Рішення № 89664861, 11.03.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.03.2020

Справа № 334/442/20

Провадження № 2/334/2032/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,

при секретарі Бараш Ю.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

Представник ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 04 листопада 2016 року між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ПАТ

«Мета Банк» було укладено договір страхування наземного транспорту № 0375/16-Т/Ц7,

згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати

ПАТ «МетаБанк» будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «BMW Х6»,

д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

12 травня 2017 року в м.Запоріжжя, на вул. Бородинська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «BMW Х6», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Hyundai Tucson», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ПДР обома водіями транспортних засобів.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відповідно до наданого рахунку-фактури № 392210 від 15.05.2017р. відшкодувало ПрАТ «АВТ «Баварія-Дніпропетровськ» вартість відновлювального ремонту «BMW Х6», д/н НОМЕР_1 в розмірі 52662,38грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai Tucson», д/н НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СК «Юнівес» позивачем, який має право зворотної вимоги у розмірі 50% від завданої шкоди, 06 серпня 2018 року було надіслано на адресу ПрАТ «СК «Юнівес» претензію щодо відшкодування шкоди в розмірі 26331,19грн. Проте 25 жовтня 2018 року позивач отримав відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого...».

04 вересня 2019 року ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» було надіслано претензію на адресу відповідача про відшкодування шкоди в розмірі 26331,19 грн., яка останнім була залишена без задоволення із запереченням фактів, викладених у претензії та зазначенням того, що претензійні вимоги до нього заявлені неправомірно, позивачу слід звернутись до його страхової компанії, так як він уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яка має відповідати відповідно до умов договору.

Оскільки відповідачем вимога не задоволена, кошти не повернуто, позивач змушений звертатись із позовом до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 26331,19грн., як відшкодування витрат, заподіяних позивачу, а також судові витрати у зв`язку зі зверненням із позовом до суду в розмірі 2102грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Також надав відповідь на відзив в якому зазначив, що твердження, викладені у відзиву є необґрунтованими та не підтверджуються жодним доказом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі його представника, в задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі. Також надав відзив на позову заяву в якій зазначив, що ПрАТ «СК «Юнівес» відмовилось виплачувати страхове відшкодування, посилаючись на п.37.1.4 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулось з заявою про страхове відшкодування 26331,19грн. більше ніж через рік з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим позивач звернувся із вимогою безпосередньо до відповідача, як учасника дорожньо-транспортної пригоди. Але його цивільно-правова відповідальність, як водія транспортного засобу «Hyundai Tucson», д/н НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ» СК «Юнівес» (Поліс № АК/5303147). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідач вважає, що відмова страховика ПрАТ «СК «Юнівес» у виплаті ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхового відшкодування на підставі п.37.1.4 ст. 37 Закону України Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - жодним чином не впливає на наявність у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» права звернення з цими ж вимогами безпосередньо до нього, як водія. Тому позицію позивача про те, що він має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, а саме шляхом пред`явлення вимоги про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування саме до винної особи, вважає безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідив матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 травня 2017 року о 12.20год. на парковці супермаркету «Сільпо» по вул. Бородинська в м.Запоріжжя ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Hyundai Tucson», д/н НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом здійснив зіткнення з автомобілем «BMW Х6», д/н НОМЕР_1 , який належить ПАТ «МетаБанк», під керуванням ОСОБА_2 , яка також рухалась заднім ходом.

Дорожньо-транспортна пригода сталась через порушення водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим відносно кожного винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП. (а.с.21,22)

04 листопада 2016 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ПАТ

«Мета Банк» укладено договір страхування наземного транспорту № 0375/16-Т/Ц7, а сам е автомобіля марки «BMW Х6», д/н НОМЕР_1 (а.с.7-15, 16-18).

Через дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 12 травня 2017 року, був пошкоджений автомобіль «BMW Х6», д/н НОМЕР_1 та висновком № 302 від 17.05.2017р. встановлена сума страхового відшкодування в розмірі 52662,38грн., яка була сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 74849 від 18.05.2017р. (а.с.25-42, 43).

06 серпня 2018 року за № 060818-37022/К позивач надіслав претензію на адресу ПрАТ «СК «Юнівес», яка застрахувала цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai Tucson», д/н НОМЕР_2 , на відшкодування 50% від завданої шкоди, що становить 26331,19грн. (а.с.47)

Листом за № 18/1004-06 від 04.10.2018 ПАТ «СК «Юнівес» відмовив у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з тим, що ПрАТ СК «Арсенал Страхування» звернувся із такою вимогою більше ніж через рік, після скоєного ДТП, що є підставою для відмови у здійснення страхового відшкодування відповідно до п. 37.1.4ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.48).

З метою позасудового врегулювання спору щодо компенсації витрат позивачу в розмірі 26331,19грн., позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 040919-50245/к від 04.09.2019 року, на яку останній надав відповідь із зазначенням відсутності підстав у позивача звертатись до нього з такими вимогами, оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована в ПрАТ «СК «Юнівес», у зв`язку з чим позивач має звернутися саме до страхової компанії (а.с.49-50, 51-52).

Відповідно до ст. 1191ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Таким чином страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене ст..993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Правовий висновок, міститься в Постанові Верховного Суду від 04.07.2018р., у справі № 755/18006/15-ц.

Відповідно до п.37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «СК «Юнівес» відмовив у виплаті страхового відшкодування на підставі п.37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а із позовними вимогами до ПрАТ «СК «Юнівес» позивач не звертався. Факт звернення ПрАТ «Арсенал Страхування» до ПрАТ «СК «Юнівес» з вимогою про відшкодування страхових виплат поза визначений річний строк, також позивачем не заперечується.

Згідно з ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, аналізуючи у сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача.

Оскільки в даній справі за рішенням суду у задоволенні позовних вимог було відмовлено, судові витрати за позовом - покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263- 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ісаков Д.О.