Рішення № 8966593, 19.01.2009, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа №2-3488/08

№2-120/09

РІШЕННЯ

іменем України

19 січня 2009 року м. Торез

Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.

При секретарі Анцибор І.Ю.

За участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом Державного підприємства "Торезантрацит" до ОСОБА_2 про стягнення вартості професійного навчання,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, відповідач працював в ВП "Шахта "Прогрес" ДП "Торезантрацит" з 14 січня по 27 липня 2008 року. На роботу він був прийнятий у якості учня гірничого робітника підземного (наказ № 3/к від 14.01.2008 року). Пройшовши курс п'ятиденного попереднього навчання, відповідач був направлений в учбово-курсовий комбінат (далі УКК) ДП "Торезантрацит" для отримання нової професії за рахунок коштів підприємства. Згідно наказу по ВП "Шахта "Прогрес" № 51/к від 22.02.2008 року "Про підготовку нових кадрів", відповідач пройшов навчання в УКК з 22.01.2008 року по 22.02.2008 року. Наказом № 133/к по ВП "Шахта "Прогрес" від 28.02.2008 року відповідач був переведений із учня гірничого робітника підземного гірничим робітником підземним 3 розряду з 27.02.2008 року. На підставі наказу № 512/к від 29.07.2008 року відповідач був звільнений за ст. 38 ч.3 КЗпП України за власним бажанням за невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та умов колективного або трудового договору. Підприємство витратило на навчання відповідача 1203 гривні 76 копійок. Згідно умов Колективного договору між ДП "Торезантрацит" та Торезьким територіальним комітетом профспілки працівників вугільної промисловості на 2008 рік - особи, що навчаються в УКК для набуття нової професії зобов'язані відпрацювати на підприємстві, що направило його на навчання не менше одного року або повернути витрачені на навчання кошти у випадку звільнення за порушення трудової дисципліни або звільнення за власним бажанням.

Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 1203 гривні 76 копійок, витрачені підприємством на його навчання.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Заперечення мотивував тим, що він мав намір працювати на підприємстві позивача, для чого й проходив навчання. З підприємства за власним бажанням звільнився лише тому, що позивач не виконував трудове законодавство - заборгував йому із заробітної плати. Якби йому платили зарплатню, він би працював на підприємстві і далі. На цей час він не працює, набуті при навчанні навички не використовує.

На підтвердження заявлених позовних вимог та заперечень проти них в судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази та досліджено копію судового рішення у спорі між тими самими сторонами (№ 2-2352/08 від 25 вересня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Торезантрацит" про зобов'язання відповідача видати трудову книжку, копію наказу про звільнення та здійснити повний розрахунок, стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та грошового відшкодування моральної шкоди).

Суд вважає доказаними, як такі, що встановлені судовим рішенням у цивільній справі у спорі між тими самими сторонами, що набрало законної сили, а також підтверджені дослідженими письмовими доказами наступні фактичні обставини:

Державне підприємство "Торезантрацит" (далі Підприємство) має статус юридичної особи та з 29.04.2003 року внесено до ЄДРПОУ. "Шахта "Прогрес" (далі ОСОБА_4) має статус відокремленого підрозділу Підприємства та не є юридичною особою. Згідно п. 5.5 Положення про ОСОБА_4, керівник ОСОБА_4 призначає та звільняє працівників ОСОБА_4, а згідно п. 6.6.1 зазначеного Положення, ОСОБА_4 приймає на роботу та звільнює в установленому порядку працівників Підприємства. Позивач ОСОБА_2 15.11.2007 року звернувся до підрозділу із письмовою заявою, згідно якої просить прийняти його учнем ГРП на дільницю № 3. 14.01.2008 року директором підрозділу видано наказ № 3/к від 14.01.2008 року "Про прийняття", згідно якого Позивача прийнято на роботу на шахту та направлено на дільницю учнем гірничого робітника підземного з 14.01.2008 року з годинною тарифною ставкою 8, 15 гривень. У період з 14 по 18.01.2008 року включно Позивач проходив попереднє 5-денне навчання з питань охорони праці. 15.01.2008 року на Позивача ОСОБА_4 було заповнено особову картку, згідно записів в якій Позивач під підпис ознайомився з колективним договором. 22.01.2008 року директором ОСОБА_4 видано наказ № 51/к "Про підготовку нових кадрів", згідно якого Позивача направлено в УКК Підприємства в групу гірничих робітників підземних учнем ГРП дільниці № 3 з 21.01.2008 року по 22.02.2008 року. Позивач у період з 21.01.2008 року по 25.02.2008 року проходив навчання на курсах гірничих робітників підземних. Вартість професійного навчання Позивача на вказаних курсах становить 1203, 76 гривень. 28.02.2008 року директором ОСОБА_4 було видано наказ № 133/к від 28.02.2008 року "Про переведення", згідно якого Позивача переведено гірничим робітником підземним З розряду з годинною тарифною ставкою 12, 0 гривень з 27.02.2008 року. Станом на 28.07.2008 року Підприємство мало заборгованість перед позивачем із виплати заробітної плати за травень 2008 року у розмірі 264, 49 гривень, за червень 2008 року - 1101 гривня 09 копійок. 28.07.2008 року Позивач надав до директора ОСОБА_4 письмову заяву, згідно якої просить звільнити його у зв'язку з невиплатою заробітної плати за ч.3 ст. 38 КЗпП України. Дата звільнення Позивачем не зазначена. 29.07.2008 року директором ОСОБА_4 видано наказ № 512/к "Про звільнення за ст. 38 ч.3 КЗпП України", згідно якого Позивача звільнено за ст. 38 ч.3 КЗпП України у зв'язку з недотриманням умов колективного договору з 27.07.2008 року, з виплатою допомоги в розмірі тримісячного заробітку за погодженням профкому. Того ж дня 29.07.2008 року директором ОСОБА_4 було видано наказ № 647 "Про утримання за навчання", згідно якого з Позивача у зв'язку зі звільненням та невиконанням умов п. 5.9 Колективного договору утримано кошти, витрачені підприємством на його навчання в сумі 1203, 76 гривень. На підставі зазначеного наказу підрозділом було здійснено утримання грошових коштів в розмірі 1203, 76 гривень із нарахованої Позивачеві за липень заробітної плати. Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 25.09.2008 року у цивільній справі № 2-2352/08 (сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили), дії Підприємства по утриманню із заробітної плати Позивача оплати вартості професійного навчання в розмірі 1203, 73 гривень визнано протиправними та стягнуто з Підприємства на користь Позивача заборгованість із заробітної плати - протиправно утриману із заробітної плати оплату вартості профнавчання у вказаному розмірі.

Вирішуючи питання, про правові норми, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд виходить з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, по суті ґрунтуються на трудових відносинах, однак трудовим законодавством (Кодексом законів про працю та іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до нього), питання стягнення з працівників вартості професійного навчання та виконання сторонами зобов'язань, що ґрунтуються на колективному договорі, не врегульовано, тому застосуванню підлягають положення Цивільного кодексу України, що стосуються виконання зобов'язань.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

Згідно ст. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про колективні договори і угоди" № 3356-ХП від 01.07.1993 року, умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Згідно ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Згідно ч. 9 ст. 9 зазначеного Закону, усі працюючі, а також щойно прийняті на підприємство працівники повинні бути ознайомлені з колективним договором власником або уповноваженим ним органом.

Згідно ч.1 ст. 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

23.01.2007 року між адміністрацією ОСОБА_4 та працівниками трудового колективу ОСОБА_4 укладено колективний договір на 2007-2008 роки (а.с. 53-54), згідно п. 5.9 якого працівник шахти, який навчався на курсах в УКК з придбання нової професії після закінчення курсів повинен відпрацювати по цій професії протягом 3 років. Якщо ж працівник звільняється до закінчення 3 років після закінчення курсів, він повинен повернути вартість навчання по цій професії.

30.01.2008 року до зазначеного колективного договору внесено зміни (а.с. 43), згідно яких п. 5.9. договору викладено в новій редакції: працівник шахти, який навчався на курсах в УКК з придбання нової професії після закінчення курсів повинен відпрацювати по цій професії протягом одного року. Якщо ж працівник звільняється до закінчення одного року після закінчення курсів, він повинен повернути вартість навчання по цій професії.

28.02.2007 року між Підприємством та Торезьким територіальним комітетом профспілки працівників вугільної промисловості укладено колективний договір на 2007-2008 роки (а.с. 55-56), згідно п. 6.1. якого на підставах, визначених колективним договором, в порядку, визначеному чинним законодавством, за погодженням з профкомом, (Підприємство) може направляти своїх працівників на навчання спеціальностям, необхідним на Підприємстві, або оплачує навчання в учбових закладах України за умови подальшого відпрацювання не менше трьох років на Підприємстві або поверненні втрачених не навчання коштів у випадку не виконання цієї умови.

10 березня 2008 року до зазначеного колективного договору внесено доповнення (а.с. 41), згідно яких п. 6.1 доповнено словами: особи, що навчаються в УКК для придбання робочої професії, зобов'язані відпрацювати на підприємстві, що направило його на навчання, не менше одного року, або повернути витрачені на навчання кошти у випадку звільнення за порушення трудової дисципліни або звільнення за власним бажанням.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що проходячи професійне навчання та здобуваючи нову професію, відповідач був поінформований про те, що таке навчання є платним, що у разі звільнення з підприємства позивача протягом одного року після закінчення курсів він буде зобов'язаний повернути підприємству вартість навчання та погодився з такими умовами. Відповідач є особою, яка пройшла професійне навчання за рахунок позивача, був звільнений з підприємства позивача за власним бажанням протягом одного року після проходження професійного навчання і при звільненні з підприємства позивача у нього виникло зобов'язання з повернення підприємству вартості професійного навчання у визначену позивачем розмірі, яке він зобов'язаний виконати. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він звільнився з підприємства у зв'язку з невиконанням позивачем законодавства про працю, як на підставу для звільнення від оплати вартості професійного навчання, оскільки така підстава не передбачена ні законодавством, ні колективними договором. За наведених обставин позовні вимоги ДП "Торезантрацит" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі понесені останнім та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 51 гривня та інформаційно технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Керуючись ст. 10 КЗпП України, ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 509, ст. 256, 625 ЦК України, ч.1 ст. 5, ч.ч. 1, 9 ст. 9 Закону України „Про колективні договори і угоди" № 3356-ХІІ від 01.07.1993 року, та ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Торезантрацит" до ОСОБА_2 -задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 08 липня 1976 року в м. Макіївка Донецької області, мешкає ум. Торезі Донецької області, м-н "30 років Перемоги", б. 25, кв. 37, не працюючого, іпн НОМЕР_1, на користь Державного підприємства "Торезантрацит" (код ЄДРПОУ 32366906, індекс 86600, Донецька обл., м. Торез, вул. Енгельса, б. 8):

оплату вартості професійного навчання у розмірі 1203 гривні 76 копійок;

судові витрати з оплати судового збору у розмірі 51 гривня;

судові витрати з оплати інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень; усього 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) гривні 76 (сімдесят шість) копійок.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.