Ухвала суду № 89669935, 04.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 червня 2020 року Справа 160/3764/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про роз`яснення судового рішення по справі № 160/3764/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2020 року Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення по справі № 160/3764/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що необхідність роз`яснення резолютивної частини рішення від 24.06.2019 року у справі № 160/3764/19 зумовлена тим, що згідно з діючим законодавством органи соціального захисту населення організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про пільговика, а дані про громадян пільгової категорії вносяться до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. До жовтня 2019 року нарахування пільг на житлово-комунальні послуги здійснювалось підприємствами постачальниками житлово-комунальних послуг та лише з жовтня 2019 року відповідач самостійно нараховує пільги.

Такими чином, відповідач просить надати роз`яснення абзацу 3 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі № 160/3764/19 щодо тлумачення питання «поновити надання пільг» з урахуванням діючого законодавства.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі № 160/3764/19 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради щодо скасування та припинення надання пільг ОСОБА_1 , передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку», зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 з 01.07.2013 року надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку».

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 160/3764/19 – скасоване в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , які стосуються періоду з 01 липня 2013 року по 22 жовтня 2018 року, в решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 160/3764/19 - залишено без змін.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 року виправлено описку в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 160/3764/19, виклавши передостанній абзац описової частини наступним чином: «Враховуючи дату звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом - 23 квітня 2019 року та відсутності клопотання про поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення позовних вимог періоду, що стосується з 01 липня 2013 року по 22 жовтня 2018 року без розгляду. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.».

Вирішуючи заяву про роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Так, оскільки рішення у справі №160/3764/19 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз`яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.

Ознайомившись із заявою позивача про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі № 160/3764/19, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року, зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Натомість, зі змісту заяви вбачається, що позивач просить роз`яснити абзац 3 резолютивної частини рішення та надати тлумачення судом поняття «поновлення надання пільг», при цьому, заявником взагалі не зазначено в чому полягає незрозумілість рішення.

Наведені відповідачем у заяві обставини, які, на його погляд, зумовлюють необхідність роз`яснення резолютивної частини рішення, полягають в незгоді з самим судовим рішенням та були висловлені при поданні апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року.

Враховуючи все зазначене, суд вважає, що резолютивна частина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі № 160/3764/19, в частині яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 року, є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, з неї не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі № 160/3764/19 та необхідності відмовити в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про роз`яснення судового рішення по справі № 160/3764/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська