Ухвала суду № 89670040, 05.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 червня 2020 року Справа 160/5955/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (адреса: 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: серія НОМЕР_2 виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 06 лютого 1996 року) пенсії з урахуванням до страхового стажу періоди здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 26.07.1999 року по 26.04.2006 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 06 лютого 1996 року) період здійснення нею підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування з 26.07.1999 року по 26.04.2006 року, та здійснити перерахунок пенсії за віком з моменту її призначення.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя дійшов висновку про те, що зазначений позов необхідно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Частиною 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 року становить 2 102,00 грн., тобто судовий збір складає 840,80 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зобов`язання вчинити певні дії, а також те, що друга вимога є похідною від першої, позивач повинна була сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову немайнового характеру в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, разом із позовною заявою позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із перебуванням у скрутному фінансовому становищі.

За приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Аналіз зазначених норм права дає підстави зробити висновок, що позивач може звернутись із клопотанням про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору разом із доказами на підтвердження обставин, які свідчать про скрутний майновий стан.

Як встановлено судом, позивач не підпадає не під одну з категорій осіб, яким законодавцем надано пільги щодо сплати судового збору або звільнено від сплати судового збору.

Разом з тим, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надано копію довідки про не отримання державної соціальної допомоги у 2019 році, копію довідки про розмір пенсії за період з травня 2019 року по 31.10.2019 року та копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року.

Проте, зазначені документи не є достатнім для того, щоб суд всебічно та повно мав можливість оцінити майновий стан позивача, оскільки такі документи підтверджують майновий стан позивача лише станом на 2019 року, тоді як з позовом позивач звернулась до суду у червні 2020 року.

З урахуванням того, що майновий стан сторони є змінною величиною, що підлягає оцінці, суд дійшов висновку, що надані докази не є достатніми для того, щоб суд всебічно та повно мав можливість оцінити майновий стан позивача станом на час розгляду позовних вимог.

Таким чином, для підтвердження майнового стану позивача, необхідно надати відповідні докази про доходи станом на червень 2020 року, після чого, судом буде вирішено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду доказів на підтвердження обставин, які свідчать про скрутний майновий стан станом на червень 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду доказів на підтвердження обставин, які свідчать про майновий стан позивача станом на червень 2020 року.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець