Рішення № 89668859, 27.05.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/923/19

Провадження № 2/344/627/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря Єрмак М.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Рокетської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором припиненим,-

В С Т А Н О В И В:

в позові вказано, що з 2012 року позивач є клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» та користується кредитною карткою Gold Сard № НОМЕР_1 , протягом всього часу користування вчасно та в повному обсязі сплачувала всі необхідні платежі. 16/07/2014 у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на сході країни позивач вимушена була покинути місце проживання (м. Донецьк) та переїхати до м. Івано-Франківська, в якому на даний час проживає та офіційно зареєстрована, що підтверджується довідкою № 44 від 26.04.2017 р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Станом на 02/09/2014 згідно довідки банку від 17/05/2016 за №YF3D-OFMM-I0EB-EMMV розмір заборгованості перед банком становив 23858,65 грн., позивачу телефонують невідомі особи та висловлюють погрози застосування фізичної розправи у випадку не оплати боргу перед ПАТ КБ «Приватбанк» на загальну суму понад 200 тис. грн. Позивач зверталась до суду з позовом про скасування незаконно нарахованої заборгованості. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22.05.2018 р. по справі № 344/10478/17 було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Даним судовим рішенням було встановлено, що ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою в результаті проведення АТО у східних регіонах України та підпадає під дію Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» ст. 2 якого передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у періоді проведення антитерористичної операції. Згідно довідки від 17.05.2016 № УТЗО-ОТММ-ІОЕВ-ЕММУ сума бору, яка в позивача наявна перед ПАТ КБ «Приватбанк» становить 23858,65 грн., факт наявності іншої суми боргу банком не було підтверджено ні в судовому засіданні, ні в інший законодавчо визначений (встановлений) спосіб. З метою повного погашення заборгованості та припинення будь яких відносин з ПАТ КБ «ПриватБанк», 05.10.2018 року позивачем через касу банку було внесено кошти в повному обсязі на погашення заборгованості в розмірі 23858,65 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією. 31/10/2018 позивачем було підготовлено звернення (лист), який було надіслано 06/11/2018 та отримано банком 14/11/2018 про закриття кредитного рахунку (розірвання договору) та видачу відповідної довідки про відсутність заборгованості перед банком. У відповідь на звернення Банком на адресу позивача було надіслано листа в якому банк визнає факт наявності укладеного кредитного договору та відмову в списанні суми заборгованості. Враховуючи викладене, просила визнати припиненим з 30/11/2018 зобов`язання за кредитним договором (Договором про надання банківських послуг) по кредитній картці Gold Card № НОМЕР_1 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення про те що позивач проживала в м. Донецьку, з 16/07/2014 переїхала на постійне місце проживання до м. Івано-Франківська, про що отримала відповідну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 17/05/2016 відповідачем надано позивачці довідку, згідно якої розмір заборгованості за кредитним договором становить 23858,65 гривень, в подальшому невідомі позивачці особи телефонували їй з вимогою повернути ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 200000 гривень, а в наступному розмір претензії відповідач збільшив до одного мільйона гривень, який вимагає сплатити на даний час. Позивач зверталась до суду з позовом про визнання незаконним нарахування заборгованості, рішенням суду в позові відмовлено в повному обсязі. Судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, з підстав недоведеності розміру заборгованості. У позивачки відсутній документ в якому було б зазначено точний розмір заборгованості. 06/11/2018 позивач зверталась до відповідача з листом про закриття карткового рахунку. На час розгляду справи в суді позивачці телефонують невідомі особи з вимогою про погашення заборгованості в розмірі понад 1 мільйон гривень. Відповідачем не подано відзиву та заперечень на позовну заяву, надані таблиці-розрахунки представником відповідача не засвідчені належним чином, відповідачем не доведено належними доказами розмір заборгованості.

Представник відповідача в позові просила відмовити в повному обсязі, вказала що позивачем не погашено заборгованість, не є підставою для припинення договору відмова позивачки від виконання зобов`язань, долучила до матеріалів справи виписку по рахунку, основна карта № НОМЕР_1 відкритому на ім`я позивачки за період з 01/01/1999 по 31/03/2019, виписку по рахунку, основна карта № НОМЕР_2 відкритому на ім`я позивачки за період з 01/01/1999 по 31/03/2019, розрахунок заборгованості за договором №б/н від 12/11/2012 станом на 31/03/2019, згідно якого сума заборгованості позивачки перед відповідачем складає 660765,58 гривень.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно довідки №44 від 26/04/2017 ОСОБА_2 взято на облік внутрішньо переміщених осіб.

Згідно довідки № НОМЕР_3 -OFMM-I0EB-EMMV виданої ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до виписки по картці/рахунку № НОМЕР_1 за період з 02/09/2014 по 02/09/2014 в позивача на кінець періоду наявна заборгованість в розмірі 23858,65 гривень.

22/05/2018 рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про скасування незаконно нарахованої заборгованості.

Згідно відповіді від 05/12/2018 №20.1.0.0.0/7-181115/1631 відповідачем повідомлено позивача про неможливість здійснити списання заборгованості, яка нарахована за період від дати звернення банком до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості по теперішній час, позивачу рекомендовано погасити заборгованість.

31/10/2018 позивачкою складено заяву про закриття кредитного рахунку № НОМЕР_1 та видачу довідки про відсутність заборгованості, яку відправлено засобом поштового зв`язку 06/11/2018 та отримано банком 14/11/2018.

Згідно заяви на переказ готівки RC_QA585GCSFJ6HS1M0BRHU ОСОБА_2 внесено на рахунок відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк» кошти в розмірі 23863,65 гривень.

Згідно виписки по рахунку, основна карта № НОМЕР_1 відкритому на ім`я позивачки за період з 01/01/1999 по 31/03/2019 баланс рахунку на кінець періоду складає 660765,58 гривень.

Згідно виписки по рахунку, основна карта № НОМЕР_2 відкритому на ім`я позивачки за період з 01/01/1999 по 31/03/2019 баланс рахунку на кінець періоду складає 0 гривень.

Згідно розрахунку відповідача за договором №б/н від 12/11/2012 станом на 31/03/2019 заборгованість позивачки перед банком станом на 31/03/2019 складає: 660765,58 гривень, з яких: 25000 гривень залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 635165,58 гривень загальний залишок заборгованості за відсотками, 635165,58 гривень залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість.

Відповідно до ст. ст. 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Главою 50 Цивільного кодексу України чітко визначені підстави припинення зобов`язання.

Зокрема відповідно до ч. 1. ст. 598 ЦК України - зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ч. 1 ст. 13 ЦК України вказано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Так, в ч. 3 ст. 13 ЦПК України вказано, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В ч. 4 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, саме на позивача покладаються негативні наслідки не здійснених ним дій щодо надання суду розрахунку в спростування розрахованої суми заборгованості наданої відповідачем.

Так, позивачем не надано жодного належного розрахунку суми заборгованості та підтверджень її погашення в обґрунтування позовних вимог.

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів в підтвердження факту, що станом на 30.11.2018 року позивач виконала свої зобов`язання за кредитним договором своєчасно, належним чином і повністю.

В судовому засіданні представник позивачки вказував на те, що розмір непогашеної заборгованості не визначено, що спростовується наданим представником відповідача розрахунком.

Позов не обґрунтовано належними правовими підставами, оскільки з матеріалів справи вбачається, що погашення зазначеної позивачем суми не прийняте кредитором, як повне виконання та належним чином зобов`язання сторін. Таким чином права та обов`язки сторін зобов`язання не припинено. Між сторонами існує спір щодо суми нарахованої заборгованості, що не є предметом розгляду в межах даного провадження, оскільки суд розглядає спори виключно в межах підставі і предмету звернення, вказаних позивачем в письмовій заяві. При цьому розмір нарахованої заборгованості та оспорювання періодів її нарахування підлягають розгляду в порядку позовного провадження щодо стягнення заборгованості.

Пояснення представника позивача про те, що представники відповідача висловлюють позивачу претензії щодо сплати заборгованості в сумі 200000 гривень, а на даний час одного мільйона гривень безпосередньо суперечить іншим його ж поясненням про те, що у відповідача відсутні претензії до відповідача. Таким чином саме представником позивача надано перед судом пояснення про те, що у відповідача є вимоги до позивача щодо розміру заборгованості за спірним зобовзанням.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд, -

У Х В А Л И В :

в позові ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором припиненим відмовити;

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя Бородовський С.О.