Ухвала суду № 89655680, 04.06.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.06.2020 Справа № 554/77/20

Провадження № 1-кс/554/7695/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170040003690 від 30.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України про арешт майна -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчим відділом Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12019170040003690 від 30.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

Досудовим розслідуванням установлено, що 28.12.2019 року близько 01 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи біля приміщення ломбарду «Скарбниця», що по вул. Європейська, 22 в м. Полтаві знайшов мобільний телефон марки «Nokia N81-3» IMEI: НОМЕР_1 , в якому знаходилась SIM-карта оператору мобільного зв`язку «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 . Увімкнувши мобільний телефон ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також те, що він посягає на чуже майно та не має права розпоряджатися ним, змінив пароль до платіжної системи «Приват 24» платіжної банківської картки № НОМЕР_3 виданої ПАТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_4 та умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав грошові кошти, що перебували на рахунку платіжної картки потерпілого ОСОБА_4 , шляхом переведення грошових коштів у розмірі 8425 грн. на свою банківську картку № НОМЕР_4 . У подальшому близько 06 год. 41 хв. погасив борг по кредиту на власній банківській картці та провів операцію по зняттю грошових коштів із банкомата, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3. Своїми діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на вказану суму.

01.06.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно видав мобільний телефон марки «Nokia N81», IMEI: НОМЕР_1 , SIM-карту мобільного оператору зв`язку «МТС», карту пам`яті «San Disk micro SD 8GB».

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Володільці майна в судове засідання не з`явилися.

Клопотання розглянуто за відсутності володільця майна.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

29.12.2019 р. постановою слідчого про визнання речовими доказами та приєднання речових доказів до кримінального провадження вищевказані речі було визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12019170030001116.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170040003690 від 30.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України про арешт майна задовольнити

Накласти арешт на мобільний телефон марки «Nokia N81», IMEI: НОМЕР_1 , SIM-карту мобільного оператору зв`язку «МТС», карту пам`яті «San Disk micro SD 8GB» вилучені 01.06.2020 року.

Дані речові докази після проведення необхідних судових експертиз передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із забороною на відчуження вилученого майна.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1