Рішення № 89661481, 21.05.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6836/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.,

при секретарі Осадчій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), Акціонерного товариства «ОТП банк», третя особа: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Рубан Світлана Світланівна про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Бовшика М.Ю., звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), третя особа: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Рубан Світлана Світланівна про зняття арешту з майна.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дід позивачки ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, однак його сини - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від спадщини, а тому ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем після смерті діда ОСОБА_2 . Під час оформлення спадщини вона дізналася, що на квартиру АДРЕСА_1 , яка входить до складу спадщини після смерті діда ОСОБА_2 , не може бути видано свідоцтво про спадщину за законом, оскільки відповідно до даних Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, - об`єктами обтяження є 1/3 та 1/6 частин вищевказаної квартири.

Спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя набув право власності на 1/3 та 1/6 частин зазначеної квартири на підставі договору дарування частини квартири від 04.02.2011 та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) від 04.02.2011.

Постанови ж про накладення арешту 1/3 та 1/6 частин квартири винесені 05.04.2011, тобто через два місяці після набуття права власності спадкодавцем на зазначене майно, у рамках виконавчих проваджень, в яких ОСОБА_2 (дід) взагалі не був стороною виконавчих проваджень. В зазначених виконавчих провадженнях боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що ні вона, ні спадкодавець не були і не є боржниками у рамках виконавчих проваджень, в яких накладені арешти на майно, що успадковується, вважає, що вказані арешти порушують її спадкові права.

Також зазначає, що її рідний дядько - ОСОБА_2 , який є боржником у виконавчих провадженнях, у рамках яких накладено арешти на нерухоме майно, звертався до начальника Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області із заявою про зняття арештів, однак отримав відмову.

Таким чином, позивачка просить суд, - винести рішення, яким зняти арешти з 1/3 та 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 , що накладені на підставі постанов державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби України міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Б/Н від 05.04.2011 та скасувати записи про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо 1/3 та 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2019, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/6836/19 (а.с. 32).

Ухвалою суду від 30.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Приватного нотаріуса Рубан Світлану Світланівну. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи (а.с. 33).

Крім того, ухвалою суду від 12.11.2019 залучено в якості співвідповідача АТ «ОТП Банк» (а.с. 61).

Під час розгляду справи 17.01.2020р. уточнено назву відповідача з Придніпровський відділ ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області на Придніпровський відділ ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), у зв`язку із проводеною у грудні 2019р. реорганізацією.

Ухвалою суду від 17.01.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні (а.с. 74).

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Бовшик М.Ю. не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи без їх участі. Заявлені вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Начальник відділу Трохименко Ю.В. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника. Щодо прийняття рішення покладається на розсуд суду. Відзив на позов не подано.

У судове засідання представник АТ «ОТП Банк» не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Відзив на позов не подано.

У судове засідання третя особа - Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Рубан С.С. не з`явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи без її участі. При вирішенні даної справи покладалася на розсуд суду.

Враховуючи думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, квартира АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (1/3 - на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 11.03.1999; 1/6 – на підставі договору дарування частини квартири від 04.02.2011), що також підтверджується витягами про державну реєстрацію прав № 28956920 від 10.02.2011 та № 29009541 від 15.02.2011.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області складено відповідний актовий запис №3325 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 26.12.2017 (а.с. 15).

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Рубан С.С. від 24.07.2019 № 312/02-14, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за даними спадкової справи № 14/2018, є єдиним спадкоємцем її діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням того, що сини померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від спадщини відмовилися на її користь (а.с. 16).

Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 188345512 від 12.11.2019, вбачається, що: 11.05.2011 зареєстровано арешт нерухомого майна, а саме 1/3 та 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , на підставі постанов державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень № б/н від 05.04.2011. Реєстраційні номери обтяжень – 11156294 та 11156324 (а.с. 49-51).

Із листа Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 18.03.2019 № 6098 вбачається, що за даними АСВП на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувають відкриті виконавчі провадження №№ 23755223, 58339834,58484069 про стягнення з ОСОБА_2 (ідн НОМЕР_2 ) на користь юридичних осіб та фізичних боргу у розмірі 75541,24 грн. та у відповідності ВП-Спецрозділ АСВП перебували виконавчі провадження №№ 4005043, 4006627, 6637609, 6726298, 8931998, 9122098, 9122696, 10425460, 10440736, 17642446, 20099565, 21745558, 31187300, 32002527, 32315579, 34768276, 39434078, НОМЕР_3 , 39711054, 55972367, 56513956 про стягнення з ОСОБА_2 (ідн НОМЕР_2 ) боргу у сумі 52190,11 грн. та ОСОБА_2 (ідентифікувати особу не можливо, відсутній код, місце виконання виконавчих документів: АДРЕСА_2 ) заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави на загальну суму 311480,53 грн., які протягом 2006-2018 років завершено на підставах, визначених Законом України «Про виконавче провадження». Термін зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих до архіву, складає 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. Таким чином, у Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відсутні підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_2 (а.с. 26, 27).

На сьогоднішній день арешт на майно (1/3 та 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 ) не скасований.

За таких обставин, на думку суду, наявність арешту на майно (1/3 та 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладеного на підставі постанов б/н від 05.04.2011 про відкриття виконавчих проваджень Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (реєстраційний номер обтяження 11156294 та реєстраційний номер обтяження 11156324, зареєстровані 11.05.2011 реєстратором: Черкаська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України), перешкоджає позивачці, як спадкоємиці померлого ОСОБА_2 оформити свої спадкові права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

За приписами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

За положеннями ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 21.04.1999 станом на час винесення постанови від 05.04.2011) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення . Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як зазначено у статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті свого діда ОСОБА_2 щодо його майна, яка бажає отримати спадщину, а тому вона, як майбутній власник цього майна має право на пред`явлення такого позову у обраний нею спосіб захисту.

Також, суд вважає, що захист права власності має пріоритетне значення. Крім того, наявність претензій стягувача за виконавчим провадженням до спадкоємця померлого боржника вирішується за положеннями ст. 1281 ЦК України і наявність таких претензій не може бути підставою для відмови особі в оформленні за нею права власності на спадкове майно. Крім того, статтею 442 ЦПК України визначено порядок заміни сторони виконавчого провадження. Під час розгляду справи судом встановлено, що ні державний виконавець, ні стягувач за виконавчими провадженнями не зверталися до суду з відповідними заявами.

Таким чином, судом встановлено, що у державного виконавця не було підстав для накладення арешту на 1/3 та 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , належних на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (постанови б/н від 05.04.2011 про відкриття провадження Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції; реєстраційний номер обтяження 11156294 та реєстраційний номер обтяження 11156324; зареєстровані 11.05.2011 реєстратором - Черкаська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України), оскільки він набув право власності на ці частки у нерухомому майні до винесення постанови державного виконавця про накладення арешту на майно. Крім того, боржником за виконавчими документами була інша особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому на час винесення вказаної постанови, нерухоме майно на праві власності вже не належало. Також, за даними ВП –спецрозділ від 11.11.2019р., що надані до суду державним виконавцем, встановлено, що арешт майна за постановою від 05.04.2011р., накладений за виконавчим провадженням, де стягувачем є ПАТ «ОТП Банк», а боржником ОСОБА_2 , 1979р. народження. При цьому, виконавчий документ був повернутий стягувачеві 26.11.2010р. на підставі п.2 ч.1 ст. 47 (відсутність у боржника майна) ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім того, на даний час державний виконавець та начальник відділу ДВС, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», не можуть прийняти рішення у межах виконавчого провадження про скасування відповідних постанов, а тому суд вважає, що позовні вимоги про зняття арешту з 1/3 та 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанов б/н від 05.04.2011 про відкриття провадження Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 11156294 та реєстраційний номер обтяження 11156324, підлягають до задоволення, оскільки, як на думку суду, іншим шляхом поновити порушене право позивачки неможливо. При цьому, суд враховує норми ст. 5 ЦПК України, за якими передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зазначені вище обставини підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Що стосується вимог позивачки про скасування записів про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо 1/3 та 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 , то у цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки саме по собі задоволення позовних вимог в частині зняття арешту з нерухомого майна, дає підстави для виконання цього судового рішення, в тому числі й щодо виключення записів про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, ст.ст. 5, 15, 16, 321, 391, ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 5, 19, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зняти арешт з 1/3 та 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 , належних на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №3325), який накладений на підстав постанов б/н від 05.04.2011 року про відкриття провадження Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (реєстраційний номер обтяження 11156294 та реєстраційний номер обтяження 11156324, зареєстровані 11.05.2011 реєстратором: Черкаська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складений 01.06.2020.

Головуючий: С. М. Позарецька