Рішення № 89667707, 22.05.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 429/5376/12

Провадження № 2/185/2384/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 63 380, 43 грн. та судовий збір 633, 80 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 29.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1004-0161021/ФК-08 згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 38 960, 00 грн. з розрахунку 15.30 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 29.05.2008 року по 28.05.2028 року. Мета кредитування – придбання нерухомості. 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк» відповідно до п. 4,1 якого в порядку обсязі та умовах, визначених договором Укрпромбанк передав Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. Отже відповідно до даного договору про передачу активів та кредитних зобов`язань АТ «Дельта банк» набув права вимоги по кредитному договору № 1004-0161021/ФК-08 від 29.05.2008 року. Умовами кредитного договору передбачено повернення кредиту щомісячно частками у розмірі не менш як 250,00 грн. по 20 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок Позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку. Виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 1004-0161021/ZФпор-08 від 29.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 . Відповідно до даного договору поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 1004-0161021/ФК-08 від 29.05.2008 року. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що був неодноразово повідомлений. Станом на 25.04.2012 за відповідачем наявна заборгованість у сумі 63 380,43 грн., з яких 58 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 4780, 43 грн. – заборгованість за відсотками; 600,00 грн. комісії. Враховуючи, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, просили стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за договором.

10.08.2012 року заочним рішенням суду даний позов було задоволено в повному обсязі.

13.04.2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

28.04.2020 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду заочне рішення від 10.08.2012 року скасовано справа призначена для розгляду у спрощеному провадженні.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мельниченко В.М. надав до суду відзив на позов відповідно до змісту якого зазначив, що Кредитним договором встановлений строк дії договору та строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів). Отже у разі неналежного виконання боржником зобов`язання за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Таким чином з часу прострочення несплаченої заборгованості починається перебіг позовної давності та обчислення шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя щодо окремих зобов`язань за договором. Тобто банк мав протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобов`язання пред`явити вимоги до поручителя. У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється. Враховуючи що позивач в позові не визначає момент з якого настає відповідальність поручителя, можливо зробити висновок, що на момент пред`явлення позову порука припинена відповідно до ст. 559 ЦК України. Крім того, первинний договір поруки укладався з ТОВ «Укрпромбанк». Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язані не може бути змінений, якщо це не встановлено договором або законом. Договором поруки не передбачено відступлення права вимоги кредитора без поручителя. Просив відмовити у задоволенні позову в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитом та стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мельниченко В.М. в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 та його представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час дату та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги з огляду на таки підстави.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

В судовому засіданні встановлено, що 29.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1004-0161021/ФК-08 згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 60 000, 00 грн. з розрахунку 15.30 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 29.05.2008 року по 28.05.2028 року. Крім того договором передбачена комісія за надання кредиту 1,0 % від суми кредиту, комісія за управління кредитом – 0,2 %.

Позичальник зобов`язався сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором та Графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів, комісій сукупних послуг.

Повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 250. 00 грн. по 20 число включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку. (а.с. 5-10)

Виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором було забезпечено порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 1004-0161021/ZФпор-08 від 29.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 .

Відповідно до даного договору поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 1004-0161021/ФК-08 від 29.05.2008 року. (а.с. 12)

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк» відповідно до п. 4,1 якого в порядку обсязі та умовах, визначених договором «Укрпромбанк» передав «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами в тому числі по кредитному договору № 1004-0161021/ФК-08 від 29.05.2008 року. (а.с. 27-32)

Таким чином відповідно до даного договору про передачу активів та кредитних зобов`язань АТ «Дельта банк» набув права вимоги по кредитному договору № 1004-0161021/ФК-08 від 29.05.2008 року.

Відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконував умови кредитного договору, в результаті чого станом на 25.04.2012 року наявна заборгованість у сумі 63 380,43 грн., з яких : 58 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 4 780, 43 грн. – заборгованість за відсотками; 600,00 грн. - комісії. (а.с. 20)

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, згідно якої, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договором поруки. У разі якщо такий строк н встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Із договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строк, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п. 10) що договір поруки діє до повного виконання зобов`язань по кредитному договору, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить положенням ч. 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України, які встановлюють, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Кредитним договором передбачені строки виконання позичальником окремих зобов`язань, а саме внесення щомісячних платежів. Таким чином у позивача виникло право пред`явити вимогу до відповідачів починаючи з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, тобто протягом шести місяців від виникнення простроченої заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, відповідачем ОСОБА_1 01.08.2010 року не сплачений черговий платіж. Як вбачається з матеріалів справи позивач пред`явив вимоги до поручителя 23.04.2012 року, тобто після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку. Отже позовні вимоги позивача стосовно стягнення суми боргу за кредитним договором з відповідачів солідарно не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи що сума заборгованості за кредитним договором, до теперішнього часу не сплачена відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає що з нього підлягає стягненню сума заборгованості 63 380,43 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Мельниченко В.М. у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позову в частині солідарного стягнення з відповідача ОСОБА_2 та стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати по справі. На підтвердження судових витрати надав не засвідчену фотокопію квитанції до прибуткового касового ордеру № 07/20 від 01.04.2020 року на 6000 грн.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 судових витрати суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, законодавець пов`язує можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із здійсненням даних витрат стороною у справі.

Верховний Суд у своїй Постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Проте, представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Мельниченком В.М. документально не доведено понесені витрати на правову допомогу, у зв`язку з чим судові витрати з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 не підлягають стягненню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлагає стягненню судовий збір у сумі 633, 80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4-6, 57-60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 1004-0161021/ФК-08 від 29.05.2008 року у розмірі 63 380 (шістдесят три тисячі триста вісімдесят) гривень 43 копійки, яка складається з : заборгованості за кредитом - 58 000, 00 грн.; заборгованості за відсотками – 4 780, 43 грн.; комісій – 600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»витрати по сплаті судового збору в сумі 633 (шістсот тридцять три) гривні 80 копійок.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня її проголошення (складення).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дружби Народів, 38.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя С. Г. Юдіна