Вирок № 89668091, 04.06.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/379/20

1-кп/189/82/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складі головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Литвиненко В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з застосуванням звуко – та відеозаписувальних технічних засобів фіксації в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040540000095 від 19.02.2020 року по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області, українець, громадянин України, який має середню спеціальну освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утриманні неповнолітніх дітей не має, державних нагород не має, групи інвалідності не має, депутатом не являється, не судимий,-

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 18 лютого 2020 року близько 20.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на спортивному стадіоні, що розташований по вул. АДРЕСА_3 смт. АДРЕСА_2 Покровського АДРЕСА_2 , а саме: біля гаражного кооператива, де спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розпивав алкогольні напої, по раптово виниклому умислу, на ґрунті неприязних відносин, наніс ОСОБА_2 який знаходився в положенні сидячи, одного удару правою рукою в праву частину голови, в результаті чого останній впав на землю, а ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний намір направлений на спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень, сів на ОСОБА_2 зверху та, взявши з землі у праву руку цеглину, наніс ще не менше двох ударів у ліву ділянку голови, в результаті чого, ОСОБА_2 згідно висновку експерта № 49-2020 р. Е від 20.03.2020 року отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому лобної кістки, струсу головного мозку, синців та саден на обличчі, які відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та суду показав, що 18.02.2020 року близько 20:00 год., він перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходився на спортивному стадіоні, що розташований по вул. АДРЕСА_3 смт. Покровське, а саме біля гаражного кооператива, де розпивали спиртні напої, на ґрунті неприязних відносин він наніс ОСОБА_2 одного удару правою рукою в область правої частини голови, від якого останній впав на землю. Після чого, він сів на ОСОБА_2 зверху, та взявши з землі цеглину наніс останньому ще не менше двох ударів вказаною цеглиною в ліву ділянку голови, чим спричинив тілесні ушкодження. В скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_2 направив до суду заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за його відсутності. Претензій до обвинуваченого не має. Покарання просить призначити на розсуд суду.

Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування справи і після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому діяння доведено у повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України: «Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння».

По справі заявлено позовну заяву прокурором Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Комунального закладу «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 7968 гривень 40 копійок, зарахувавши стягнену суму на р/р 35415099523943 в ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 01988953, одержувач – Комунальний заклад «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 позовну заяву прокурора про стягнення з нього на користь комунального закладу «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 7968,40 грн. визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд виходить з наступного щодо розгляду цивільного позову.

Так, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Суд вважає за необхідне позовну заяву прокурора Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Комунального закладу «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 7968,40 грн., зарахувавши стягнену суму на р/р НОМЕР_1 в ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 01988953, одержувач – Комунальний заклад «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради, задовольнити, як таку, що визнана обвинуваченим ОСОБА_1 та доказана і обґрунтована матеріалами справи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, так і відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст. ст. 66-67 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, щиро розкаявся, потерпілий претензій до нього не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, однак офіційно не працює, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, вчинив умисний злочин проти життя та здоров`я особи, вказаний злочин вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно обрати в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Долю речових доказів по справі суд вирішив у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України, а саме: фрагмент паперу, білого кольору, на якому мається нашарування речовини буро-червоного кольору схожої на кров, поміщений до спец пакету НПУ № ЕХРО 161759, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити; фрагмент гілки та листя з нашаруванням речовини буро-червоного кольору схожої на кров, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити; цеглина,поміщена до спец пакету НПУ № 4464344, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити; зразок крові ОСОБА_2 , який знаходиться в паперовому конверті та знаходиться в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити; залишки змиву та витяжки з об. №1-3 на ниточках марлі, контроль марлі, що знаходяться в паперовому конверті, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Позовну заяву прокурора Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Комунального закладу «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 7968,40 грн. (сім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) зарахувавши стягнену суму на р/р НОМЕР_1 в ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 01988953, одержувач – Комунальний заклад «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради.

Речові докази:

- фрагмент паперу, білого кольору, на якому мається нашарування речовини буро-червоного кольору схожої на кров, поміщений до спец пакету НПУ № ЕХРО 161759, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;

- фрагмент гілки та листя з нашаруванням речовини буро-червоного кольору схожої на кров, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;

- цеглина, поміщена до спец пакету НПУ № 4464344, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;

- зразок крові ОСОБА_2 , який знаходиться в паперовому конверті та знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;

- залишки змиву та витяжки з об. №1-3 на ниточках марлі, контроль марлі що знаходяться в паперовому конверті, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Покровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: О.С. Пустовар