Рішення № 89670669, 05.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3354/20

Провадження № 2-а/415/308/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря – Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Дашко Яни Олегівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Дашко Яни Олегівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 13 травня 2020 року, поліцейським УПП Дашко Я.О. був розглянутий матеріал адміністративної справи, про начебто порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху (ПДР). За наслідками розгляду справи поліцейським УПП Дашко Я.О. було складено постанову серії ЕАМ №2527870, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Як зазначено у спірній постанові “... ОСОБА_1 13.05.2020 р. 21:54:36\ м. Лисичанськ, вул. Свердлова 364\ водій керуючи транспортним засобом здійснив проїзд перехрестя на забороняючий поєднаний червоний і жовтий сигнали світлофора, чим порушив п. 8.7.3. є ПДР — порушення проїзду на заборонений сигнал, стаття, частина статті КУпАП: ст. 122 ч.2” за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Позивач заявляє, що нею не порушуватись ПДР в час та за обставинами, що були зазначені поліцейським УПП в постанові.

Позивач зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ № 2527870 від 13 .05.2020 року прийнята з грубим порушенням вимог закону, не відповідає обставинам справи та є такою, що підлягає скасуванню.

Позивач наголошує, що нею були здійснені дії направлені на додержання вимог ПДР під час руху транспортного засобу, яким вона керувалась, а саме при проїзді перехрестя в районі будинку 360 вул. В.Сосюри м. Лисичанська водій не проїжджала перехрестя на червоний сигнал світлофору, про це позивач неодноразово повідомляла працівникам поліції, в тому числі під час розгляду справи.

Пояснення Позивача поліцейськими були проігноровані, справу призначено до розгляду, по якій в порушення вимог діючого законодавства без належних та допустимих доказів поліцейськими було визнано ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Під час розгляду адміністративної справи працівником поліції з порушенням вимог діючого законодавства України була розглянута справа і в упереджений спосіб було прийняте рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. При цьому працівник патрульної поліції не приймав до уваги факт її заперечень, що вона не порушувала правила дорожнього руху. З відео наданого поліцейським не можливо достовірно визначити щодо конкретних лінійних показників (кількість метрів, перетин стоп-лінії, проїзд перехрестя та таке інше), до того ж за місцем визначення поліцейським, як місце скоєння правопорушення – вул.. Свердлова, 364, м. Лисичанськ, не має і близько ні яких світлофорів, до того ж в м. Лисичанськ не має і вул.. Свердлова. Зазначені обставини вказують на недопустимість посилання поліцейського, як на доказ на зазначене відео. Тому позивач наголошує, що у поліцейського, який розглядав справу не було доказів сконання позивачем правопорушення.. Незважаючи на заперечення позивача, справу було розглянуто та позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, що є грубим порушенням законодавства України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів, є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

З цього приводу зазначу, що до матеріалів справи не долучено жодного фото або відео, який можливо вважати як належний та допустимий доказ правопорушення.

На підставі викладеного, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ №2527870 від 13.05.2020 року складену поліцейським УПП в Луганській області Дашко Я.О. про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, справу закрити.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАМ №2527870 від 13.05.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі протиправною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 13.05.2020.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

26.05.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/3354/20 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

02.06.2020 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 13.05.2020.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2527870 від 13.05.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passaj, державний номер НОМЕР_1 , 13.05.2020 року о 21 годині 54 хвилини в м. Лисичанську по вул. В.Сосюри 364, керуючи ТЗ, здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора, а саме: поєднання червоного і жовтого сигналу, чим порушив п. 8.7.3 є ПДР України – порушення проїзду на заборонний червоний і жовтий сигнал, що забороняє рух, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2527870 від 13.05.2020 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАМ №2527870 від 13.05.2020, посилаючись на не порушення нею правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористалась своїм правом і звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем наданий суду відеозапис на DVD-R диску з нагрудної камери інспектора УПП від 13.05.2020 року.

З п. 9 постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео з камери DSХJX00005_BB005.

Судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п. 8.7.3. є ПДР України, відповідачем надані відео з камери DSХJX00005_BB0005, тоді як в оскарженій постанові про адміністративне правопорушення вказано інший номер - DSХJX00005_BB005. Отже, номер пристрою згідно з постановою не співпадає з номером пристрою згідно з відеозаписом.

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2527870 від 13.05.2020 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.

З наведеного суд доходить висновку, що відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.

Аналогічні висновки стосовно правових наслідків відсутності у постанові про накладення адміністративного стягнення посилання на пристрій, на який зроблений відеозапис, як на суттєве порушення при накладенні адміністративного стягнення викладені у постанові ВС від 30 травня 2018 р. в адміністративному провадженні №К/9901/29775/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74407705).

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Дашко Яни Олегівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволенню повністю.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Дашко Яни Олегівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2527870 від 13.05.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер № НОМЕР_2 .

Відповідач: поліцейський 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Луганській області рядовий поліції Дошко Яна Олегівна, місце роботи за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ 37991110.

Повний текст судового рішення складено 05.06.2020.

Суддя Ю. О. Калмикова