Ухвала суду № 89658594, 04.06.2020, Приазовський районний суд Запорізької області

№ 1-кс/325/169/2020

№325/985/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року слідчий суддя Приазовського районного суду Запорізької області Пантилус О.П., за участю секретаря Гажевої І.І., представника володільця майна – адвоката Ковальова Д.В., прокурора Приазовського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області Дущака Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Приазовське Запорізької області клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 , щодо майна якого вирішене питання про арешт, адвоката Ковальова Д.В. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019080330000232, внесеному 31 травня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

представник володільця майна – адвокат Ковальов Д.В. звернувся з клопотанням, в якому просить на підставі ст.174 КПК скасувати арешт майна (легковий автомобіль Mitsubishi Pajero державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , чорного кольору).

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді 04 червня 2019 року був повторно (після скасування арешту ухвалою слідчого судді від 27.06.2019) накладений арешт на автомобіль, володільцем якого є ОСОБА_1 . Кримінальне провадження було внесене до ЄРДР 31.05.2019 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, незаконного перешкоджання виконанню рішення суду працівниками бази відпочинку «ЕЛЬДОРАДО» по вулиці Набережна, 2 в с.Приморський Посад Приазовського району Запорізької області. Заявник наполягає на тому, що саме з боку державного виконавця та прокурорів 31.05.2019 були наявні незаконні дії, так як вони намагалися виконати рішення суду не за тією адресою, що вказана в рішенні господарського суду. Тому, блокування технікою дій державного виконавця було законним. Станом на 2020 рік державним виконавцем це виконавче провадження закінчене і сьогодні триває судовий спір вже між прокуратурою та виконавчою службою з приводу можливості виконання судового рішення. Виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області № 908/2630/13 про знесення самочинно збудованої будівлі відкрите ще в 2014 році і до сьогодні перебуває на виконанні. 12.03.2015 за фактом умисного невиконання цього рішення вже розпочате інше кримінальне провадження за ч.1 ст.382 КК України, по якому жодних слідчих дій не проводиться. За результатами розгляду прокурорського позову рішенням господарського суду зобов`язано ТОВ “Ріск” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Але, державні виконавці за участю прокурорів фактично намагаються незаконно знести будівлю за іншою адресою - с АДРЕСА_1 2-Б. Крім того, за протоколом огляду місця події автомобіль знаходився не за місцем виконання рішення, а власник автомобіля ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що суду під час накладення арешту не було повідомлено. У зв`язку з наявним арештом син померлого та володілець автомобіля – ОСОБА_1 не має змоги оформити спадщину. Сторона обвинувачення клопотала перед судом про накладення арешту, переслідуючи незаконну мету кримінального провадження – помста ОСОБА_1 за захист ним своїх прав. Слідчим суддею при застосуванні арешту майна проігноровані обставини, встановлені судовим рішенням від 27.06.2019, ухвала постановлена з порушенням вимог ч. 5 ст.171, ч.3 ст.172 КПК України. 31.10.2019 та 12.12.2019 слідчими суддями попередні заяви про скасування арешту майна залишені без задоволення. Застосуванням арешту автомобіля суттєво обмежуються права володільця щодо оформлення автомобіля у спадщину. Розслідування у кримінальному провадженні є не ефективним внаслідок бездіяльності прокуратури. Арешт цього майна суперечить ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.

Представник володільця майна ОСОБА_1 - адвокат Ковальов Д.В. в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання з наведених в ньому підстав.

Прокурор Дущак Г.С. заперечував задоволенню клопотання, так як строк досудового розслідування продовжений, слідчі дії проводяться та розголошувати їх результати на цей час вважає не доцільним, планується проведення певних слідчих дій, щодо яких ним дані вказівки слідчому, а в разі скасування арешту буде втрачений речовий доказ, яким є автомобіль. На цей час проведеними діями не встановлене фактичне місце знаходження автомобіля та володільцем не надана можливість його оглянути, щоб передати на відповідальне зберігання.

Заслухавши представника володільця майна та прокурора, вивчивши клопотання та додані сторонами документи, встановлено, що клопотання заявлене передчасно та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника чи володільця майна, тільки якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

Із наданих заявником копій ухвал слідчих суддів встановлено, що 04.06.2019 слідчим суддею Приазовського районного суду Запорізької області винесена ухвала про накладення арешту шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем.

