Ухвала суду № 89669989, 05.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 червня 2020 року Справа № 160/6018/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Офісу великих платників податків ДФС до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зупинення виконавчого провадження, скасування постанови державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) Офіс великих платників податків ДФС звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, в якому просить:

- зупинити виконавче провадження, відкрите на підставі постанови від 13.05.2020 року у виконавчому провадженні № 620055859 шляхом заборони вчиняти будь-які виконавчі дії та прийняття будь-яких рішень - до винесення рішення за результатами розгляду даного позову;

- скасувати постанову головного державного виконавця в межах ВП № 620055859 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2020 р.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Водночас, у частині, що не врегульована ст. 287 вказаного Кодексу, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, пунктом 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява має містити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, як вбачається зі змісту адміністративного позову та доданих до нього документів, позивачем до адміністративного позову не додано письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав в порушення вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову юридичною особою, суб`єктом владних повноважень майнового характеру – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. становить 2102 грн.

Частиною 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, за подання даного позову з двома вимогами немайнового характеру (зупинення провадження, відкритого на підставі постанови від 13.05.2020 у виконавчому провадженні №620055859 шляхом заборони вчиняти будь-які виконавчі дії та прийняття будь-яких рішень - до винесення рішення за результатами розгляду даного позову; скасування постанови головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2020 №620055859), позивач повинен був сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 4204,00 грн. (2102,00 грн.*2).

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документів про сплату судового збору у розмірі 4204,00 грн. за вимоги немайнового характеру в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір” та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали шляхом надання до канцелярії суду:

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав у відповідності до вимог п.11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 4204,00 грн. за вимоги немайнового характеру у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір” та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.2, ч.3 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Офісу великих платників податку ДФС до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ про зупинення провадження та скасування постанови державного виконавця - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав у відповідності до вимог п.11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 4204,00 грн. за вимоги немайнового характеру у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий бір” та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача № UA238999980313131206084004008 УК у Чечелівському районі м. Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова