивши копії вказаних звернень, наявних у матеріалах справи, які стали підставою для проведення перевірки, судом встановлено, що вони містять усі обов`язкові відомості, визначені статтею 5 Закону України «Про звернення громадян», зокрема прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Водночас, суд зауважує, що звернення які були подані у формі письмових заяв підписані заявниками. У колективному зверненні мешканців будинків АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 наявні підписи мешканців вказаних будинків, та зазначено адресу проживання заявників.

При цьому, звернення які подані у формі електронного звернення містять також відомості щодо особи, яка його оформила, відомості про засоби зв`язку, тобто може бути ідентифіковане та не може вважатись анонімним. При цьому наявність підпису на електронному звернення не передбачено, а застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відтак, суд відхиляє твердження позивача про те, вказані відповідачем звернення не відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян», а саме не містять прізвища, ім`я та по батькові осіб, які звернулися зі зверненням, не містять місце проживання осіб, які зверталися зі зверненням, не містить дати підпису звернення, оскільки вони були спростовані дослідженими в ході розгляду справи доказами.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що вказані звернення не могли бути підставою для проведення позапланової перевірки, так як не відповідали вимогам Закону України «Про звернення громадян», оскільки вказані відомості спростовані судом на підставі вищезазначених доказів.

Щодо посилань позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 24 вересня 2019 року у справі №818/312/16, від 20 листопада 2018 року у справі №820/6001/16, суд зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у вказаних постановах при перегляді справ, де предметом спору були накази Управління Держпраці та Головного управління Державної податкової служби «Про проведення перевірки» сформулював правовий висновок про те, що як вірно зазначено судом апеляційної інстанції з посиланням на ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» вказане звернення є анонімним, а відтак не може бути підставою для проведення перевірки. Також суд зазначив, що зважаючи на відсутність у зверненні від 26.09.2016 отриманого контролюючим органом від громадянина (споживача) необхідних реквізитів, а саме: відсутність даних щодо прізвища, ім`я, по батькові, адреси особи, звертається, інформації щодо суб`єкта господарювання в якого був придбаний товар; який саме товар був придбаний споживачем; коли було здійснено придбання товару споживачем, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про невідповідність оформлення письмового звернення вимогам Закону України «Про звернення громадян», яке стало підставою для призначення перевірки та прийняття оскаржуваного наказу, оскільки не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, а тому таке не могло бути підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки.

Відтак, з огляду та обставину, що висновки Верховного Суду стосуються іншого предмету спору, а не підстав проведення перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт, суд зазначає, що вказані не підлягають застосуванню до даних правовідносин, оскільки у даній справі звернення громадян, на підставі яких призначено перевірку не були анонімними та містили всі відомості передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Отже, відповідачем у порядку визначеному пункту 7 Порядку №553 на підставі звернень громадян було призначено позапланову перевірку.

Отже доводи позивача, що позапланова перевірка призначена незаконно, то суд звертає увагу на те, що наказ Управління інспекції та контролю Броварської міської ради «Про проведення позапланової перевірки» від 12.09.2012 № 64/2019 не є предметом розгляду у даній справі, а відтак суд не вправі надавати оцінку щодо правомірності даного рішення.

Разом з тим, доказів скасування чи оскарження наказу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради «Про проведення позапланової перевірки» від 12.09.2012 № 64/2019 в ході розгляду справи позивачем не було надано.

При цьому, предметом розгляду у даній справі є спірна постанова Управління інспекції та контролю Броварської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2019 № З-0810/1/0810/3-вих.

Як встановлено судом, з метою проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті «Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області» за адресою місцезнаходження позивача, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом направлено повідомлення про проведення перевірки від 22.08.2019 №2208/1-вих., яке згідно відомостей роздруківки із сайту ПАТ «Укрпошта» за результатами пошуку за кодом штрихового ідентифікатора №0740025540097 було вручено за довіреністю ПрАТ «Київобленерго» 28.08.2019.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач отримав примірник повідомлення про проведення перевірки від 22.08.2019 №2208/-вих., яким було запропоновано прибути на об`єкт будівництва 12.09.2019.

Крім того, суд зазначає, що з метою проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті «Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області» за адресою місцезнаходження позивача, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом направлено повідомлення про проведення перевірки від 12.09.2019 №1209/3-вих., яке згідно відомостей роздруківки із сайту ПАТ «Укрпошта» за результатами пошуку за кодом штрихового ідентифікатора №0740025638828 було вручено за довіреністю ПрАТ «Київобленерго» 16.09.2019.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач отримав примірник повідомлення про проведення перевірки від 12.09.2019 №1209/3-вих., яким було запропоновано прибути на об`єкт будівництва 25.09.2019.

Суд зазначає, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» є 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2Б.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач отримав примірники повідомлення про проведення перевірки від 22.08.2019 №2208/1-вих. та від 12.09.2019 № 1209/3-вих. 28.08.2019 та 16.09.2019 до моменту проведення перевірки на об`єкті «Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області».

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що позивач був обізнаний про проведення позапланової перевірки 12.09.2019 та 25.09.2019.

В ході судового розгляду справи, позивачем вказані відомості не було спростовано, як і не було спростовано відомостей про те, що ПрАТ «Київобленерго» було отримано повідомлення про проведення перевірки від 22.08.2019 та від 12.09.2019.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки ні позивача, ні уповноваженого представника на місці проведення перевірки – «Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області» не було, що підтверджується відомостями Акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 25.09.2019 складеного посадовими особами Управління інспекції та контролю Броварської міської ради.

Пунктом 12 Порядку №553 встановлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема за допомогою електронного кабінету або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;

розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 15 Порядку №553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Пунктом 16 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції (п. 18 Порядку №553).

Відповідно до п.13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема за допомогою електронного кабінету свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктом 14 Порядку №553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема за допомогою електронного кабінету з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, як позапланова перевірка, повинен здійснюватися у присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Водночас, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений Порядком № 553 строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки, такий суб`єкт містобудування несе відповідальність за наведені дії у вигляді штрафу.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що він не був обізнаний про проведення посадовими особами Управління інспекції та контролю 12.09.2019 та 25.09.2019 перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті «Реконструкція ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Крім того, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема за допомогою електронного кабінету або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

З аналізу зазначених норм права слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на, зокрема безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

В той же час, ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядок №533 не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №813/578/17 і суд під час розгляду даної справи не вважає за необхідне відступати від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд вказує на необґрунтованість тверджень позивача про неправомірність проведення відповідачем спірної перевірки без попереднього повідомлення суб`єкта містобудування (у даному разі позивача) про проведення такої перевірки, зокрема шляхом направлення на адресу позивача копії направлення на проведення перевірки, оскільки останні не відповідають наведеним законодавчим положенням.

При цьому, як зазначалось судом вище відповідно до п. 7 Порядку №533, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Водночас, з огляду на обставину, що уповноважені особи ПрАТ «Київобленерго» не прибули на місце проведення перевірки, не зважаючи на своєчасне повідомлення шляхом отримання повідомлень про проведення перевірки, у посадових осіб відповідача не було можливості вручити позивачу службове посвідчення та направлення на проведення позапланової перевірки.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем приписів частини першої, третьої статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд зазначає наступне.

Законом України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V обумовлено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, приписами абзацу 5 частини першої статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» обумовлено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому, приписами частини п`ятої вказаної статті визначено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, з огляду на викладене, суд зазначає, що приписи абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що стосуються погодження позапланового заходу виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері не застосовуються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

З аналогічних підстав до спірних правовідносин не підлягали застосування приписи частиною третьою статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), оскільки порядок проведення перевірки та підстави для їх проведення, в тому числі пред`явлення службового посвідчення та надання копії направлення на проведення перевірки врегульовано нормами п. 7 Порядку № 553.

Суд звертає увагу на те, що пункт 14 Порядку № 553 встановлює, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема за допомогою електронного кабінету з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

З метою проведення перевірки начальник Управління інспекції та контролю Броварської міської ради ОСОБА_4 прибув 25.09.2019 на об`єкт перевірки, що підтверджується наданими відповідачем фотоматеріалами (а.с.69).

Водночас, 25.09.2019 начальником Управління інспекції та контролю Броварської міської ради ОСОБА_4 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зафіксовано, що ПрАТ «Київобленерго» не допустило посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на Реконструкцію ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області для проведення позапланової перевірки, чим порушено п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Відповідно до пунктів 17, 20, 21 Порядку № 533 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

25.09.2019 відповідачем видано припис № С-2509/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано в термін до 09.10.2019 усунути порушення у сфері містобудування.

Окрім того, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2019 №Л-З-2509/1, яким повідомлено позивача, що розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15 год. 30 хв. 08.10.2019 в приміщенні Управління інспекції та контролю Броварської міської ради за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, каб. 101.

Вказані документи (акт, припис та протокол) були надіслані на адресу позивача засобами поштового зв`язку, а саме рекомендованою поштовою кореспонденцією із штриховим ідентифікатором 0740025625424 та отримані за довіреністю 01.10.2019 (а.с.70).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України

Пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як було встановлено судом, 08.10.2019 начальником Управління інспекції та контролю Броварської міської ради розглянуто матеріали перевірки та прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2019 №З-0810/1/0810/3-вих., відповідно до якої ПрАТ «Київобленерго» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у розмірі 60210,00 грн.

Зазначена постанова була прийнята на підставі акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 25.09.2019 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2019 № Л-З-2509/1.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, 22.08.2019 та 12.09.2019 під час виїзду на об`єкт перевірки «Реконструкції ЛЕП-10 кВ, Л-5, ПС «Привокзальна» для приєднання до електричних мереж електричних установок торгівельного комплексу ТОВ «Борджиа» по вул. Степана Бандери (Димитрова) 16 в м. Бровари, Київської області», Замовник, проектант – Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» або уповноважені особи на об`єкті перевірки були відсутні.

Водночас, позивачем під час розгляду справи не надано суду жодних доказів, які б спростовували зміст виявленого порушення, зазначеного в акті про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 25.09.2019, в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2019 № Л-З-2509/1 та в постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2019 №З-0810/1/0810/3-вих.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується, що позивачу було вручено направлення на проведення позапланової перевірки, що свідчить про обізнаність останнього про проведення такої перевірки, та він мав можливість допустити посадову особу відповідача 25.09.2019 для проведення перевірки на об`єкті будівництва, однак таких дій ним вчинено не було, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову .

Щодо тверджень позивача про не дотримання відповідачем п. 23 Порядку № 244 накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1995 р., щодо скріплення спірної постанови печаткою суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів від 06.04.1995 №244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі по тексту – Порядок №244).

Пунктом 16 Порядку № 244 визначено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 22 Порядку №244 обумовлено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Відповідно до пункту 23 Порядку №244 у постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою або через електронний кабінет, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову (пункт 25 Порядку №244).

Так, суд зазначає, що примірник спірної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2019 № З-0810/1/0810/3-вих., яку було направлено позивачу не містить печатки Управління інспекції та контролю Броварської міської ради.

Водночас, примірник спірної постанови про накладення штрафу, наданий до суду відповідачем містить відбиток печатки Управління інспекції та контролю Броварської міської ради.

Відтак, сам факт відсутності печатки на спірній постанові не може бути підставою для її скасування.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень відповідає критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо посилання позивача про відсутність на примірнику спірної постанови печатки, суд виходить із того, що скасування рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності порушень жодного із зазначених критеріїв, встановлених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на встановлення факту процедурного порушення (при чому, як встановлено судом, це порушення не ґрунтується на положеннях закону) під час прийняття такого рішення, є фактично «правовим пуризмом».

Загальноприйнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

Слід відмітити, що поняття «правового пуризму» було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (№ 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

Суд вважає, що зазначений підхід підлягає застосуванню і стосовно оцінки адміністративним судом рішень суб`єктів владних повноважень, особливо тих, які стосуються значного суспільного інтересу, зокрема, питань благоустрою, екології, безпеки, конституційних прав та свобод громадян тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 672/455/17; постанові від 18.10.2018 у справі № 826/11106/17.

Виходячи з наведеного, не применшуючи значення необхідності дотримання процесуальних норм, їх порушення не повинно бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за умови недотримання приписів щодо проставлення печатки, якщо останнє за своєю суттю є обґрунтованим.

Щодо доводів позивача про неврахування заперечень ПрАТ «Київобленерго» від 08.10.2019р. вх.№5287/26 при розгляді справи , суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2019 ПрАТ «Київобленерго» було подано до міського голови м. Бровари ОСОБА_5 , Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області заперечення проти протоколу № Л-З-2509/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2019, припису № С-2509/1 від 25.09.2019 та акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю від 25.09.2019 б/н, яке було зареєстроване Відділом документообігу та звернення громадян Броварської міської ради, що підтверджується відбитком штемпелю на ньому.

Як зазначалось судом раніше пунктом 16 Порядку № 244 визначено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи (п.17 Порядку № 244).

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів (п.19 Порядку № 244).

Згідно із пунктом 21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначив у відзиві на позов відповідач, що при поданні заперечень від 08.10.2019 вх.№ 5287/26 позивачем було вказано посадову особу міського голову Броварської міської ради Київської області Сапожка І.В., відповідно дане звернення спочатку надійшло до на розгляд міському голові ОСОБА_5 . Також відповідач вказав, що при вивченні належності розгляду звернення, заперечення було направлено до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, що в свою чергу потребувало часових затрат. Оскільки, заперечення були подані в крайній термін, в день винесення постанови, а через зазначення адресата ОСОБА_5 заперечення потрапили до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради після винесення постанови.

Так, судом встановлено, що листом від 08.11.2019 №2-6/4353 за підписом міського голови м. Бровари Сапожко і.В. надано відповідь ПрАТ «Київобленерго».

Суд зауважує, що позивач був обізнаний про час та дату розгляду, однак був відсутній при розгляді справи та не скористався правом надання пояснень представником особисто, що не спростовує доводів відповідача про те, що позивач був завчасно достовірно обізнаний про здійснення Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради перевірок та розгляд питання про притягнення його до відповідальності, однак, за власної ініціативи був відсутній під час здійснення перевірок, доказів під час розгляду справи, доказів що спростовували його вину у скоєному правопорушенні також не надав.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 04 червня 2020 р.