Судом було встановлено, що наказом Господарського суду Запорізької області від 10.01.2014 року у справі № 908/2630/13 зобов`язано ТОВ “Ріск” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вулиці АДРЕСА_1 . При проведенні виконавчих дій щодо примусового виконання наказу суду державному виконавцю були створені перешкоди шляхом блокування проїзду для будівельної техніки, в тому числі за допомогою автомобіля чорного кольору Mitsubishi Pajero р/н НОМЕР_1 , водій якого 31.05.2019 року на великій швидкості заїхав та став перед екскаватором, потім вийшов із автомобіля, залишивши його між екскаватором та будівлею. Із-за відсутності іншим шляхом під`їхати до об`єктів знесення, рішення не можливо було виконати.

31.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080330000232 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.382 КК України, а саме щодо перешкоджання виконанню рішення суду. В цей день слідчим був оглянутий легковий автомобіль Mitsubishi Pajero р/н НОМЕР_1 , чорного кольору, який тимчасово залишений поблизу будівлі рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу, автомобіль належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27.06.2019 ухвалою слідчого судді арешт скасовано з підстав виникнення нових обставин – ухвала Господарського суду Запорізької області від 03.10.2019, згідно якої відмовлено в задоволенні заяви Приазовського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про роз`яснення рішення суду у справі № 908/2630/13.

За знову поданим клопотанням слідчого, ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 30.07.2019 обґрунтовано накладено частково арешт, шляхом позбавлення тільки права відчуження та розпорядження автомобілем Mitsubishi Pajero державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та перебуває у користуванні ОСОБА_1 . Ухвала набрала законної сили, жодним із учасників не оскаржувалась. При цьому, слідчим суддею враховані обставини про те, що власник автомобіля ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а володілець автомобіля ОСОБА_1 є сином померлого.

Частковим арештом право ОСОБА_1 на користування автомобілем ніяким чином не обмежене. Щодо неможливості оформлення спадщини після смерті власника автомобіля, вказані адвокатом обставини жодним чином не обґрунтовані та не доведені.

Приймаючи до уваги те, що автомобіль не був вилучений у володільця, а весь цей час перебував у його користуванні, то накладений повторно арешт не суперечить вимогам ч.5 ст.171, ч.3 ст.172 КПК України.

Враховуючи обставини, за якими зареєстроване кримінальне провадження, а також наведені норми процесуального закону, арешт на автомобіль накладений з метою забезпечення збереження речового доказу за наявності достатніх підстав вважати, що автомобіль відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення – перешкоджання здійснення виконавчих дій.

На цей час кримінальне провадження не закрите і не завершене іншим чином. Строк досудового розслідування, згідно ухвали слідчого судді від 21.05.2020, продовжений до 30 листопада 2020 року.

Згідно письмової вказівки від 22.05.2020 № 36/2-7440-19 прокурором надані слідчому вказівки на проведення певних слідчих (розшукових) дій в строк до 18 червня 2020 року.

Тому, на цей час потреба в застосуванні арешту на автомобіль не відпала.

Обґрунтування клопотання про скасування арешту полягає в тому, що відсутні докази про вчинення кримінального правопорушення та з боку державного виконавця і прокурора наявні незаконні дії.

Даних щодо визнання дій державного виконавця, поліції та прокурорів з приводу виконання зазначеного рішення господарського суду, що відбувалися 31 травня 2019 року, суду не надано.

При вирішенні клопотань про накладення арешту або його скасування, слідчий суддя відповідно до ст..ст. 173, 174 КПК України не встановлює дату час та місце події кримінального правопорушення, не вирішує питання щодо оцінки доказів, доведеності наявності складу злочину, повноти та оперативності проведення слідчих дій до завершення встановленого законом строку для проведення досудового розслідування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до ст..173 КПК України наявна правова підстава для накладення арешту на майно, яке може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, при цьому судом враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження і наслідки арешту майна для володільця автомобіля, який не позбавлений права ним користуватись.

З огляду на викладене клопотання задоволенню не підлягає, так як заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 174, 222, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту автомобіля Mitsubishi Pajero, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , чорного кольору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.П. Пантилус