Рішення № 89669620, 02.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року 12:26 ЛуцькСправа № 140/3913/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко І.П.,

представника позивача Довжика Р.С.,

представника відповідача Решетника О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ГРУПА” до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРО ГРУПА” (далі – ТзОВ “АГРО ГРУПА”, товариство) звернулося із позовом до Державної податкової служби України (далі – ДПС, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішення Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1327808/42335869 від 12 листопада 2019 року, № 1327818/42335869 від 12 листопада 2019 року, № 1327806/42335869 від 12 листопада 2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 7 від 15 жовтня 2019 року, № 8 від 15 жовтня 2019 року, № 9 від 15 жовтня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 15 жовтня 2019 року, № 8 від 15 жовтня 2019 року, № 9 від 15 жовтня 2019 року, подані позивачем, датою їх фактичного первинного надходження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України) було складено в електронній формі та відправлено на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15 жовтня 2019 року № 7, № 8, № 9. Відповідно до квитанції від 31 жовтня 2019 року реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПK України, оскільки ПН відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризикованості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

З метою реєстрації зупиненої податкової накладної позивачем 04 листопада 2019 року було надано додаткові документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, однак рішенням комісії Державної податкової служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДПС) від 12 листопада 2019 року № 1327808/42335869, № 1327818/42335869, № 1327806/42335869 відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданих позивачем податкових накладних від 15 жовтня 2019 року № 7, № 8, № 9.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та вважає їх необґрунтованими, оскільки в квитанції про реєстрацію податкової накладної чітко не вказано, на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних та не зазначено які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Подані позивачем копії документів підтверджують реальність здійснення господарських операцій, за якими складено податкові накладні, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття комісією рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Відповідач у відзиві на позов № 1898/03-20-08-02-07 від 24 квітня 2020 року (арк. спр. 97-100) позовних вимог не визнав. Вказав, що оскаржені рішення прийняті правомірно у зв`язку із ненаданням позивачем первинних документів, які підтверджують реальність постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), рахунків фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

З огляду на вказане відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив від 25 травня 2020 року (арк. спр. 124-126) представник позивача зазначив, що для реєстрації податкових накладних було надано достатні докази реальності господарських операцій. Вважає, що податкові накладні від 15 жовтня 2019 року № 7, № 8, № 9 необхідно зареєструвати саме датою їх первинного надходження.

У запереченнях відповіді на відзив № 2464/03-20-08-02-07 від 27 травня 2020 року (арк. спр. 121-122) представник відповідача зазначив, що пунктом 13 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117) передбачено єдиний, універсальний для всіх випадків перелік документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а відтак незалежно від того у зв`язку із наявністю якого критерію реєстрація спірних податкових накладних була зупинена, ТзОВ «АГРО ГРУПА» було обізнане про те, які документи необхідно подати до контролюючого органу. Звертає увагу, що відповідно до пункту 3.2 договору поставки №1/11/10 від 11 жовтня 2019 року, укладено між позивачем та ТзОВ «Птахофабрика Крупець», перехід права власності на товар відбувається у момент отримання товару покупцем на території елеватора Селянського (фермерського) господарства «Крупецьагроптиця», що підтверджується трьохстороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції, підписаним уповноваженими особами постачальника, покупця та елеватора, однак такий акт не був наданий ні контролюючому органу, ні суду. Крім того, відповідно до пункту 3.5. зазначеного договору, кожна поставка товару повинна супроводжуватися наступними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, однак з урахуванням того, що надані позивачем товарно-транспортні накладні датовані 12 жовтня 2019 року, 13 жовтня 2019 року, 14 жовтня 2019 року, а видаткові накладні №9, №10, №11 лише 15 жовтня 2019 року, очевидно, що у вказані у ТТН дати, поставка товару відбутися не могла, з огляду на те, що на її момент видаткових накладних ще навіть не існувало. При цьому, кількість товару зазначена у видаткових накладній не відповідає кількості товару поставленого на підставі наданих позивачем товарно-транспортних накладних, а 4 товарно-транспортні накладні №42 та № 43 взагалі не містять відомостей щодо кількості перевезеного товару. У свою чергу, згідно пункту 3.6. договору поставки №1/11/10 від 11 жовтня 2019 року, поставка товару з неналежно оформленими бухгалтерськими документами або відсутність документів вважається непоставкою товару.

Додатково зазначив, що відповідно до пункту 28 Порядку №117 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, у тому числі, у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відтак, позовна вимога щодо реєстрації ПН із дати їх первинного надходження є необґрунтованою.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 14 квітня 2020 року та було відкладено на 07 травня 2020 року, 22 травня 2020 року, 02 червня 2020 року (арк. спр. 84, 96, 106, 119, 120). Ухвалою суду від 02 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи (вступне слово) у судових засіданнях перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ГРУПА» 27 липня 2018 року зареєстроване як суб`єкт господарювання; основний вид економічної діяльності – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур (акр спр. 15-16). Із 01 вересня 2018 року товариство зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що внесено відповідні відомості у Реєстр платників податку на додану вартість (арк. спр. 17).

Між ТзОВ “АГРО ГРУПА” (постачальник) та ТзОВ “Птахофабрика Крупець” (покупець) 11 жовтня 2019 року укладено договір поставки № 1/11/10 (арк. спр. 21-24). Відповідно до умов вказаного договору сторони домовились, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця насіння соняшника, а покупець – прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах цього ж договору. Сторони погодили, що товар поставляється окремим партіями. Перехід права власності на товар відбувається у момент його отримання на території елеватора Селянського (фермерського) господарства «Крупецьагроптиця», який знаходиться по вулиці Довгій, 67-В у селі Крупець Радивилівського району Рівненської області. Прийом сільськогосподарської продукції оформляється тристороннім актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими особами постачальника, покупця, елеватора. Кожна поставка товару повинна супроводжуватись документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (пункти 1.1, 3.2, 3.5 договору поставки).

На виконання умов вказаного договору ТзОВ «АГРО ГРУПА» здійснило поставку ТзОВ «Птахофабрика Крупець» насіння соняшника згідно із видатковими накладними від 15 жовтня 2019 року: №9 в кількості 140 т, на суму 1 148 070 грн у т.ч. ПДВ 191 345 грн; №10 в кількості 130 т, на суму 1 066 065 грн у т.ч. ПДВ 177 677 грн 50 коп.; №11 в кількості 118,18 т, на суму 969 135 грн 09 коп. у т.ч. ПДВ 161 522 грн 52 коп. (арк. спр. 26, 27, 28).

На підставі сформованого позивачем рахунку на оплату № 8 від 15 жовтня 2019 року на загальну суму поставленого товару - 3 183 270 грн 10 коп. у т.ч. ПДВ 530 545 грн 02 коп. покупець сплатив вартість товару відповідно до умов договору. Вказані обставини позивач підтвердив копіями рахунку № 8 від 15 жовтня 2019 року, платіжних доручень № 1059 від 17 жовтня 2019 року, № 1082 від 22 жовтня 2019 року (арк. спр. 29, 30, 31).

В обґрунтування обставин походження реалізованого товару позивач надав копії договору № 05-09-19-1 від 05 вересня 2019 року, додаткову угоду до нього, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 713, № 751 від 31 жовтня 2019 року, довідок Жобринської сільської ради Рівненського району № 454 від 08 серпня 2019 року, Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області № 208, Маломидської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 19 липня 2019 року, Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області № 787/02-16 від 05 вересня 2019 року, Золотолинської сільської ради Костопільського району Рівненської області № 565/02-17 від 19 липня 2019 року, Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області №1102 від 23 липня 2019 року, Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області № 1056 від 23 липня 2019 року (арк. спр. 32-39, 138-144). На підставі вказаних досліджених доказів судом установлено, що позивач на суборендованих земельних ділянках (розташованих на територіях вищевказаних сільських, селищних рад) у 2019 році вирощував соняшник та у жовтні 2019 року зібрав урожай, для збору та перевезення вантажу у с. Крупець Рівненської області (за місцезнаходженням покупця та елеватора) скористався послугами ТзОВ «Агрі Транс», що також підтвердив ТТН (арк. спр. 43-55). При цьому, зберігання товару (насіння соняшникового) після його збору позивач не здійснював, такий вантаж відразу доправлявся на елеватор (с. Крупець Рівненської області). У судовому засіданні представник позивача пояснив, що елеватор перебуває у користуванні ТзОВ «Птахофабрика Крупець» та знаходиться на території товариства але має іншу адресу ніж адміністративне приміщення товариства.

Окрім того, судом установлено, що надані видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) містять усі необхідні реквізити покупця, постачальника, елеватора. Відтак, ненадання тристоронніх актів прийому-передачі, оформлених постачальником, покупцем, елеватором не може спричинити нереальність вказаних господарських операцій.

При цьому, відповідно до вимог статті 201 ПК України позивачем було сформовано податкові накладні від 15 жовтня 2019 року № 7, № 8, № 9 та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. спр. 56, 57, 58).

Згідно із квитанціями від 31 жовтня 2019 року реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено, оскільки такі ПН відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (акр спр. 59-61). Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З метою реєстрації зупиненої податкової накладної позивач 04 листопада 2019 року в електронній формі надав письмові пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій (арк. спр. 62-65).

Однак, комісією ДПС 12 листопада 2019 року прийнято рішення № 1327808/42335869, № 1327818/42335869, № 1327806/42335869 про відмову в реєстрації податкових накладних від 15 жовтня 2019 року № 7, № 8, № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних (акр спр. 66-71). Відповідно до вказаних рішень підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів, а саме: щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), рахунків фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних. Графа “додаткова інформація” - не заповнена.

Товариство, не погоджуючись із рішеннями комісії ДПС від 12 листопада 2019 року про відмову у реєстрації ПН, звернулось із даним позовом до суду .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно із вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №177, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається із пункту 5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно із вимогами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному вебсайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно із порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, та оформлюється протоколом.

Як убачається із матеріалів справи, реєстрація податкових накладних від 15 жовтня 2019 року № 7, № 8, № 9 була зупинена у зв`язку із відповідністю поданих ПН підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до підпункту 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку – юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно із пунктом 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Крім того, відповідно до пункту 13 зазначеного Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(-их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, зі змісту квитанції убачається, що відповідачем не дотримано вимоги пункту 13 зазначеного Порядку №117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому, на думку відповідача, відповідає позивач; та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Також, положеннями пункту 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних від 15 жовтня 2019 року не відповідає умовам критерію підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести операції із постачання до переліку ризикових.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Таким чином, вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем були подані до комісії ДПС документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно із вимогами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДПС) та комісії центрального рівня (ДПС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з пункту 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

З матеріалів справи слідує, що в оскаржених рішеннях в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних від 15 жовтня 2019 року зазначено про ненадання платником податку копій таких документів: первинних документів, які підтверджують реальність постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), рахунків фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” Суд визначив, що “…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління”.

В даному випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень від 12 листопада 2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних ТзОВ “АГРО ГРУПА” від 15 жовтня 2019 року №7, № 8, № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаних ПН.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної та належно скористатись правом на захист.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Крім того, Суд уважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

Суд також акцентує, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування оскаржених рішень.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1327808/42335869 від 12 листопада 2019 року, № 1327818/42335869 від 12 листопада 2019 року, № 1327806/42335869 від 12 листопада 2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 7 від 15 жовтня 2019 року, № 8 від 15 жовтня 2019 року, № 9 від 15 жовтня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7 від 15 жовтня 2019 року, № 8 від 15 жовтня 2019 року, № 9 від 15 жовтня 2019 року, поданих позивачем, датою їх фактичного первинного надходження, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У випадку зупинення реєстрації ПН та прийняття відповідною комісією рішення про відмову в реєстрації ПН така податкова накладна реєструється у день набрання чинності судовим рішення про реєстрацію податкової накладної.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 815/2985/18.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні ТзОВ “АГРО ГРУПА” № 7 від 15 жовтня 2019 року, № 8 від 15 жовтня 2019 року, № 9 від 15 жовтня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати набрання законної сили цим судовим рішенням.

При цьому, позовна вимога у частині зобов`язання відповідача зареєструвати ПН датою їх фактичного первинного надходження є безпідставною та до задоволення не підлягає.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 204 грн відповідно до платіжного доручення № 468 від 13 березня 2020 року, який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.

Таким чином, враховуючи, що адміністративний спір підлягає до задоволення, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України судовий збір у сумі 4 204 грн.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ГРУПА” (45233, Волинська область, Ківерцівський район, селище міського типу Цумань, вулиця Шевченка, 14-К, ідентифікаційний код юридичної особи 42335869) до Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, реєстраційний код юридичної особи 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 12 листопада 2019 року № 1327808/42335869, № 1327818/42335869, № 1327806/42335869 про відмову в реєстрації податкових накладних від 15 жовтня 2019 року № 7, № 8, № 9, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРО ГРУПА”, у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15 жовтня 2019 року № 7, № 8, № 9, подані Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРО ГРУПА” з дати набрання законної сили цим судовим рішенням.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 4 204 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ГРУПА” 4 204 грн (чотири тисячі двісті чотири грн) витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 05 червня 2020 року.