Рішення № 89669251, 05.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 р. Справа № 120/1484/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Жмеринського районного відділу Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (далі – відповідач 1, УДМС у Вінницькій області ) та Жмеринського районного відділу Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області (далі – відповідач 2, Жмериснький РВ УДМС у Вінницькій області), в якій позивачі просять:

- визнати протиправними дії відповідача 2 щодо не оформлення паспорта неповнолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, з урахуванням вимог Закону України від 14.07.2016 № 1474-VIII;

- зобов`язати відповідача 1 організувати роботу з оформлення та видачі, а відповідача 2 оформити та видати бланк паспорта громадянина України неповнолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, з урахуванням вимог Закону України від 14.07.2016 № 1474-VIII, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних;

- зобов`язати відповідачів вести паспортний облік щодо неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження та за місцем реєстрації без використання цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про них до Єдиного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачі звернулись до відповідача 2 щодо оформлення їхнім неповнолітнім дітям паспортів громадянина України у формі паспортної книжки на підставі Постанови Верховної Ради від 26.06.1992 № 2503-ХІІ "Про затвердження Положення про паспорт громадянина України". Однак отримали відмову з посиланням на те, що всупереч вимогам Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 № 456, до заяви про видачу паспортів у формі паспортної книжечки не додано рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання територіального органу ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Позивачі вважають зазначені дії незаконними, а тому за захистом прав та інтересів своїх неповнолітніх дітей звертаються до суду.

Ухвалою суду від 06.04.2020 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.04.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі позов заперечують та просять відмовити у його задоволенні. У відзиві зазначається, що для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник повинні подати до органу міграційної служби документи, вичерпний перелік яких передбачений Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 № 456. Натомість позивачі звернулися до Жмеринського територіального підрозділу УДМС у Вінницькій області з неповним переліком документів. Зокрема, до заяви не було додано рішення суду та оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них, що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). Відтак відповідачі вважають, що заявниками не було дотримано порядку звернення для отримання паспорта громадянина України в частині неповної подачі документів та фактичною відсутністю встановленого віку у неповнолітніх, в інтересах яких виступають їхні батьки. У зв`язку з неодноразовими зверненнями позивачів, їм було надано роз`яснення щодо процедури отримання паспорта у формі книжечки та необхідних для цього умов, передбачених чинним законодавством. Водночас відповідь Жмеринського РВ УДМС у Вінницькій області від 04.12.2019 № 0518-1376/0518.1-19 не є рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки надана за результатами розгляду звернення громадян.

Також відповідачі зазначають, що згідно з пунктом 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 (з наступними змінами), на яку посилаються позивачі, паспорт громадянина України (далі – паспорт) видається кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку. Натомість Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI від 20.11.2012 встановлено обов`язок отримати паспорт громадянина України для громадян України, які досягли 14-річного віку, однак такий паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Відтак відповідачі зауважують, що на момент звернення позивачів із заявою їхні діти не досягли 16-річного віку, що унеможливлює оформлення та видачу їм паспорта зразка 1994 року.

28.04.2020 до суду суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачі заперечують доводи відповідача, наведені у відзиві, та просять задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позові. Позивачі наголошують на тому, що Законом України від 14.07.2016 № 1474-VIII внесено зміни, якими передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. При цьому, на думку позивачів, прийняттям змін до законодавства та зниженням відповідного віку з 16 до 14 років для отримання паспорта, законодавець передбачив одночасний обіг рівнозначних форм паспортів: у формі ID-картки та паспортної книжечки, а отже й видачу паспорта у формі паспортної книжечки одночасно з виникненням обов`язку отримати паспорт. Відтак відмова відповідачів є незаконною та порушує право неповнолітніх дітей позивачів на отримання паспорта громадянина України після досягнення чотирнадцятирічного віку.

Ухвалою суду від 05.05.2020 залишено без розгляду клопотання відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні.

02.06.2020 до суду надійшли заперечення, в яких відповідачі підтримали свої пояснення, наведені у відзиві, та просять суд відмовити у задоволенні позову. Повторно звертають увагу на те, що в силу положень Закону № 5492-VI громадянам України, які досягли чотирнадцятирічного віку, паспорт виготовляється лише у формі НОМЕР_1 -картки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Оцінивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачі ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулись до Жмеринського РВ УДМС у Вінницькій області з заявою, в якій просили оформити та видати їхнім неповнолітнім дітям паспорт громадянина України у формі паспортної книжки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992.

В заяві зазначалося, що неповнолітні діти позивачів категорично відмовляються оформлювати паспорт громадянина України у формі НОМЕР_1 -картки і отримання цього виду паспорта є правом, а не обов`язком громадянина. Також у заяві позивачі просили вести паспортний облік їхніх неповнолітніх дітей за раніше встановленими формами виключно за іменем, прізвищем, по батькові, а при необхідності використовувати інформацію про них з обмеженого переліку, а саме: місця фактичного проживання, року народження, місця роботи/навчання/служби, без внесення інформації до Державного демографічного реєстру, будь-яких баз даних і реєстрів, без їх обробки та передачі. Крім того, в заяві позивачі просили врахувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17. До своєї заяви позивачі додали ряд документів, а саме заяви про видачу паспортів (за формою згідно з Додатком 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України), копії свідоцтв про народження дітей, фотокартки розміром 3,5х4,5 см для оформлення бланків паспортів.

Листом № 0518-1379/0518.1-19 від 04.12.2019 Жмеринський РВ УДМС у Вінницькій області повідомив позивачів, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302" до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2015 № 302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджено наказом МВС від 06.06.2019 № 456, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591. У зв`язку з відсутністю відповідного рішення суду відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Позивачі вважають, що відповідачі порушують права їхніх неповнолітніх дітей на отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, а тому за їх захистом звертаються до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" № 2235-III від 18.01.2001 визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з п. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 (з наступними змінами) (далі – Положення № 2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

20.11.2012 прийнято Закон України № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі – Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

В силу положень ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації.

Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

За змістом частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Водночас частиною четвертою статті 13 Закону № 5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб`єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Таким чином, в разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що у свою чергу може свідчити про порушення її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Частинами другою-четвертою статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, – на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини 1 статті 2 цього Закону (ч. 5 ст. 21 Закону № 5492-VI).

При цьому згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі – Порядок № 302).

Пунктом 2 Порядку № 302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

Згідно з пунктами 2-3 Порядку № 302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Відповідно до п. 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Водночас, як встановлено судом, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 звернулись до Жмеринського РВ УДМС у Вінницькій області з заявою від 15.11.2019, в якій просили оформити їхнім неповнолітнім дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 паспорти громадянина України у формі паспортної книжки на підставі Закону України "Про громадянство України" та Постанови Верховної Ради від 26.06.1992 № 2503-ХІІ "Про затвердження Положення про паспорт громадянина України".

Відтак при вирішенні даного спору та наданні оцінки спірним правовідносинам суд застосовує норми Положення № 2503-ХІІ.

Так, згідно з п. 2 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.

Крім того, відповідно до п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, за змістом вказаних правових норм право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ виникає в особи після досягнення нею 16-річного віку, за умови особистого звернення з відповідною заявою за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.

При цьому суд погоджується з доводами відповідача щодо неможливості застосування у даному випадку положень ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI, якими передбачено можливість отримання паспорта громадянина України після досягнення чотирнадцятирічного віку. Адже системний аналіз як положень статті 21, так й інших норм Закону № 5492-VI дає підстави для висновку про те, що громадянину України, який досяг 14-річного віку, може бути видано паспорт громадянина України виключно у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, тобто ID-картки.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі копіями свідоцтв про народження неповнолітніх ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 26.09.2006, ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 03.02.2005, ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 № НОМЕР_5 від 12.07.2005 та ОСОБА_8 серії 1-АМ № 219007 від 12.05.2004, що станом на день звернення позивачів до Жмеринського РВ УДМС у Вінницькій області із заявою про видачу паспортів громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, неповнолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виповнилося по 14 років, а ОСОБА_8 – 15 років.

Натомість, як вже зазначалось, Положенням № 2503-ХІІ визначено, що паспорт громадянина України у формі книжечки видається кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку.

З огляду на викладене суд вважає, що звернення позивачів з приводу оформлення та видачі їхнім неповнолітнім дітям паспортів громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ є передчасним і законних підстав для цього на даний час немає.

Втім, відмова Жмеринського РВ УДМС у Вінницькій області, викладена у листі від 04.12.2019 № 0518-1379/0518.1-19, обґрунтована з посиланням на інші підстави, які суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній у постанові від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Так, вирішуючи зазначену справу, Велика Палата Верховного Суду серед іншого зазначила, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі – у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді НОМЕР_1 -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних відмова територіальних органів ДМС України у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ є протиправною.

Як встановлено судом, відповідач 2 відмовив позивачам в оформленні та видачі вказаного паспорта, посилаючись на те, що згідно з Тимчасовим порядком, затвердженим наказом МВС України № 456 від 06.06.2019, це можливо зробити лише за рішенням суду.

Таку відповідь суд розцінює саме як неправомірну відмову у вчиненні дій щодо оформлення та видачі паспорта у формі книжечки. Адже, по-перше, чинним законодавством чітко не визначено форми відповідного рішення. І, по-друге, вищевказана відповідь надана на звернення, яке стосувалось реалізації права на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, тоді як цією відповіддю у реалізації такого права відмовлено. Отже, зазначеною відповіддю відповідач, як суб`єкт владних повноважень, вчинив владні управлінські дії, якими порушено права особи у сфері публічно-правових відносин. Тобто такі дії можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Отже, предмет спору у цій справі полягає в оскарженні фізичною особою дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, а не у розгляді звернення громадянина, на чому помилково акцентують увагу відповідачі у своєму відзиві.

Проте суд зауважує, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 підтверджено право на отримання паспорта у вигляді книжечки (а не у вигляді ID-картки) за особою, яка досягла 16-річного віку. Водночас суд не вбачає підстав для застосування відповідних висновків до інших правовідносин, зокрема тих випадків, коли за отриманням паспорта зразка 1994 року до органу ДМС звертається особа після досягнення чотирнадцятирічного віку.

Щодо посилань відповідачів на наказ МВС України № 456 від 06.06.2019, то суд враховує, що цим наказом затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі – Тимчасовий порядок), розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 № 2503-XII.

Вказаним Тимчасовим порядком визначено порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Отже, Тимчасовий порядок регламентує окремі питання виконання судового рішення про зобов`язання органу ДМС видати особі паспорт громадянина України зразка 1994 року. Проте, на думку суду, його положення не можуть бути самостійною підставою для відмови заявнику, який досяг 16-річного віку, в оформленні та видачі відповідного паспорта.

З огляду на викладене суд визнає протиправними дії Жмеринського РВ УДМС у Вінницькій області, що полягають у відмові у видачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 паспортів громадянина України у формі книжечки з підстав, наведених у листі від 04.12.2019 № 0518-1379/0518.1-19.

Крім того, позивачі просять суд зобов`язати відповідачів оформити та видати їхнім неповнолітнім дітям паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.

В цьому контексті суд зазначає, що під час перевірки правомірності дій суб`єкта владних повноважень суд повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для їх вчинення та наведені безпосередньо у оформленому ним рішенні (відмові), а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності своїх дії та відображені ним у відзиві на позовну заяву.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Жмеринський РВ УДМС у Вінницькій області, розглядаючи звернення позивачів про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року їхнім неповнолітнім діятм, які не досягли 16-річного віку, не надав оцінку обставинам щодо наявності у останніх права на його отримання, тобто розглянув зазначене звернення без з`ясування всіх обставин, що мають правове значення.

Разом з тим, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності відповідних підстав у випадку, якщо суб`єкт владних повноважень не здійснив цього самостійно.

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що позовні вимоги зобов`язального характеру підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання УДМС у Вінницькій області в особі Жмеринського РВ, як суб`єкта владних повноважень зі статусом юридичної особи, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 про видачу паспортів громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, з урахуванням висновків суду за результати розгляду цієї справи.

Крім того, не може бути задоволена інша вимога позивачів, а саме про зобов`язання відповідачів вести паспортний облік відносно неповнолітніх дітей за прізвищем, іменем, по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про них до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-якої баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних, оскільки в межах цієї справи суд не постановляє рішення про зобов`язання відповідачів оформити та видати неповнолітнім дітям позивачів паспорт зразка 1994 року. Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при видачі паспорта відповідно до Положення № 2503-XII не передбачено внесення даних про особу до Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В силу приписів ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої, зокрема, у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58), принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши основні доводи сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме шляхом визнання протиправними дій Жмеринського РВ УДМС у Вінницькій області щодо відмови неповнолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки з підстав, зазначених у листі від 04.12.2019 № 0518-1379/0518.1-19, та зобов`язання УДМС у Вінницькій області в особі Жмеринського РВ з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву позивачів в інтересах своїх неповнолітніх дітей про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ. В решті позовних вимог належить відмовити.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, про що у позовній заяві просять позивачі, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 14 КАС України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

З огляду на викладене та виходячи з принципу обов`язковості судових рішень суд доходить висновку, що обставини цієї справи не вказують на необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Поряд з цим, суд роз`яснює позивачам, що відповідно до ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Жмеринського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки неповнолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з підстав, зазначених у листі від 04 грудня 2019 року за № 0518-1379/0518.1-19.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Жмеринського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області з урахуванням висновків, наведних у рішенні суду, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Інформація про учасників справи:

1) позивачка 1: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) позивачка 2: ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

3) позивачка 3: ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_3 );

4) позивачка 4: ОСОБА_7 (паспорт серії НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8 (місце проживання: АДРЕСА_4 );

5) відповідач 1: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 37836770, місцезнаходження: вул. Пирогова, 4, м. Вінниця, 21050);

6) відповідач 2: Жмеринський районний відділ Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області (без статусу юридичної особи, місцезнаходження: вул. Соборна, 58, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100).

Повне судове рішення складено 05.06.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович