Рішення № 89657686, 03.06.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15246/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 червня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого – судді Данко В.Й.,

з участю секретаря судових засідань Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,–

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Обгрунтовуючи вимоги даного позову позивач вказує на те, що 19 березня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11317285000 на суму 34000 доларів США зі сплатою 13,9 % річних терміном з 19 березня 2008 року до 19 червня 2008 року та зі сплатою 14, 9 % річних терміном з 19 червня 2008 року до 19 червня 2019 року. На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 19 березня 2008 року укладено договір іпотеки № 11317285000, за умовами якого ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали АКІБ «УкрСиббанк» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі – продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, АТ «УкрСиббанк» передало (відступило) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінило АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, внаслідок передачі прав вимоги до боржників до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

В подальшому, 28.10.2019 року між AT «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія горизонт» укладено Договір № 2067/К купівлі – продажу прав вимоги та майнових прав. За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, але не обмежують: право вимоги до боржників, позичальників, заставодавців, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у Додатку № 1, Додатку № 2 до цього Договору.

Банк, серед іншого, також відступив Новому кредитору, а Новий кредитор набув права вимоги Банку за кредитним договором (зі всіма змінами та доповненнями) №11317285000, укладеним 19.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та приватним підприємцем ОСОБА_3 .

28.10.2019 року між AT «Дельта Банк» (Первісний Іпотекодержатель) та ТОВ «Фінансова компанія горизонт» (Новий Іпотекодержатель) укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки.

За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому Іпотекодержателю належні Банку, а Новий Іпотекодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до іпотекодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, за текстом – Іпотекодавці, включаючи, права вимоги до правонаступників Іпотекодавців, спадкоємців, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Іпотекодавців, або які зобов`язані виконати обов`язки Іпотекодавців, за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору.

Банк, серед іншого, також відступив Новому Іпотекодержателю, а Новий Іпотекодержатель набув права вимоги Банку за іпотечним договором (зі всіма змінами та доповненнями) №11317285000, укладеним 19.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 діючий від свого імені та від імені ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 15.07.2013 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 353404,18 грн., з яких: 229622,18 грн. – заборгованість за кредитом; 123782 грн. – заборгованість за відсотками.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, банк надіслав відповідачам претензії від 16 липня 2012 року № № 02.1-3968, 02.1-3967, однак такі з боку відповідачів залишилися без відповідного реагування.

Оскільки зобов`язання належним чином не виконано, ТОВ «Горизонт» просить суд задовольнити даний позов та винести рішення, яким звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру по АДРЕСА_2 , шляхом продажу предмета іпотеки з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою у процесі здійснення виконавчого провадження, з вартості якого підлягає сплаті заборгованість за кредитом у розмірі 353 404 грн. 18 коп.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився. Однак, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує, та провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася повторно, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи. Відзив у визначений судом строк відповідачка не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідачки згідно вимог ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19 березня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11317285000 на суму 34000 доларів США зі сплатою 13,9 % річних терміном з 19 березня 2008 року до 19 червня 2008 року та зі сплатою 14, 9 % річних терміном з 19 червня 2008 року до 19 червня 2019 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 19 березня 2008 року укладено договір іпотеки № 11317285000, за умовами якого ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали АКІБ «УкрСиббанк» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі – продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, АТ «УкрСиббанк» передало (відступило) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінило АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, внаслідок передачі прав вимоги до боржників до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

В подальшому, 28.10.2019 року між AT «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія горизонт» укладено Договір № 2067/К купівлі – продажу прав вимоги та майнових прав. За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, але не обмежують: право вимоги до боржників, позичальників, заставодавців, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у Додатку № 1, Додатку № 2 до цього Договору.

Банк, серед іншого, також відступив Новому кредитору, а Новий кредитор набув права вимоги Банку за кредитним договором (зі всіма змінами та доповненнями) №11317285000, укладеним 19.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та приватним підприємцем ОСОБА_3 .

28.10.2019 року між AT «Дельта Банк» (Первісний Іпотекодержатель) та ТОВ «Фінансова компанія горизонт» (Новий Іпотекодержатель) укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки.

За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому Іпотекодержателю належні Банку, а Новий Іпотекодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до іпотекодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, за текстом – Іпотекодавці, включаючи, права вимоги до правонаступників Іпотекодавців, спадкоємців, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Іпотекодавців, або які зобов`язані виконати обов`язки Іпотекодавців, за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору.

Банк, серед іншого, також відступив Новому Іпотекодержателю, а Новий Іпотекодержатель набув права вимоги Банку за іпотечним договором (зі всіма змінами та доповненнями) №11317285000, укладеним 19.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 діючий від свого імені та від імені ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 15.07.2013 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 353404,18 грн., з яких: 229622,18 грн. – заборгованість за кредитом; 123782 грн. – заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 15.07.2013 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 353404,18 грн., з яких: 229622,18 грн. – заборгованість за кредитом; 123782 грн. – заборгованість за відсотками, що підтверджується наявним в матеріалах справи Розрахунком заборгованості за Договором кредиту.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, банк надіслав відповідачам претензії від 16 липня 2012 року № № 02.1-3968, 02.1-3967, однак такі з боку відповідачів залишилися без відповідного реагування.

Згідно вимог п.п.4.1.1 п.4.1 Договору іпотеки № 1131728500 від 19.03.2008 року Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем будь – якого зобов`язання за цим договором або будь – якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором.

Таким чином, у зв`язку із невиконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором позивач звернувся до суду із позовом з метою захисту свого порушеного право шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.

Судом встановлено, що укладаючи Договір іпотеки № 1131728500 від 19.03.2008 року було обумовлено відповідне застереження в іпотечному догові, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, відповідно до п. 5.1., п.5.2 Договору іпотеки № 1131728500 від 19.03.2008 року сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки: передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (п.5.2.1); отримання Іпотекодержателем права продати Предмет іпотеки будь – якій особі на підставі договору купівлі – продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (п.5.2.2).

Окрім того, п.4.2 Договору іпотеки № 1131728500 від 19.03.2008 року передбачено наступні підстави звернення стягнення: рішення суду (п.4.2.1); виконавчого напису нотаріуса (п.4.2.2.); позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку» (п.4.2.3.); з інших, передбачених законодавством України, підстав (п.4.2.4.).

Частина друга статті 36 ЗУ «Про іпотеку», яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За змістом припису частини другої статті 35 ЗУ «Про іпотеку» визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотеко держателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили.

Вказаний висновок висловлений у постанові Великої Палати ВС № 310/11024/15-ц від 290.05.2019 року, яку суд вважає з необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором бо законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.592 ЦК України, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у випадках встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно з ст. 42 ЗУ «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Суд констатує, що позивач довів факт наявності кредитної заборгованості позичальником за невиконання умов Кредитного договору № 11317285000 від 19.03.2008 року, а відтак набув право звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості.

При цьому, суд застосовує до вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки положення ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та визначає ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчий дій, а не початкову ціну предмета іпотеки для цього подальшої реалізації в загальні сумі 353404,18грн., про що заявив позивач у позовній заяві.

Разом з тим, 07.06.2014 року набрав чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Суд відмічає, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками спірного майна, а саме житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальна плаща квартири становить 65,1 кв. м., житлова площа – 38,0 кв.м., тобто не перевищує законодавчо встановлений розмір. Дані обставини підтверджено доказами, які наведені у цьому рішенні.

Разом із тим, суд не встановив із матеріалів справи, що відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , належить на праві власності інше нерухомого житлове майна, адже жодних доказів в підтвердження іншого суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають частковому задоволенню з відстроченням виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення строку дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року № 1304-VІІ.

Суд враховує також положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі.

Надаючи правову оцінку належності та ефективності обраного позивачем способу захисту, а саме про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд виходить із того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є ефективним, таким, що забезпечить поновлення порушеного права, оскільки підтверджує заборгованість за порушення умов Кредитного договору № 11317285000 від 19.03.2008 року.

Згідно вимог ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вказані вище встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази є належними, допустимими а у своїй сукупності достатніми для звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 11317285000 від 19.03.2008 року, а саме житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно вимог п.1 ч.2 та ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4 – 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 – 259, 264, 265, 280 – 282, 289 ЦПК України, ст.ст. 598, 599, 1046, 1048, 1049, 1052 ЦК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 11317285000 від 19.03.2008 року, що становить 353400,18грн., з яких 229,622,18грн. – сума заборгованості за кредитом; 123782,00грн. – сума заборгованості за відсотками, звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки згідно з Іпотечним договором № 11317285000 від 19.03.2008 року, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 29.04.1998 року згідно з рішенням від 29.04.1998 року за № 51, та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 12696437 та записано в реєстраційну книгу за № 67 номер запису 14124, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення строку дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» частину сплаченого судового збору в розмірі 1147/тисячі сто сорок сім/грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» частину сплаченого судового збору в розмірі 1147/тисячі сто сорок сім/грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» частину сплаченого судового збору в розмірі 1147/тисячі сто сорок сім/грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», код за ЄДРПОУ 39013897, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 44 офіс № 104.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст.284 – 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко