Рішення № 8965774, 13.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.10                                                                                           Справа№ 13/47

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ «Тропік», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Перша Західно-Українська лізингова компанія», м. Київ

про: визнання права власності на вантажний автомобіль ТАТА LРТ 613/58 (державний номер ВС 5924 ВІ).

За участю представників сторін:

Від позивача: Котягін А.С. –адвокат.

Від відповідача: не з’явився.

ТзОВ «Тропік»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»із позовом про визнання права власності на вантажний автомобіль ТАТА LРТ 613/58 (номер шасі Y6D38132785L72590, білого кольору, 2008 року випуску, державний номер ВС 5924 ВІ) та стягнення судових витрат, у тому числі –витрат на оплату правової допомоги адвоката.

02.03.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.03.2010р.

23.03.2010р. позивачем надано оригінал платіжного доручення від 17.03.2010р. про оплату правової допомоги адвоката, копію посвідчення адвоката та оригінали платіжних доручень про оплату лізингових платежів та платежу за форвардним контрактом.

Ухвалою від 23.03.2010р., у зв’язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 13.04.2010р.

29.03.2010р. позивач надав копію витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія» та ТзОВ «Тропік».

13.04.2010р. позивачем подано також копію акту звірки взаємних розрахунків ТзОВ «Тропік»з ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»за договором №080317/ОЛ-01204 оперативного лізингу (оренди) від 17.03.2008р., копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія», копію акту приймання-передачі основних засобів та копію акту від 24.03.2010р. приймання-передачі наданої правової допомоги.

В судових засіданнях представником позивача позовні вимоги підтримано з мотивів, викладених у позовній заяві, зокрема зазначено, що:

17.03.2008р. ТзОВ «Тропік»та ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»укладено договір №080317/ОЛ-01204 оперативного лізингу (оренди) від 17.03.2008р., відповідно до якого відповідач надав позивачу в користування (оренду) вантажний автомобіль ТАТА LРТ 613/58 (державний номер ВС 5924 ВІ). Крім того, сторони уклали форвардний контракт від 28.05.2008р., згідно якого після закінчення дії договору оперативного лізингу (оренди) № 080317/ОЛ-01204 від 17.03.2008р., відповідач зобов’язувався продати позивачу транспортний засіб, що був переданий в лізинг (оренду) за ціною 11820 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що у зв’язку із достроковою сплатою ним 03.03.2009р. у повному обсязі всіх лізингових платежів та викупної вартості спірного транспортного засобу, у відповідача виникає обов’язок із передачі даного транспортного засобу у власність ТзОВ «Тропік». ТзОВ «Тропік»неодноразово зверталось до ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»із письмовими вимогами про передачу у власність Позивача спірного транспортного засобу. Але у зв’язку із невизнанням Відповідачем права Позивача на спірний транспортний засіб, ТзОВ «Тропік»змушене було звернутись у Господарський суд Львівської області.

Відповідачем - ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»явки представника в судовому засіданні повторно не забезпечив, витребуваних документів не подано.

Процесуальні документи, які надсилались господарським судом за юридичною адресою, зазначеною у позовній заяві №470 від 22.02.2010р. та адресою, зазначеною у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №673626 від 16.06.2009р. та №372365 від 23.03.2010р., а саме - 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, під’їзд 7, повернуті відділенням поштового зв’язку м. Київ без вручення із зазначенням причини: «за зазначеною адресою не проживає».

Частина 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців»передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців» - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, керуючись вимогами ст.ст. 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»та враховуючи п. 3.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/289 від 18.09.1997р., суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи у відповідності до ст. 64 ГПК України, у зв’язку із чим справа розглядається за правилами, передбаченими ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, судом встановлено:

17.03.2008р. між ТзОВ «Тропік»та ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія» було укладено договір № 080317/ОЛ-01204 оперативного лізингу (оренди).

Відповідно п. 1.1. даного договору, лізингодавець надає лізингоодержувачу майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

На виконання даного договору, 31.03.2008р., ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»передало ТзОВ «Тропік»в лізинг (оренду) строком на 24 місяці вантажний автомобіль ТАТА LРТ 613/58, номер шасі Y6D38132785L72590, білого кольору, 2008 року випуску, державний номер ВС 5924 ВІ. На підтвердження факту прийому-передачі вантажного автомобіля ТАТА LРТ 613/58 сторони підписали акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, долучений до матеріалів справи.

Відповідно до додатку №2 до договору № 080317/ОЛ-01204 оперативного лізингу (оренди) від 17.03.2008р. ТзОВ «Тропік» зобов’язане здійснити 25 лізингових платежів на загальну суму 132654 грн. 70 коп.

03.03.2009р. ТзОВ «Тропік»достроково у повному обсязі сплатило всі платежі на виконання договору № 080317/ОЛ-01204 оперативного лізингу (оренди) від 17.03.2008р. та форвардного контракту від 28.05.2008р.

Дострокове виконання зобов’язань відповідає вимогам законодавства, зокрема ч. 1 ст. 531 ЦК України, яка передбачає, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Факт оплати позивачем відповідачу всіх належних платежів підтверджується:

- актом звірки взаємних розрахунків від 02.04.2010р.;

- довідкою філії акціонерного банку «ПІВДЕННИЙ»№ 10/84 від 01.02.2010р.;

- платіжним дорученням № 421 від 17.03.2008р. про сплату авансового лізингового платежу у розмірі 25 413 грн. 00 коп.; платіжним дорученням № 555 від 16.04.2008р. про сплату 2-го лізингового платежу у розмірі 8 279 грн. 90 коп.; платіжним дорученням № 726 від 16.05.2008р. про сплату 3-го лізингового платежу у розмірі 8 208 грн. 40 коп.; платіжним дорученням № 919 від 17.06.2008р. про сплату 4-го лізингового платежу у розмірі 8 136 грн. 90 коп.; платіжним дорученням № 1116 від 15.07.2008р. про сплату 5-го лізингового платежу у розмірі 8 065 грн. 40 коп.; платіжним дорученням № 1371 від 18.08.2008р. про сплату 6-го лізингового платежу у розмірі 7 505 грн. 10 коп.; платіжним дорученням № 1551 від 17.09.2008р. про сплату 7-го лізингового платежу у розмірі 7 239 грн. 40 коп.; платіжним дорученням № 1776 від 16.10.2008р. про сплату 8-го лізингового платежу у розмірі 7173 грн. 00 коп.; платіжним дорученням № 2057 від 18.11.2008р. про сплату 9-го лізингового платежу у розмірі 7106 грн. 60 коп.; платіжним дорученням № 2314 від 16.12.2008р. про сплату 10-го лізингового платежу у розмірі 7040 грн. 20 коп.; платіжним дорученням № 153 від 15.01.2009р. про сплату 11-го лізингового платежу у розмірі 6973 грн. 80 коп.; платіжним дорученням № 502 від 16.02.2009р. про сплату 12-го лізингового платежу у розмірі 6 907 грн. 30 коп.; платіжним дорученням № 713 від 03.03.2009р. про оплату за Т/з. ТАТА LРТ 613/58 у розмірі 36 120 грн. 00 коп.

Частина І ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно п.18.2. договору № 080317/ОЛ-01204 оперативного лізингу (оренди) від 17.03.2008р. –лізинговий договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань і припиняє свою дію.

Отже, у зв’язку із достроковою сплатою позивачем 03.03.2009р. всіх лізингових платежів, договір оперативного лізингу припинив свою дію і у відповідача виник обов’язок з передачі транспортного засобу у власність ТзОВ «Тропік», оскільки п. 1.1.1. форвардного контракту від 28.05.2008р. передбачає, що після закінчення дії договору оперативного лізингу, ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»зобов’язується продати транспортні засоби ТзОВ «Тропік»за ціною, передбаченою у форвардному контракті (11820 грн. 00 коп.).

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно ч. 1. ст. 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надсилав відповідачу листи (з описом вкладення та повідомленнями про вручення) з вимогами про передачу у власність спірного Т/з. З матеріалів справи вбачається, що відповідачу були надіслані вимоги: №275 від 08.04.2009р., №285/1 від 22.04.2009р., №285/2 від 22.04.2009р., № 318 від 16.06.2009р. та № 410 від 20.11.2009р.

Відповідач дані вимоги отримав, але всупереч договірним зобов’язанням не передав вантажний автомобіль ТАТА LРТ 613/58 (ВС 5924 ВІ) у власність ТзОВ «Тропік», права власності позивача на спірний Т/з не визнав, хоча ч. 4 ст. 538 ЦК України передбачає - якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ч. 1 ст. 526 ЦК України, яка передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ст. 662 ЦК України - продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Проте, відповідачем не виконано обов'язку щодо належного оформлення поставки товару позивачу згідно п. 3.1. форвардного контракту від 28.05.2008р. та не надано належних підтверджуючих документів про право позивача на спірний Т/з., таких як: акт приймання-передачі, накладна, податкова накладна.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Але відповідач, як сторона за вищевказаними договорами в частині виконання зобов'язання по належному оформленні поставки Т/з. не виконав взяті на себе зобов'язання, чим порушив умови форвардного контракту та положення вищевказаних нормативно-правових актів.

Підпунктом 1.5.1. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає, що форвардний контракт –це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

Ця ж стаття передбачає, що будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Стаття 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Викладені вище обставини свідчать про недобросовісність відповідача у здійсненні ним господарської діяльності, зокрема в частині належного виконання Договору оперативного лізингу та Форвардного контракту - невиконання обов'язку щодо належної документальної передачі спірного Т/з.

Оскільки згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а ТзОВ «Тропік»виконало свої договірні зобов’язання з оплати вартості вантажного автомобіля ТАТА LРТ 613/58 (ВС 5924 ВІ), даний Т/з фактично перебуває у ТзОВ «Тропік»- вимоги позивача щодо визнання права власності на спірний Т/з підлягають до задоволення.

Згідно із ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Однак, жодних доказів незаконності набуття позивачем спірного Т/з суду не надано.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

За таких обставин, позивач набув права власності на спірний Т/з в момент здійснення оплати вартості вантажного автомобіля ТАТА LРТ 613/58 (ВС 5924 ВІ) та його фактичної передачі позивачу відповідачем. Однак, відповідач не надав (не підписав) товаросупровідні документи, а саме: акт приймання-передачі зазначеного Т/з., видаткову накладну, податкову накладну, що свідчить про порушення права власності позивача на спірний Т/з та унеможливлює його належне використання за цільовим призначенням (оскільки перешкоджає позивачу здійснити реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ).

Визнання права як спосіб захисту цивільних прав та обов’язків передбачено п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Також правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях ст. 44 та ч. 5 ст. 49 ГПК України є вимоги про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 12000 грн. 00 коп., понесених позивачем в якості оплати за надання правової допомоги адвокатом Котягіним А.С. по підготовці документів для звернення ТзОВ «Тропік»у господарський суд Львівської області та представництву інтересів позивача по розгляду даної справи.

Стаття 59 Конституції України гарантує можливість отримання правової допомоги, що пов’язується з вільним вибором захисника своїх прав. Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються, зокрема, з витрат, на оплату адвоката. Крім того, ст. 49 ГПК України передбачає, що при задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються на відповідача.

З матеріалів справи випливає, що правова допомога надавалась позивачу адвокатом Котягіним А.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3800/10 від 20.11.2008р.) згідно договору № Л-02 про надання правової допомоги від 22.02.2010р.

Факт надання правової допомоги та розмір понесених ТзОВ «Тропік»витрат на її оплату підтверджується наданими суду актом прийому-передачі правової допомоги від 24.03.2010р. та платіжним дорученням № 974 від 17.03.2010р.

Таким чином, оцінивши представлені докази у їх сукупності, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги адвоката є співрозмірним з ціною позову та підлягають відшкодуванню з ТзОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія».

Такий висновок суду відповідає п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/78 від 04.03.1998р., відповідно до якого - відшкодування витрат на послуги адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У зв’язку із наведеним, позовні вимоги ТзОВ «Тропік», як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення в заявленому обсязі.

Судові витрати, в силі ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у справі.

З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 75,82,84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік»на вантажний автомобіль ТАТА LРТ 613/58 (номер шасі Y6D38132785L72590, білого кольору, 2008 року випуску, державний номер ВС 5924 ВІ).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»(м.Київ, вул.Іллінська,8/7, код ЄДРПОУ 31362539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік»(м.Львів, вул.Некрасова,35А/12, код ЄДРПОУ 20831737) 1182 грн. 00 коп. сплаченого державного мита, 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 12000 грн. 00 коп. – витрат на правову допомогу адвоката.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

5.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя