Рішення № 89669825, 27.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року Справа № 160/12997/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі – ГУНП в Дніпропетровській області), в якому просить суд визнати дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області протиправними та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області:

- внести зміни до наказу про прийняття на службу до органів Національної поліції (наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 13.03.2017 року № 92 о/с), з урахуванням спеціального звання «майор поліції»;

- провести перерахунок грошового утримання за час проходження служби в поліції в період з 13.03.2017 року по 01.10.2018 року, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та виплатити недоотримані кошти;

- внести зміни до наказу про звільнення з органів Національної поліції (наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 01.10.2018 року №270 о/с), з урахуванням спеціального звання «майор поліції»;

- провести перерахунок вихідної допомоги при виході на пенсію, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та виплатити недоотримані кошти;

- направити до пенсійного фонду в Дніпропетровській області необхідні документи для проведення перерахунку пенсійного забезпечення позивача, з урахуванням спеціального звання майор поліції.

В обгрунтування позову позивачем зазначено, що 13.03.2017 року на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 13.03.2017 року № 92 о/с його призначено на посаду оперуповноваженого СКП П`ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та присвоєно спеціальне звання «старший сержант поліції». 01.10.2018 року відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 01.10.2018 року № 270 о/с позивача було звільнено з даної посади за власним бажанням у спеціальному званні «старший сержант поліції».

Отже, в період з 13.03.2017 року по 01.10.2018 року він отримував грошове забезпечення відповідно до ч.1 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» зі спеціальним званням «старший сержант поліції», що підтверджується довідкою ГУНП у Дніпропетровській області (лист від 03.10.2019 року № 21/Т-9 з додатком).

За рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року (справа №804/4015/18) наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 26.09.2019 року № 306 о/с позивачу присвоєно спеціальне звання «майор поліції» з моменту прийняття на службу, тобто з 13.03.2017 року.

13.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Дніпропетровській області з проханням провести перерахунок грошового утримання за час проходження служби в поліції в період з 13.03.2017 року по 01.10.2018 року, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та виплатити недоотримані кошти; внести зміни до наказу про звільнення з органів Національної поліції (наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 01.10.2017 року № 270 о/с) з урахуванням спеціального звання «майор поліції»; провести перерахунок вихідної допомоги при виході на пенсію, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та виплатити недоотримані кошти; направити до пенсійного фонду в Дніпропетровській області необхідні документи для проведення перерахунку мого пенсійного забезпечення.

На вказане звернення ГУНП в Дніпропетровській області відмовило листом від 10.12.2019 року № 1/Т-7339/103/05-19.

Такі дії позивач вважає протиправними, оскільки відповідно до норм діючого законодавства пенсія за вислугу років підлягає перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку (45-2008-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб». У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію вислугу років, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

У зв`язку з присвоєнням позивачу спеціального звання майор з 13.03.2017 року, відповідач повинен був на цій підставі внести зміни до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення і направити всі необхідні документи до відповідного управління пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії. Відповідач не здійснив вищезазначених дій, після винесення наказу по особовому складу від 26.09.2019 року, № 306 о/с про присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання «майор поліції».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі №160/12997/19, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 12 лютого 2020 року. Останнє судове засідання відбулося 27 квітня 2020 року.

12 лютого 2020 року представником відповідача до суду наданий відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти доводів позовної заяви та зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 26 грудня 1994 року по 24 червня 1997 року, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення). Наказом УМВС в Закарпатській області від 24.06.1997 року № 202 о/с звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з 24.06.1997 року. З 10 листопада 1998 року по 18 грудня 2012 року відповідно до Положення проходив службу в УМВС України в Дніпропетровській області, звільнений з органів внутрішніх справ з посади старшого інспектора з режиму секретності П`ятихатського районного відділу УМВС України в Дніпропетровській області наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 18.12.2012 року № 268 о/с за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з 18.12.2012 року; в установленому порядку йому призначена пенсія. На момент звільнення ОСОБА_1 мав спеціальне звання «майор міліції».

ОСОБА_1 раніше службу в поліції не проходив, був вперше прийнятий на службу в поліцію, як переможець конкурсу та призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції П`ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції з 13.03.2017 року відповідно до наказу ГУНП від 13.03.2017 року № 92 о/с з присвоєнням йому спеціального звання «старший сержант поліції», оскільки зазначена посада є новою посадою, ОСОБА_1 підлягав направленню на проходження стажування для присвоєння йому спеціального звання «майор поліції».

Позивача було направлено для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Донецькій області на виконання вимоги Голови Національної поліції України ОСОБА_2 , оформленої листом від 26.01.2018 року № 1053/01/12-2918 «Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України» (накази ГУНП від 26.02.2018 № 889; від 23.03.2018 № 1343; від 29.05.2018 № 2431); ОСОБА_1 у встановленому порядку був ознайомлений з вищевказаними наказами, однак, для проходження стажування не прибув, в рапорті від 13.06.2018 року останній зазначив, що не дає згоди на проходження стажування (в той час як Положенням про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженим наказом МВС України 24.12.2015 № 1625 не передбачено отримання згоди поліцейського).

Звільнений ОСОБА_1 згідно Закону України «Про Національну поліцію» за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) зі служби наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 01.10.2018 року № 270 о/с з 01.10.2018 року; 23 жовтня 2018 року сектором з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подані матеріали для призначення ОСОБА_1 пенсії.

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності ГУНП в Дніпропетровській області протиправною щодо присвоєння йому спеціального звання «майор поліції», при цьому наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 13.03.2017 року № 92 о/с про прийняття на службу до поліції та присвоєння ОСОБА_1 не оскаржував.

23.07.2018 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/4015/18 позов ОСОБА_1 частково задоволений, зобов`язано ГУНП в Дніпропетровській області присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання поліції, яке він мав на момент звільнення з органів внутрішніх справ України, у співвідношенні спеціальних звань, а саме; «майор поліції» з моменту прийняття на службу.

26.09.2019 року наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 306 о/с виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року у справі №804/4015/18.

20 лютого 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, яка за змістом аналогічна змісту позовної заяви.

04 березня 2020 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник позивача навів доводи, які аналогічні доводам відзиву на позовну заяву.

У судове засідання 27 квітня 2020 року представник позивача не з`явився, надіслав до суду клопотання від 24.04.2020 вх. № 4952/20 про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання 27 квітня 2020 року теж не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

До суду надійшло клопотання відповідача від 24.04.2020 вх. № 25527/20 про відкладення розгляду справи до закінчення карантину в України.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на те, що відповідач повторно не з`явився у судове засідання (09.04.2020, 27.04.2020), беручи до уваги те, що позивач та представник відповідача надали докази та письмові пояснення на обгрунтування своєї позиції у цій справі, судом заслухані пояснення позивача та представника відповідача у справі та з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду означеної категорії справ та розгляд справи впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з підстав його необгрунтованості.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 26 грудня 1994 року по 24 червня 1997 року.

Наказом УМВС в Закарпатській області від 24.06.1997 року № 202 о/с звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з 24.06.1997 року.

З 10 листопада 1998 року по 18 грудня 2012 року проходив службу в УМВС України в Дніпропетровській області, звільнений з органів внутрішніх справ наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 18.12.2012 року № 268 о/с за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з 18.12.2012 року позивачу призначена пенсія.

Як вказав представник відповідача на момент звільнення зі служби в міліції ОСОБА_1 мав спеціальне звання «майор міліції».

ОСОБА_1 як переможець конкурсу був прийнятий на службу в поліцію та призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції П`ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції з 13.03.2017 року відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 13.03.2017 року № 92 о/с, на підставі заяви ОСОБА_1 від 03.03.2017 року та протоколу поліцейської комісії ГУНП від 02.03.2017 року № 18/1 -1103 - тобто на загальних підставах за результатами конкурсу.

На підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 01.10.2018 №270 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції П`ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 ( за власним бажанням) з 01 жовтня 2018 року.

Не погодившись із тим, що під час проходження служби в поліції позивач мав звання «старший сержант», ним було подано позов до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року у справі № 804/4015/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання поліції «майор поліції»; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання поліції, яке він мав на момент звільнення з органів внутрішніх справ України, у співвідношенні спеціальних звань, а саме - «майор поліції», з моменту прийняття на службу в поліцію. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 13.11.2018 року.

На виконання рішення суду Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області 26.09.2019 видано наказ № 306 о/с «По особовому складу», яким присвоєно спеціальне звання поліції майор поліції ОСОБА_1 колишньому оперуповноваженому сектору кримінальної поліції П`ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції, яке він мав на момент звільнення з органів внутрішніх справ України, з моменту прийняття на службу в поліцію.

Після чого ОСОБА_1 13.11.2019 звернувся до ГУНП в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку його грошового утримання за час проходження служби в поліції в період з 13.03.2017 року по 01.10.2018 року, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та виплати недоотриманих коштів; також просив внести зміни до наказу про звільнення з органів Національної поліції (наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 01.10.2017 року № 270 о/с), з урахуванням спеціального звання «майор поліції»; провести перерахунок вихідної допомоги при виході на пенсію з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та виплатити недоотримані кошти; направити до пенсійного фонду в Дніпропетровській області необхідні документи для проведення перерахунку його пенсійного забезпечення.

На вказане звернення ГУНП в Дніпропетровській області листом від 10.12.2019 року №1/Т-7339/103/05-19 повідомила позивача, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року у справі № 804/4015/18 виконано в повному обсязі, наказом від 26.09.2019 №306 о/с ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання поліції «майор поліції». Щодо перерахунку грошового забезпечення за період служби з 13.03.2017 по 01.10.2018, то позовні вимоги до ГУНП в Дніпропетровській області про перерахунок грошового забезпечення, у зв`язку з присвоєнням спеціального звання у справі № 804/4015/18 не заявлялися. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року по справі № 804/4015/18 на ГУНП в Дніпропетровській області не покладався обов`язок щодо перерахунку грошового забезпечення.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо вимоги позивача про внесення змін до наказу про прийняття на службу до органів Національної поліції (наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 13.03.2017 №92 о/с), з урахуванням спеціального звання «майор поліції», суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 статті 13, а також частиною 1 статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що систему поліції складають: центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції; до складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

Відповідно до п.1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Пунктом 7 Положення про Національну поліцію передбачено, що Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.

Положеннями ст.81 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що військовослужбовцям та громадянам, які мають військові або спеціальні звання, класні чини, під час прийняття на службу в поліції присвоюються первинні спеціальні звання поліції, відповідні наявним у них військовим або спеціальним званням, класним чинам, у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Громадянам, які були звільнені зі служби в поліції, під час повторного прийняття на службу присвоюється спеціальне звання поліції, які вони мали на момент звільнення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 81 Закону України «Про Національну поліцію» первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоює керівник поліції в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною 6 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію» громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, після прийняття на службу в поліції та призначення на посади, які заміщуються особами середнього і вищого складу поліції, присвоюється первинне спеціальне звання лейтенанта поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 затверджено Порядок присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань (далі - Порядок №177).

Пунктом 2 розділу І Порядку №177 встановлено, що первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоюються особам, уперше прийнятим на службу в поліцію, які не мають військових звань офіцерського складу запасу або спеціальних звань середнього складу інших органів державної влади з призначенням на посаду, після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) та оголошуються наказом по особовому складу.

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку №177 первинні спеціальні звання особам, зазначеним у пунктах 2, 3 цього розділу, присвоює Голова Національної поліції України.

Пунктом 14 розділу І Порядку №177 передбачено, що подання про присвоєння чергових спеціальних звань поліції особам, які проходять службу на посадах молодшого та середнього складу поліції, готуються відповідними кадровими підрозділами органів та підрозділів поліції для підготовки наказу по особовому складу.

Як передбачено підпунктом 1 пункту 1 та пунктом 4 розділу II Порядку №177, для присвоєння первинних спеціальних звань середнього складу поліції, у порядку зарахування на службу в поліції до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України надсилається подання про присвоєння спеціального звання поліції у якому у разі присвоєння первинного спеціального звання молодшого та середнього складу поліції зазначається інформація про зняття з військового обліку або надання відстрочки на період проходження служби в поліції, закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) та результати висновку військово-лікарської комісії. До документів про присвоєння первинного спеціального звання середнього складу поліції додаються завірені працівником кадрового підрозділу відповідного органу чи підрозділу поліції копії диплома про закінчення вищого навчального закладу, додатка до нього, військового квитка та сертифіката про закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації).

Відповідно до пункту 5 розділу II Порядку №177 матеріали для присвоєння спеціальних звань середнього складу поліції особам, у яких установлений строк вислуги в спеціальному званні закінчується на перше число наступного місяця, надсилаються до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України до 05 числа поточного місяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Закону України «Про Національну поліцію» первинні спеціальні звання середнього складу поліції» присвоює керівник поліції в порядку, визначеному МВС України.

Відповідно до ч. 7 ст.81 Закону України «Про Національну поліцію» присвоєння під час прийняття на службу в поліцію громадянам, які мають спеціальні звання (в т.ч., міліції), первинних спеціальних звань поліції здійснюється у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ.

Відповідно до п.3 р.1 Порядку №177 первинні спеціальні звання поліції присвоюються особам, уперше прийнятим або переведеним на службу в поліцію з інших органів державної влади, з наявним військовим або іншим спеціальним званням у порядку переатестації, після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації).

Звання «майор поліції» відповідно до п.2 ч.1 статті 80 Закону України «Про Національну поліцію» це спеціальне звання середнього складу поліції.

Таким чином, приписи Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку №177 зобов`язують органи поліції здійснювати присвоєння первинного спеціального звання середнього складу поліції, одразу після закінчення відповідними особами курсів первинної професійної підготовки при наявності у них вищої освіти не нижче бакалавра та при призначенні їх на посади, які заміщуються особами середнього та вищого складу поліції.

Вказана процедура має здійснюватися з дотриманням загальних принципів, в т. ч. добросовісно, розсудливо і своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

У розумінні п.3 р.1 Порядку №177 первинне спеціальне звання середнього складу поліції «майор поліції» ОСОБА_1 за наявним у нього спеціальним званням «майор міліції» могло бути присвоєно, як уперше прийнятій до поліції особі лише у порядку переатестування.

Відповідно до п.6 р.1 Порядку №177 про присвоєння звань первинні звання молодшого складу поліції присвоюються керівниками органів поліції, керівниками навчальних закладів, які здійснюють підготовку поліцейських, та установ поліції, які приймають рішення про прийняття на службу в поліцію. Під час прийняття на службу до поліції ОСОБА_1 13.03.2017 року наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 92 о/с присвоєно спеціальне звання «старший сержант поліції».

При цьому, суд враховує, що згідно частини 8 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію», громадянам, які були звільнені зі служби в поліції, під час повторного прийняття на службу присвоюється спеціальне звання поліції, яке вони мали на момент звільнення.

Отже, Законом України «Про Національну поліцію» не врегульовано питання присвоєння спеціального звання поліції громадянам, які були звільнені зі служби в міліції.

Відповідно до пп. 9,12 р. ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону (у період з 06.08.2015року до 06.11.2015року) можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.

Відповідно до п.2 р.ІХ Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 24.12.2015 року № 1625 «Про затвердження Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.01.2016 року за № 76/28206, стажування проходять працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву,- для просування по службі; працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України; інші працівники при призначенні на нову посаду.

Як вказав представник відповідача, ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ 18.12.2012 року, тому 13.03.2017 був вперше прийнятий на службу в поліцію за результатами конкурсу, посада оперуповноваженого сектору кримінальної поліції П`ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції була новою посадою, а тому ОСОБА_1 підлягав направленню для проходження стажування.

Позивача було направлено для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Донецькій області відповідно до вимог Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 24.12.2015 № 1625 та на виконання вимоги Голови Національної поліції України ОСОБА_2 , оформленої листом від 26.01.2018 року № 1053/01/12-2918 «Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України» (накази ГУНП від 26.02.2018 № 889; від 23.03.2018 № 1343; від 29.05.2018 № 2431).

Як вказав представник відповідача, ОСОБА_1 у встановленому порядку був ознайомлений із вищевказаними наказами, однак для проходження стажування не прибув, в рапорті від 13.06.2018 останній зазначив, що не дає згоди на проходження стажування (Порядком № 1625 не передбачено отримання згоди поліцейського).

ОСОБА_1 оскаржив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду наказ ГУНП «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях», за результатами чого, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі №804/4301/18 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Отже, з наведеного видно, що позивачем не було дотримано вимоги щодо проходження стажування для присвоєння йому звання «майор поліції» безпосередньо під час проходження служби в поліції, у зв`язку із чим відсутні підстави для внесення змін до наказу від 13.03.2017 № 92 о/с, за яким ОСОБА_1 було прийнято на службу в поліції та призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції П`ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції.

До того ж, суд враховує, що відповідно до п. 5 розділу І Порядку №177 первинні спеціальні звання особам, зазначеним у пунктах 2, 3 цього розділу, присвоює Голова Національної поліції України, до того ж наказ від 13.03.2017 року № 92 о/с позивачем не оскаржується, а отже, у суду відсутні підстави для зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внести зміни до наказу від 13.03.2017 року № 92 о/с про прийняття ОСОБА_1 на службу до органів Національної поліції з урахуванням спеціального звання «майор поліції», оскільки такий спосіб поведінки відповідача не визначенний вищеприведеними положеннями чинного законодавства та буде суперечити частині 2 статті 19 Конституції України.

Щодо позовної вимоги про внесення змін до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 01.10.2018 № 270 о/с, за яким ОСОБА_1 звільнено з органів Національної поліції (наказ), з урахуванням спеціального звання «майор поліції», суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, як наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 13.03.2017 року № 92 о/с, так і наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 01.10.2018 року № 270 о/с є актами індивідуальної дії, які вичерпали своє дію їх виконанням: у випадку з наказом від 13.03.2017 року № 92 о/с – прийняттям позивача на службу в поліцію, у випадку з наказом від 01.10.2018 року № 270 о/с – звільненням ОСОБА_1 з органів Національної поліції. Більш того, спеціальне звання поліцейським присвоюється виключно наказом по особовому складу.

Із позовними вимогами про внесення змін до наказів ГУНП в Дніпропетровській області від 13.03.2017 року № 92 о/с та від 01.10.2018 року № 270 о/с в частині зазначення спеціального звання «майор поліції» позивач звернувся після звільнення зі служби в поліції, що унеможливлює прийняття відповідачем наказів по особовому складу.

Окрім того, сам наказ відповідача від 01.10.2018 року № 270 о/с в частині присвоєння ОСОБА_1 звання «старшого сержанта поліції» позивачем не оскаржується.

Суд також враховує, що на захист свого права на присвоєння звання «майор поліції» ОСОБА_1 01.06.2018 року звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій, зокрема, просив суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання поліції, яке він мав на момент звільнення, а саме «майор поліції»; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання поліції, яке він мав на момент звільнення, а саме – «майор поліції», з моменту повторного прийняття на службу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/4015/18 позов ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Зазначене рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/4015/18 виконано відповідачем шляхом прийняття наказу від 26.09.2019 № 306 о/с, за яким присвоєно спеціальне звання поліції майор поліції ОСОБА_1 , колишньому оперуповноваженому сектору кримінальної поліції П`ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції, яке він мав на момент звільнення з органів внутрішніх справ України, з моменту прийняття на службу в поліцію.

Тобто, з наведеного видно, що між позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області фактично не виникло нового спору щодо присвоєння йому спеціального звання, а правовідносини, які обумовили звернення ОСОБА_1 до суду із позовом у справі №160/12997/19 виникли у зв`язку із тим, що позивач не погодився зі способом реалізації Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №804/4015/18.

Зазначене також підтверджується тим, що у своєму позові позивач просить суд зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області вчинити дії - внести зміни до наказів та провести перерахунок грошового утримання і вихідної допомоги, не оскаржуючи при цьому будь-якої відмови, або рішення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

За таких обставин, суд вважає, що вимога ОСОБА_1 внесення змін до наказу про звільнення з органів Національної поліції (наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 01.10.2018 року №270 о/с), з урахуванням спеціального звання «майор поліції» є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що відмовляючи ОСОБА_1 листом від 10.12.2019 вих. №1/Т-7339/103/05-19 у внесенні змін до наказів від 13.03.2017 року № 92 о/с та від 01.10.2018 року № 270 о/с він діяв обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання проведення перерахунку грошового утримання за час проходження служби в поліції в період з 13.03.2017 року по 01.10.2018 року, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та виплатити недоотримані кошти та проведення перерахунку вихідної допомоги при виході на пенсію, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та виплатити недоотримані кошти, а також направлення пенсійного фонду в Дніпропетровській області необхідних документів для проведення перерахунку пенсійного забезпечення позивача, з урахуванням спеціального звання «майор поліції», суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом МВС України 06.04.2016 № 260.

Ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).

Відповідно до п. 3 р. 1 цього Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 р. II зазначеного Порядку оклади за спеціальними званнями поліцейським виплачуються в розмірах згідно з додатком 1 до Постанови № 988, крім курсантів ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання, прийнятих на навчання, з числа цивільних осіб.

У відповідності до ч.1 ст.102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (ч. 4 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги (ч. 6 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Відповідно до положень статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Особам із числа військовослужбовців строкової служби, які до призову на строкову військову службу та після звільнення з військової служби не працювали і не перебували на військовій службі за контрактом, та членам їх сімей пенсії встановлюються у мінімальних розмірах, передбачених відповідно статтями 22 і 37 цього Закону.

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

При обчисленні пенсій відповідно до частин сьомої-десятої цієї статті в розрахунок включаються щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством на день призначення цих пенсій.

Отже, як видно з приведених статей, виплата за спеціальне звання враховується для визначення складу грошового забезпечення, з якого обраховується як одноразова вихідна допомога, так і пенсійне забезпечення працівників поліції.

Суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року у справі № 804/4015/18 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання поліції, яке він мав на момент звільнення з органів внутрішніх справ України, у співвідношенні спеціальних звань, а саме - «майор поліції», з моменту прийняття на службу в поліцію.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачем в наказі від 26.09.2019 № 306 о/с, яким присвоєно спеціальне звання поліції «майор поліції» ОСОБА_1 , колишньому оперуповноваженому сектору кримінальної поліції П`ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції, яке він мав на момент звільнення з органів внутрішніх справ України, визначено «з моменту прийняття на службу в поліцію», що дає право позивачу як на проведення перерахунку його грошового утримання за час проходження служби в поліції в період з 13.03.2017 року по 01.10.2018 року, з урахуванням спеціального звання «майор поліції», та проведення перерахунку вихідної допомоги при виході на пенсію, з урахуванням спеціального звання «майор поліції», а також є підставою для проведення перерахунку пенсійного забезпечення позивача, з урахуванням спеціального звання «майор поліції».

Відповідно до статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби, які пропрацювали після призначення пенсії по інвалідності не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за їх заявою новий розмір пенсії з урахуванням заробітку, що визначається в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На таких же умовах провадиться перерахунок пенсії, призначеної у мінімальному розмірі у зв`язку з відсутністю заробітку.

В разі подальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться новий перерахунок пенсії за його заявою. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Розміри пенсій особам з числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, які одержують пенсію в органах Пенсійного фонду України, підлягають перерахунку у випадку, передбаченому частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, з наведеної статті видно, що перерахунок пенсії позивача має бути проведений на підставі його заяви про перерахунок.

Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20а, м. Дніпро, 49000, і.к. 40108866) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку грошового утримання ОСОБА_1 за час проходження служби в поліції в період з 13.03.2017 по 01.10.2018, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та одноразової грошової вихідної допомоги при виході на пенсію, з урахуванням спеціального звання «майор поліції».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області провести перерахунок грошового утримання ОСОБА_1 за час проходження служби в поліції в період з 13.03.2017 по 01.10.2018, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та здійснити виплату в перерахованому розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області провести перерахунок одноразової грошової вихідної допомоги ОСОБА_1 при виході на пенсію, з урахуванням спеціального звання «майор поліції» та здійснити виплату в перерахованому розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області направити до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області необхідні документи для проведення перерахунку пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням спеціального звання «майор поліції».

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1535 (одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 квітня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова