Рішення № 89665451, 04.06.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/237/20

Номер провадження 2/489/1265/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2020 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участю секретаря судового засідання Смєрдової К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив

В січні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем основного зобов`язання у розмірі 12 479,01 грн. з яких: 5003,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 679,68 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 5725,21 грн. - нарахована пеня; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 570,43 грн. - штраф (процентна складова) та судовий збір.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач в судове засідання 03.03.2020, 30.03.2020, 07.05.2020 та 04.06.2020 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

21.11.2012 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», що підтверджується статутом, та відповідачем укладено договір б/н у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Підписавши анкету - заяву відповідач надав свою згоду, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Позивач додав до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», якими передбачено нарахування відсотків, пені і штрафів, та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в "ПриватБанк".

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором, станом на 28.11.2019 утворилася заборгованість в сумі 12 479,01 грн. з яких: 5003,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 679,68 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 5725,21 грн. - нарахована пеня; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 570,43 грн. - штраф (процентна складова).

Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за період з 21.11.2012 до 28.11.2019.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 21.11.2012 процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Суд вважає, що позивачем не доведено той факт, що тарифи, умови та правила є частиною договору кредиту, оскільки вони не містять підпису відповідача, та позивачем не надано інших доказів, які б свідчили про досягнення згоди з відповідачем щодо умов договору про штрафи та пеню.

Така ж правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення тіла кредиту та відсотків, нарахованих позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України.

Вимоги в частині стягнення пені та штрафів за кредитним договором задоволенню не підлягають через їх безпідставність.

Так як позовні вимоги задоволені частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 957,25 грн. (2102,00 * 45,54 %).

Керуючись ст.ст. 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 11.03.2011, станом на 21.11.2012 в сумі 5 683,37 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят три грн. 37 коп.) грн., яка складається із 5003,69 грн. тіла кредиту, 679,68 грн. відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 957,25 грн.

У іншій частині вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днівне подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено - 04.06.2020.

Суддя В. В. Кокорєв