Вирок № 89670631, 02.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1386/20

1-КП/415/777/20

ВИРОК

Іменем України

02.06.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Близнюка В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області Угоду про визнання винуватості між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним ОСОБА_1 , укладену 24 лютого 2020 року, під час досудового розслідування, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12020130240000284 від 11 лютого 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горлівка Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Сичова В.М.,

захисника Циба В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – обвинувачений ОСОБА_1 10 лютого 2020 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, – для особистого вживання, незаконно, знайшовши, проходячи неподалік будинку №129 по проспекту Перемоги міста Лисичанська, порошкоподібну речовину, яка, – відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8/2-218е від 13 лютого 2020 року, – містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою у речовині 1,1904 грама, незаконно зберігав останню при собі, без мети збуту, – для особистого вживання, до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції, в присутності понятих, під час проведення огляду місця події, в районі будинку АДРЕСА_3 , того ж дня, в період часу з 17 години 50 хвилин до 18 години 20 хвилин.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.309 ч.1 КК України, а саме, – незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

У судове засідання надана Угода про визнання винуватості, укладена 24 лютого 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до умов якої –

прокурор Лисичанської місцевої прокуратури Сичов В.М. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.309 ч.1 КК України, і підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнає себе винуватим у вчиненні зазначеного злочину, тобто, в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту,

сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні підозрюваному ОСОБА_1 покарання за ст.309 ч.1 КК України – у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст.469 КПК України – угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, вказавши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, придбання та зберігання психотропної речовини – амфетаміну, без мети збуту, для особистого вживання, знайшовши згорток з порошкоподібною речовиною білоого кольору, проходячи повз будинку №129 по проспекту Перемоги міста Лисичанська 10 лютого 2020 року, у вечірній час, який зберігав при собі, у особистих речах (рюкзаку), – без мети збуту, для особистого вживання, оскільки раніше вживав психотропні речовини, до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції під час проведення огляду місця події, привернувши увагу правоохоронців, неподалік будинку АДРЕСА_3 В.Сосюри міста Лисичанська, того ж дня, через деякий час, куди він попрямував за особистими справами, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, заключивши відповідну Угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної Угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.309 ч.1 КК України, а саме, – незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, – який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному – визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про визнання винуватості від 24 лютого 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про визнання винуватості від 24 лютого 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – відповідають вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови Угоди про визнання винуватості від 24 лютого 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та розмір покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, – вирахувано, згідно положень ст.53 КК України, в тому числі і з урахуванням майнового стану винного, та в межах санкції ст.309 ч.1 КК України, застосування покарання – у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі, у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, – не суперечить вимогам діючого Кримінального Кодексу України та визначено з урахуванням положень ст.65 КК України – щодо ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання, є – внутрішньо переміщеною особою (а.с.36), у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.34), за місцем колишнього працевлаштування у ВП «Шахта імені ОСОБА_2 Мельникова» – мав позитивну виробничу характеристику (а.с.35), є інвалідом ІІІ групи, не судимий та вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.28-29), вчинив злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості (а.с.32-40), у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, у скоєному – щиро розкаявся та вибачався за вчинене, активно сприяв розкриттю злочину (а.с.45-47), – і, що, в цілому, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні наполягав на затвердженні Угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Циба В.М., який підтримав позицію обвинуваченого щодо затвердження Угоди, погоджуючись з думкою прокурора Сичова В.М., який вважав, що Угода про визнання винуватості від 24 лютого 2020 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про визнання винуватості від 24 лютого 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженого між сторонами покарання, оскільки, – інкриміноване у провину обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні Угоди про визнання винуватості від 24 лютого 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – не вбачається.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 1256 гривень 08 копійок (а.с.19), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8/2-218е від 13 лютого 2020 року (а.с.20-23), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – НОМЕР_1 , код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речовий доказ по справі: порошкоподібна речовина, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою у речовині 1,1904 грама (під час проведення експертизи витрачено – 0,0077 грама речовини), що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.24,25), – підлягає знищенню.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 24 лютого 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12020130240000284 від 11 лютого 2020 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, – затвердити.

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання – у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – НОМЕР_1 , код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 1256 (одну тисячу двісті п`ятдесят шість) гривень 08 копійок за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8/2-218е від 13 лютого 2020 року.

Речовий доказ по справі: порошкоподібну речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою в речовині 1,1904 грама (під час проведення експертизи витрачено – 0,0077 грама речовини), що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, – знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_1 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: