Вирок № 89666981, 05.06.2020, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1335/20

№ провадження 1-кп/647/209/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Кириленко М.О.

за участю секретаря: Онус О.О.

прокурора: Істоміна В.В.

потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.04.2020 року за №12020230090000190, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Веселе Бериславського району Херсонської області, громадянина України, з професійно-технічноюосвітою, не є депутатом будь-якого рівня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст..89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, суд

встановив:

ОСОБА_2 04.04.2020 року близько 23-00 годин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин, з особистих мотивів, усупереч гарантії недоторканості житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, без дозволу та всупереч волі власника житла шляхом відчинення дверей, таємно проник до житлового будинку АДРЕСА_3 , який згідно договору купівлі-продажу №1966 від 05.12.2005 належить ОСОБА_1 , в якому останній проживає, та перебував в одній із кімнат до того, як приблизно о 03-35 год. 05.04.2020 року його дії були припинено працівниками поліції, які прибули за викликом власника житла, чим порушив право останнього на недоторканність житла.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи.

07.05.2020 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.471 КПК України укладена угода про примирення.

В даній угоді потерпілий ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 , не оспорюючи жодної обставини кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується останній, розуміючи наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, для підозрюваного – обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України та для потерпілого – обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.Також сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_2 ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи, та призначення покарання за ч.1 ст. 162 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 підтримали вказану угоду та просили її затвердити. Підтвердили, що їм зрозумілі наслідки укладання такої угоди і що вони діють добровільно.

В судовому засіданні прокурор підтримав угоду та просив її затвердити.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що угода підлягає затвердженню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення, зокрема, затвердити угоду.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Так, кримінальне правопорушення, вину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 визнав, відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд вважає, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання повністю відповідають особі винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку лікаря нарколога та психолога не перебуває, раніше не судимий в силу ст..89 КК України,а також загальним правилам призначення кримінальних покарань.Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 ,і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 , укладену 07.05.2020 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.04.2020 року за №12020230090000190.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи (висновок експерта № 292-ДК від 04.05.2020 року), вартість якої складає 1 307,60 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілому та засудженому.

ОСОБА_3 М ОСОБА_4 О.Кириленко