Ухвала суду № 89662062, 20.05.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7099/20

провадження № 1-кс/753/1662/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. з секретарем судового засідання Пугач Д.С. за участі слідчого Осипчука Р.В., адвоката Трохименка О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Трохименка Олексія Олександровича на постанову слідчого з ОВС другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Осипчука Р.В. від 09.04.2020 про відмову в задоволенні клопотання від 17.03.2020 та на постанову слідчого з ОВС другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Осипчука Р.В. від 09.04.2020 про відмову в задоволенні клопотання від 25.03.2020 у кримінальному провадженні № 32019100000000398,-

ВСТАНОВИЛА:

До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшла скарга Трохименка Олексія Олександровича на постанову слідчого з ОВС другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Осипчука Р.В. від 09.04.2020 про відмову в задоволенні клопотання від 17.03.2020 та на постанову слідчого з ОВС другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Осипчука Р.В. від 09.04.2020 про відмову в задоволенні клопотання від 25.03.2020 у кримінальному провадженні № 32019100000000398.

Скарга обґрунтована тим, що слідчими другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019100000000398 від 23.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження 03.03.2020 Дарницьким районним судом м. Києва у справі № 753/3961/20 задоволено клопотання прокурора Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Іванцова І.В. та надано дозвіл групі слідчих слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві та прокурорам групи прокурорів Офісу Генерального прокурора, що здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32019100000000398 від 23.05.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України на проведення обшуку в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , з метою відшукання речей та документів, які мають значення для кримінального провадження.

В ході обшуку за вищевказаною адресою було вилучено мобільний телефон ОСОБА_1 "Iphone XS Max" з ІМЕІ: НОМЕР_1 . Разом з тим, виявлене під час обшуку 12.03.2020 майно вилучено слідчим та незаконно утримується органом досудового розслідування і власнику - ОСОБА_1 не повертається.

У зв`язку з вищевикладеним, після проведення обшуку представник ОСОБА_3 звернувся до Офісу Генерального прокурора (17.03.2020) та другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві (25.03.2020) з клопотаннями про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 32019100000000398.

21.04.2020 скаржник отримав дві аналогічні за змістом постанови старшого слідчого з ОВС другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Осипчука Р.В. від 09.04.2020 про відмову в задоволенні клопотань про поверненення тимчасово вилученого майна.

Скаржник посилається на те, що вказані постанови слідчого є невмотивованими та незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки слідчим не вказано, які саме сліди містить вилучений в ході обшуку телефон, як і не вказано чи взагалі його оглядали в ході досудового розслідування перед визнанням його речовим доказом. Крім того, слідчий в постанові посилається на те, що службовими особами ТОВ "Дісбуд" в порушення вимог ст.ст. 185, 187, 197, 200 Податкового кодексу на думку експерта, не дораховано та не сплачено до державного бюджету України бюджетних коштів ПДВ в сумі 41026147 грн. Водночас, будь-які посилання на висновок судової експертизи з вищевказаних питань у постанові відсутні. Разом з тим, скаржник зазначає, що інформація, яка міститься у телефоні ОСОБА_1 не має будь-якого відношення до вчинення кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного просив скасувати постанови старшого слідчого з ОВС другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Осипчука Р.В. від 09.04.2020 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 32019100000000398 від 25.03.2020, яке надійшло до другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві з Офісу Генерального прокурора; скасувати постанову слідчого з ОВС другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Осипчука Р.В. від 09.04.2020 про відмову в задоволенні клопотання від 17.03.2020, яке надійшло безпосередньо до другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві; визнати протиправною бездіяльність слідчих другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019100000000398 від 25.03.2020 та зобов`язати їх повернути майно, що незаконно вилучене в ході проведення 12.03.2020 обшуку у житловому приміщенні - будинку АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон ОСОБА_1 "Iphone XS Max" з ІМЕІ: НОМЕР_1 .

В судовому засіданні представник володільця майна скаргу підтримав та просив задовольнити. Додатково пояснив, що слідчим не накладено арешт на вилучений мобільний телефон, а тому він має бути повернутий власнику.

Слідчий в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги. Зазначив, що обшук в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 було проведено на законних підставах. Що стосується вилученого мобільного телефону, зазначив, що постановою слідчого мобільний телефон визнано речовим доказом, оскільки він містить на собі сліди вчинення злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування. Крім того, вказав, що було проведено огляд вилученого телефону, в ході якого виявлено інформацію, яка має значення для досудового розслідування. Разом з тим, слідчий зазначив, що слідством заплановано проведення комп`ютерно-технічної експертизи вказаного телефону, однак у зв`язку із введеними Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2», на усій території України карантину проведення експертизи було відкладено.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши доводи скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, згідно положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що другим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019100000000398 від 23.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

03.03.2020 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукання речей та фінансово - господарських документів ТОВ «Дісбуд» (код 33055528), ТОВ «ДОМІАН» (код 39340596), АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Антілія», ТОВ «КУА «Ейві Інвестмент» (код 39543040) та ТОВ «КУА» Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц - капітал» (код 33058377), ТОВ «ДОМІАН» (код ЄДРПОУ 39340596), ТОВ «ДІМ КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 41040715), ТОВ «ЦЕНТУРIОН-ДIСТРIБЮШН» (код ЄДРПОУ 41048714), ТОВ «Д-I-М» (код ЄДРПОУ 39219384), ТОВ «ФРОНТОН IНЖИНIРИНГ» (код ЄДРПОУ 41358761), ТОВ «МАНГУС» (код ЄДРПОУ 40623836), ТОВ «ФАСАД» (код ЄДРПОУ 32628761), ТОВ «ВIОЛIЯ» (код ЄДРПОУ 41364946), ТОВ «РЕГІОН РІЕЛТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35316423), ТОВ «ФРОСБІ-М» (код ЄДРПОУ 37924107), ТОВ ДП «ГОСПОДАРНИК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37911297), ТОВ «ЕДВАНС БУД» (код ЄДРПОУ 42750580), ТОВ «АКТИВБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 41469899), ТОВ «АРСАН-БУД» (код ЄДРПОУ 31408520), ТОВ «БУДIНФОРМ» (код ЄДРПОУ 32526406), ППВФ «М-ЕКО» ( код ЄДРПОУ 19407939), ТОВ «АВН КАПIТАЛ» (код ЄДРПОУ 32526406), ТОВ «ЕКОСТАНДАРТ-IНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41364951), ТОВ «МIСЬКЄВРОБУД» (код ЄДРПОУ 41430243), ТОВ «ОЛТА» (код ЄДРПОУ 31256993), ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» (код ЄДРПОУ), ТОВ «ЦЕНТРДОРРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 38749259), ТОВ АВIАКОМПАНIЯ «ВIТА»(код ЄДРПОУ 19037603), ТОВ «НОВА СЛОБIДКА» ( код ЄДРПОУ 37318841), ТОВ «ЛОТОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 13734436), ТОВ «СОФФIТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37203566), ТОВ «ЕКСПРЕС МС» (код ЄДРПОУ 33404397), ТОВ «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32486678), ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 40372343), ТОВ «АНТІЛІЯ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39742014), ТОВ «ЖИТЛОІНВЕСТПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 41364925), ТОВ «ПРОЕКТНА МАЙСТЕРНЯ АРХІГРУП» (код ЄДРПОУ 35946857), ТОВ «ЕКОЛАЙТ ГРУП»(код ЄДРПОУ 42960629), ТОВ «ВОЛЛЗ» (код ЄДРПОУ 42100125), ТОВ «Компанія Реал Груп» (код ЄДРПОУ 35085795), ТОВ «ДIМ ЕКСПЕРТ IНЖИНIРИНГ» (код ЄДРПОУ 41639687), а також фізичних осіб, а саме: ОСОБА_4 ( НОМЕР_2 ) - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ( НОМЕР_3 ) - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ( НОМЕР_4 ) - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ( НОМЕР_5 ) - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ( НОМЕР_6 ) - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ( НОМЕР_7 ) - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 ( НОМЕР_8 ) - ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 ( НОМЕР_9 ) - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 ( НОМЕР_10 ) - ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 ( НОМЕР_11 ) - ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 ( НОМЕР_12 ) - ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_15 ( НОМЕР_13 ) - ІНФОРМАЦІЯ_11 , й ТОВ «Айфорт» (код ЄДРПОУ 42189004), ТОВ «Юнна Девелопмент» (код ЄДРПОУ 40372343), ТОВ «Дісбуд» (код ЄДРПОУ 33055528), ТОВ «Сучасні віконні технології» (код ЄДРПОУ 32274611), ППВФ «М-ЕКО» (код ЄДРПОУ 19407939), ТОВ «Естет прайм буд» (код ЄДРПОУ 40554658), ТОВ «Дім логістик» (код ЄДРПОУ 41024955), товарно-матеріальних цінностей, закритих сейфів (металевих шаф) у яких можуть знаходитися вищезазначені речі, готівкових грошових коштів, електронних носіїв інформації (комп`ютерної техніки, на якій виготовлялась вказана документація) та інших носіїв інформації, на яких зберігаються відомості щодо взаємовідносин між вищевказаними підприємствами, вільні зразки підписів та почерку, комп`ютерну техніку на якій зберігається переписка із особами задіяними у схемі ухилення від сплати податків, переписку із службовими особами інших причетних до вчинення правопорушення осіб, чорнові записи, які використовувались у ході злочинної діяльності, печатки, штампи, кліше, факсиміле підпису, договори оренди, банківські картки, договори про банківське обслуговування, довіреності на отримання готівкових коштів в установах банків, грошові кошти, мобільні телефони та інші речі, які мають значення для кримінального провадження, документи, що посвідчують осіб, які брали участь у реєстрації суб`єктів господарювання, документи, бланки з відбитками печаток та інші фінансово-господарські документи, що використовуються при здійсненні протиправної діяльності, які є знаряддям кримінального правопорушення, мають значення для досудового розслідування і містять відомості, що можуть бути доказами під час судового розгляду.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що слідчий постановами від 09.04.2020 відмовив в задоволенні клопотань адвоката Трохименка О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 про повернення, вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 телефону "Iphone XS Max" з ІМЕІ: НОМЕР_1 , оскільки вказаний телефон містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та може бути предметом доказування в суді.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Відповідно до ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

За встановлених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого, які викладені в постанові та вважає, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч. 2 ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, так як постанова містить зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви прийняття, їх обґрунтування.

У судовому засіданні встановлено, що вилучений мобільний телефон на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03.03.2020, на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.

Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_1 та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Крім того, встановити, чи дійсно має вказаний мобільний телефон доказове значення у кримінальному провадженні, можливо лише після проведення необхідних слідчих дій, в тому числі і комп`ютерно-технічної експертизи, а отже підстав для його повернення наразі не вбачається.

Наведене свідчить, що рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотань адвоката Трохименка О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 про повернення, вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 телефону "Iphone XS Max" з ІМЕІ: НОМЕР_1 , суд вважає обґрунтованим і мотивованим, у зв`язку з чим підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката Трохименка О.О., який діє в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого з ОВС другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Осипчука Р.В. від 09.04.2020 про відмову в задоволенні клопотання від 17.03.2020 та на постанову слідчого з ОВС другого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Осипчука Р.В. від 09.04.2020 про відмову в задоволенні клопотання від 25.03.2020 у кримінальному провадженні № 32019100000000398.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Ю.С. Мицик