Ухвала суду № 89665826, 04.06.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2180/19

Номер провадження 6/573/20/20

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.І.,

заявника: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заяву старшого державного виконавця Білопільського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Піскуна В.М. про встановлення способу та порядку виконання рішення,

В С Т А Н О В И В :

25 травня 2020 року до Білопільського районного суду надійшла заява старшого державного виконавця Білопільського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Піскуна В.М. про встановлення способу та порядку виконання рішення від 29 квітня 2020 року по справі №573/2180/19 за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі за вимушений прогул, в якій з метою виконання означеного рішення в частині поновлення на роботі стягувача на посаді кур`єра, яка скорочена 15 серпня 2019 року наказом № 11, а внесена посада пакувальника з жовтня 2019 року укомплектована, старший державний виконавець просить встановити спосіб та порядок виконання вказаного рішення.

Ухвалою від 26 травня 2020 року вказану вище заяву призначено до розгляду на 29 травня 2020 року, яке в подальшому було відкладено на 04 травня 2020 року (а. с. 91, т. 2).

У судовому засіданні начальник Білопільського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Краснянський А.А. подану заяву підтримав. Зазначив, що сторона відповідача звернулася до Відділу із вказаною заявою, мотивуючи тим, що на підприємстві посада кур`єра із 15.08.2019 року скорочена, а посада пакувальника з жовтня 2019 року укомплектована. Тому вони позбавлені можливості поновити ОСОБА_3 на посаді кур`єра та просили дати роз`яснення щодо фактичного виконання судового рішення.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Конорєв В.О. не з`явилися, хоча повідомлені про день та час проведення судового засідання належним чином, про що свідчить довідка секретаря судового засідання. Від представника ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд заяви без їх участі. Неявка останніх не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідач ОСОБА_4 до суду не з`явився, повідомлений через свого представника про день, час та місце розгляду заяви.

Адвокат Дрозденко М.М., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заяву державного виконавця Піскуна В.М. про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, оскільки на даний час відповідач не має змоги виконати судове рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на посаду кур`єра, яка виведена із штатного розпису, що не є ухиленням від виконання зазначеного рішення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи та матеріали виконавчого провадження надані заявником, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, статті 18 ЦПК України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання.

Встановлено, що рішенням Білопільського районного суду від 29 квітня 2020 року ОСОБА_3 поновлено на посаді кур`єра у фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (т. 2, а. с. 8-16).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця Білопільського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) ОСОБА_6 В.М ОСОБА_7 від 12.05.2020 відкрито виконавче провадження № 62052157 з виконання виконавчого листа № 573/2180/19, виданого 29.04.2020 Білопільським районним судом Сумської області, де стягувачем є ОСОБА_3 , а боржником – фізична особа – підприємець ОСОБА_4 (а. с. 86 т. 2).

Із заявою про встановлення порядку виконання рішення суду може звернутися стягувач або виконавець. При цьому боржник, як сторона виконавчого провадження вправі звернутись до виконавця в порядку ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вказаною нормою закону визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_4 листом повідомив начальника Білопільського РВ ДВС , що як керівник не відмовляється від виконання судового рішення, проте відповідно до наказу № 11 від 15 серпня 2019 року посада кур`єра скорочена. Внесена до штатного розпису посада пакувальника укомплектована (а. с. 88-89, т.2).

Таким чином, приймаючи до відома вказані обставини, боржник просив державного виконавця звернутися до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Виконання рішення суду є завершальною стадією судового провадження та складовою права на справедливий суд, однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (частина третя статті 33 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Таким чином, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Крім того, при вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду, суд не може змінювати останнє по суті.

У Постанові ВС/КЦС № від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц Верховний суд прийшов до висновку, що задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України, а тому є незаконним.

Вимоги заявника, який звернувся до суду за клопотанням боржника ФОП ОСОБА_4 фактично зводяться не до зміни способу виконання рішення суду про поновлення на посаді, а до зміни способу правового захисту порушених прав позивача.

Проте, на стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог, що є неприпустимим.

При таких обставинах заява державного виконавця Білопільського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Піскуна ОСОБА_8 М. про зміну способу та порядку виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 260-261, 435 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви старшого державного виконавця Білопільського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Піскуна В.М. про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду безпосередньо або через Білопільський районний суд Сумської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя