Постанова № 89661191, 12.05.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1311/20

Номер провадження 3/570/637/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне вул.С.Петлюри,10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

23 березня 2020 року близько 12 год. 10 хв. ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_2 порушив умови термінового заборонного припису серії АА №070983 від 20 березня 2020 року, а саме не залишив місце проживання потерпілої особи.

Правопорушника та потерпілу належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи за вказаною ними адресою, проте в судове засідання вони не з`явилисяз невідомої причини. Враховуючи, що в справі є достатні дані про обізнаність правопорушника зі своїми правами, про місце і час розгляду справи, наявні їх письмові пояснення та відсутнє клопотання про перенесення судового розгляду, достатні докази для прийняття рішення, відсутня необхідність заслуховувати їх особисті пояснення з приводу події, беручи до уваги встановлені строки розгляду справ, вважаю за можливе розглянути справу у їх відсутність, вважаючи, що за наведених обставин право правопорушника на захист порушено не буде.

Правопорушник від письмових поясненнях відмовився.

Факт невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, при встановлених судом обставинах підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №487829, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №070983 від 20 березня 2020 року.

Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника, від отримання його копії відмовився, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено права, передбачені ст.63 КонституціїУкраїни і ст.268 КУпАП.

Відповідно ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободигромадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст.280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений. Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Фізичне насильство - це умисне насильство, яке не завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень. Психологічне насильство - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю. Економічне насильств - умисне позбавлення одним членом сім`ї іншого члена сім`ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров`я. Завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого є необов`язковим для кваліфікації.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом - особа від 16 років, яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім`ї.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред`являються законом до такого документу, є належним доказом та в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника та є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КпАП України як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення враховую обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, тому вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, що згідно ст.23 КпАП України буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КУпАП.

На підставі ч.1 ст.173-2 КУпАП, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Кушнір Н.В.