Рішення № 89653767, 28.05.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16158/19

Категорія 82

2/295/953/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Козакевич І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрально- західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції ( м.Хмельницький), треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , АТ КБ "Приватбанк" про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ від 14.12.2007 року.

В обґрунтування позову вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_6 . На день смерті ОСОБА_6 належала квартира АДРЕСА_1 . При вирішенні нотаріусом питання про видачу документів на спадкове майно було встановлено, що на майно померлого, у тому числі на вказану квартиру, постановою державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ від 14.12.2007 року було накладено арешт. Позивач звернулася до Богунського відділу державної виконавчої служби із заявою про скасування арешту майна, на яку отримала відповідь, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №9780544 з виконання виконавчого листа № 2-4708, виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на утримання дитини – ОСОБА_2 24.06.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника. Також, ОСОБА_4 було роз`яснено, що для зняття арешту з майна, їй необхідно звернутися до суду, оскільки відділ ДВС не має законних підстав для скасування обтяження майна. Спадкоємцями майна померлого ОСОБА_6 є позивач та його дочка ОСОБА_2 , на яку стягувалися аліменти у виконавчому провадженні №9780544, в рамках якого було накладено арешт на спадкове майно.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року відкрито провадження у справі та витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6

21.01.2020 року до суду надійшов відзив в.о. начальника Богунського ВДВС у м. Житомирі І. Котвицької, у якому вказано, що станом на день подачі відзиву у відділі на виконанні відсутні виконавчі провадження про стягнення заборгованостей з ОСОБА_6 . Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №9780544 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4708, виданого 30.05.2002 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини. 24.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника та матеріали виконавчого провадження було здано до архіву. Згідно положень Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року, строк зберігання переданих до архіву завершених виконавчих проваджень становить 3 роки, а після спливу строку зберігання такі виконавчі провадження підлягають знищенню. Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави для зняття арешту з усього майна боржника державним виконавцем. У всіх інших випадках арешт з майна боржника може бути знятий за рішенням суду. Розгляд справи просили проводити без участі представника відділу ДВС, та прийняти рішення згідно норм чинного законодавства.

Протокольною ухвалою суду від 22.01.2020 року до участі у справі у якості третіх осіб залучено ОСОБА_5 та АТ КБ "Приватбанк".

31.03.2020 року до суду надійшло пояснення третьої особи ОСОБА_2 , у якому вона вказала, що арешт на належну померлому ОСОБА_6 квартиру було накладено у зв`язку з наявністю заборгованості по аліментам, які ОСОБА_6 сплачував на користь ОСОБА_3 на утримання дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заборгованість по аліментам на час його смерті погашена не була та суттєво збільшилася. ОСОБА_2 вказує, що спадкоємці майна померлого відповідають перед нею за боргами спадкодавця зарахунок спадкового майна – квартири АДРЕСА_2 . Згідно довідки-розрахунку заборгованості по аліментам, яка видана Богунським ВДВС у м. Житомирі, станом на 01.05.2016 року ОСОБА_6 мав заборгованість по аліментам у сумі 22517,57 грн. Також померлий ОСОБА_6 на момент смерті мав заборгованість перед АТ КБ "Приватбанк". Спадкоємцями 1-черги за законом майна померлого ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_2 . Спадкоємці спадщину прийняли. Частка спадкоємців є рівною та складає по 1/3 частини за кожним. Проте, жодної домовленості з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо спадкування майна та сплати заборгованості перед АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 між сторонами не досягнуто. ОСОБА_4 вже майже 4 роки після смерті ОСОБА_6 одноособово проживає у спадковій квартирі, відмовляється від спілкування та не допускає до майна інших спадкоємців, вирішувати питання щодо погашення заборгованості перед АТ КБ "Приватбанк" відмовляється, хоча вказана заборгованість виникла під час спільного проживання ОСОБА_4 та померлого ОСОБА_6 . Також ОСОБА_2 просила залучити до участі у справі її матір – ОСОБА_3 .

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засідання позов підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування відповідача змінено на Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву у якій просив розгляд справи проводити без його участі.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, з підстав, викладених у письмових поясненнях ОСОБА_2 , які містяться у матеріалах справи.

Треті особі ОСОБА_5 та представник АТ КБ "Приватбанк" в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про одруження від 25.12.2002 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 укладено шлюб, прізвище ОСОБА_8 змінено на « ОСОБА_9 ». (а.с. 8)

Згідно копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка винесена 14.12.2007 року державним виконавцем Богунського ВДВС, на примусовому виконанні у відділ перебував виконавчий лист № 2-4708, виданий 30.05.2002 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини. Борг по аліментам станом на 01.12.2007 року складав 1001,72 грн., у зв`язку з чим накладено арешт на все належне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майно. (а.с. 16)

Згідно копії свідоцтва про смерть від 10.06.2016 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 9)

Згідно копії довідки №8457 від 27.12.2016 року, яка видана КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за ОСОБА_6 (а.с. 10)

Згідно листа начальника Богунського ВДВС у м. Житомирі Карпюк С.В. №2689/7.21-40/7 від 02.02.2017 року, який був наданий на заяву ОСОБА_4 , на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №9780544 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4708, виданого 30.05.2002 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини. У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що боржник помер, тому було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника. Для вирішення питання щодо скасування арешту майна, ОСОБА_4 рекомендовано звернутися до суду. (а.с. 15)

Згідно копій матеріалів спадкової справи №127/2016, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , яка надіслана на адресу суду приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я., із заявою про прийняття спадщини звернулися: дружина померлого ОСОБА_4 , син померлого ОСОБА_5 , дочка померлого ОСОБА_2 також у матеріалах спадкової справи міститься претензія кредитора АТ КБ «Приватбанк», згідно якої АТ КБ «Приватбанк» просить включити претензії кредитора у спадкову масу, оскільки у померлого наявна заборгованість перед банком на суму 9965,25 грн. Згідно довідки-розрахунку заборгованості по аліментам, яка видана Богунським ВДВС у м. Житомирі 10.05.2016 року, станом на 01.05.2016 року за ОСОБА_6 рахується заборгованість по аліментам перед ОСОБА_3 на утримання дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сумі 22517,57 грн. (а.с. 33-65)

З вищенаведеного слідує, що арешт на майно ОСОБА_6 , а саме на квартири АДРЕСА_1 було накладено державним виконавцем у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та наявністю заборгованості по аліментам. Оскільки боржник помер, у зв`язку з чим виконавче провадження було закінчене, однак на момент його смерті заборгованість по аліментам погашена не була, у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Обтяження майна на даний час існує, що призводить до порушення прав спадкоємців, у тому числі ОСОБА_2 , в інтересах якої було накладено арешт на майно, на оформлення спадщини.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Аналогічні положення наведені й в п.3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власністю після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Стаття 1216 Цивільного кодексу України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

З урахуванням викладеного вище, оскільки арешт квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 було накладено у виконавчому провадженні з метою виконання рішення суду про стягнення аліментів, однак боржник помер, у зв`язку з чим виконавче провадження було завершено, накладення арешту на майно боржника створює перешкоди в реалізації позивачем та іншими спадкоємцями спадкових прав, а тому позовні вимоги є законними та підлягають до задоволення.

Керуючись статями 317, 319, 321, 391, 1216, 1217, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження» статями 5, 12, 13, 81, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_4 до Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрально- західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції ( м.Хмельницький), треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , АТ КБ "Приватбанк" про зняття арешту з майна задовольнити.

Скасувати арешт з квартири в будинку по АДРЕСА_4 , накладений постановою державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 14.12.2007 року

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.06.2020 року

ОСОБА_4 АДРЕСА_3 , ідн. код НОМЕР_1

Відповідач Богунський ВДВС у м. Житомирі Центрально- західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції ( м.Хмельницький), місцезнаходження м.Житомир, вул. Перемоги, 55, код ЄДРПОУ 35021511

Треті особи:

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, місцезнаходження м.Житомир, вул. Перемоги, 3;

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_5 . паспортВМ НОМЕР_3 ;

ОСОБА_5 , місце проживаннЖитомирська АДРЕСА_6 , код НОМЕР_4 ;

АТ КБ "Приватбанк" , місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570

Суддя Л.М.Чішман