Ухвала суду № 89655987, 02.06.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5143/20

Провадження № 2-з/219/34/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2020року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Погрібна Н.М. розглянувши заяву адвоката Гуревич М.Г., діючого в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Гуревич М.Г., діючого в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви вказував, що Бахмутським МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області (після перейменування – Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження з примусового стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів відповідно до виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., від 30.06.2017р., зареєстрованого в реєстрі за № 5992. Відповідно до свідоцтва про шлюб від 12.08.2016р. ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_3 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу. Предметом спірного виконавчого напису є заборгованість за кредитом, залишок заборгованості за відсотками, штраф, пеня, комісія, витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису. Заявник не визнає вказані у зазначеному виконавчому написі суми та стверджує, що вказана нотаріусом заборгованість не є безспірною, а тому за такими вимогами виконавчий напис не міг бути вчинений. У зв`язку з цим заявник має намір оскаржити вказаний виконавчий напис шляхом подання до суду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Отже, здійснення виконавчих дій зі стягнення зазначених сум до моменту вирішення спору щодо правомірності вчинення виконавчого напису знівелює суть відповідного судового розгляду та в майбутньому унеможливить виконання рішення у разі задоволення відповідного позову. Разом з тим, правовим наслідком визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є припинення стягнення за цим написом. При цьому визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, означатиме, що такий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, від самого початку та він не має юридичної сили в цілому, тобто з дня його вчинення. У зв`язку з викладеним існує необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України), оскільки саме такий вид забезпечення позову унеможливить примусову сплату позивачем грошових сум, які є предметом спірного виконавчого напису нотаріуса.

У зв`язку з чим, просив застосувати заходи забезпечення позову, а саме: зупинити стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 30.06.2017р., зареєстрованим в реєстрі за № 5992, про стягнення з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 105953,87 грн. (в тому числі, але не виключно, в межах виконавчого провадження № 55094663, що здійснюється Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (до перейменування – Бахмутський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області) до пред`явлення позовної заяви ОСОБА_1 про визнання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса про стягнення грошових коштів таким, що не підлягає виконанню, та на час розгляду справи за відповідним позовом і до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі за відповідним позовом.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). (ч. 1ст. 153 ЦПК України).

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про вжиття заходів забезпечення позову.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Відповідно до частин першої і другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що Бахмутським МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області (після перейменування – Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження з примусового стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів відповідно до виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., від 30.06.2017р., зареєстрованого в реєстрі за № 5992.

При цьому предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки заявник вважає, що такий напис вчинено незаконно.

У даному випадку ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України просить зупинити примусове стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував її можливістю передчасного стягнення грошових коштів на підставі вказаного виконавчого напису.

Таким чином, невжиття заходів для забезпечення позову до його пред`явлення, а саме: не зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні на час розгляду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може призвести до незаконного стягнення при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису грошових коштів з ОСОБА_1 .

На думку суду зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який буде оскаржено боржником у судовому порядку, є видом забезпечення позову, який є співмірним із позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

За вищевказаних обставин суд дійшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису № 5992, вчиненого 30.06.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Гуревич М.Г., діючої в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити, задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 30.06.2017р., зареєстрованим в реєстрі за № 5992, про стягнення з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 105953,87 грн. (в тому числі, але не виключно, в межах виконавчого провадження № 55094663, що здійснюється Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (до перейменування – Бахмутський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області) до пред`явлення позовної заяви ОСОБА_1 про визнання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса про стягнення грошових коштів таким, що не підлягає виконанню, та на час розгляду справи за відповідним позовом і до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі за відповідним позовом.

Копію ухвали надіслати до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), для виконання.

Роз`яснити ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ч. 4 ст. 152 ЦПК України, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а в разі не вчинення зазначених дій, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, підлягають скасуванню (ч. 13 ст. 158 ЦПК України).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.М. Погрібна