Ухвала суду № 89666311, 01.06.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1839/20

Провадження № 2/175/448/20

У Х В А Л А

іменем України

01 червня 2020 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання незаконною відмови та зобов`язання виплатити одноразову допомогу як члену сім`ї загиблого, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання незаконною відмови та зобов`язання виплатити одноразову допомогу як члену сім`ї загиблого. Просить суд визнати незаконною відмову Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 одноразової допомоги як члену сім`ї загиблого сина ОСОБА_2 . Зобов`язати Дніпровське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу як члену сім`ї загиблого сина ОСОБА_2 у розмірі 177 700,00 грн.

Дослідивши позовну заяву з та додані матеріали, приходжу до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №405/5366/17 визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції та який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Із матеріалів справи встановлено, що предметом позову є визнання дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській областіпротиправними та зобов`язання здійснити виплату.

Таким чином, у відносинах, пов`язаних із здійсненням виплат по одноразовій допомозі як члену сім`ї загиблого, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській областіздійснює владні управлінські функції, спрямовані на надання державних гарантій.

З огляду на викладене, спори, пов`язані з оскарженням дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській областіє публічно-правовим спором за своєю природою та підлягає до розгляду за правилами КАС України судами адміністративної юрисдикції.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Отже, зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а відтак у відкритті провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.186, 260,261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання незаконною відмови та зобов`язання виплатити одноразову допомогу як члену сім`ї загиблого- відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Л.М. Новік