Ухвала суду № 89653042, 03.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13003/16-ц

Провадження № 4-с/947/52/20

УХВАЛА

03.06.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

за участю представника заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії і рішення старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеси ) Шапоренка Дмитра Володимировича, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 03.02.2020 року звернулась ОСОБА_1 із скаргою на рішення і дії державного виконавця, відповідно до яких вимагає визнання неправомірними дій рішення старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеси ) Шапоренка Д.В. при винесенні постанов 21.02.2020 року у виконавчому провадженні №61009072, визнання незаконними постанов виконавчого провадження №61009072 від 20.01.2020 року на підставі виконавчого листа №520/13003/16ц, виданого 22.03.2019 року Київським районним судом та скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження №61009072 від 20.01.2020 року.

У судовому засіданні заявник та її представник ОСОБА_2 , підтримали скаргу та обґрунтовували необхідність її задоволення тим, що державним виконавцем свавільно, у порушення порядку визначеному законом, під час виконання виконавчого провадження №58711952 постанова при відкриття якого від 23.03.2019 року була скасована ухвалою суду від 28.11.2019 року як незаконна, було поновлено виконавче провадження щодо стягнення зі скаржниці судових витрат у розмірі 14501,97 грн. по рішенню суду від 11.06.2018 року, винесена 20.01.2020 року нова постанова про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Зазначені дії виконавця заявник вважає незаконним яки грубо порушують порядок виконання рішення суду у вигляді поновлення виконавчого провадження, направлення своєчасно стороні виконавчого провадження копій всіх документів на підставі яких відкрито виконавче провадження, при прийнятті до розгляду заяви про відкриття виконавчого документа виконавцем було порушено вимоги щодо автоматизованої системи розподілу виконавчих документів, виконавцем несвоєчасно здійснені дії щодо закриття виконавчого провадження та направлення повідомлень про скасування всіх виконавчих процесуальних документів до необхідних установ, що привело до незаконного продовження стягнення по закритому виконавчому провадженню, незаконно отримані суми не повернуті заявнику.

Державний виконавець Шапоренко Д.В., надавши до суду копію матеріалів виконавчого провадження 361009072 відкритого постановою від 20.01.2020 року по виконанню виконавчого листа №520/13003/16ц виданого 22.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судових витрат у сумі 14501.97 грн., у судовому засіданні заперечував проти задоволенні скарги, вважаючи свої дії та рішення законними.

Як встановлено у судовому засіданні в провадженні Київського районного суду міста Одеси перебувала на розгляді цивільна справа №520/13003/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_4 про поділ житлового будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

За наслідком розгляду вказаної справи, 11 червня 2018 року Київським районним судом міста Одеси було ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_4 про поділ житлового будинку і визначення порядку користування земельною ділянкою - задоволено. Поділено житловий будинок літ. «А», з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_3 і ОСОБА_1 : У власність ОСОБА_3 виділено приміщення в будинку літ. «А» 1-1 кухня площею 6,1 кв.м., 1-2 житлова площею 8,8 кв.м., 1-3 житлова площею 8,7 кв.м., коридор площею 4,9 кв.м., 1\2 частину мостіння і огорож, загальною інвентаризаційною вартістю 74445 грн, що складає 49\100 частин домоволодіння; У власність ОСОБА_1 виділено приміщення в будинку літ. «А» 1-4 житлова площею 17,6 кв.м., 1-5 веранда площею 8,7 кв.м., з господарських споруд сарай літ. «Б», навіс літ. «Д», 1\2 частину мостіння і огорож, загальною інвентаризаційною вартістю 78801 грн, що складає 51\100 частину домоволодіння. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 49\100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , що загалом складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею 54,8 кв.м., господарських будівель - сараю літ. «Б», навісу літ. «Д», мостіння, огорожі. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 51\100 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , що загалом складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею 54,8 кв.м., господарських будівель - сараю літ. «Б», навісу літ. «Д», мостіння, огорожі. Визначено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,530 га по АДРЕСА_1 між співвласниками будинку ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування - залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 14501 гривня 97 копійок.

Вказане рішення суду, набрало законної сили 12.07.2018 року.

Надалі, вважаючи рішення суду постановленим з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин справи, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2018 року.

За наслідком розгляду апеляційної скарги, Одеським апеляційним судом 13 лютого 2019 року ухвалено постанову, якою рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 червня 2018 року – залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду від 05 квітня 2019 року відкрито провадження по справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 , про поділ житлового будинку і визначення порядку користування земельною ділянкою, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

Судом також встановлено, що до подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 червня 2018 року, Київським районним судом міста Одеси на виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили, 22 березня 2019 року було видано виконавчий лист №520/13003/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 14501 гривня 97 копійок.

Зазначений виконавчий лист, ОСОБА_3 надала до виконання до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій державним виконавцем Манзенюком Р.М. було винесено 25 березня 2019 року постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58711952.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2019 року було частково задоволена скарга ОСОБА_1 та визнані дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Манзенюк Р.М. в частині відкриття 25 березня 2019 року виконавчого провадження ВП №58711952 – неправомірними і скасовані винесені в рамках даного виконавчого провадження: постанова про відкриття виконавчого провадження, від 25.03.2019 року; постанова про арешт майна боржника, винесена 26.06. 2019 року; постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену 26.06.2019 року.

13.01.2020 року , на виконання ухвали суду від 28.11.2019 року, ухвалами старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеси ) Шапоренка Д.В. були скасовані процесуальні документи по виконавчому провадженню №58711952, в тому числі і постанова про відкриття вказаного виконавчого провадження.

17.01.2020 року на адресу Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі від представника ОСОБА_3 надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/13003/16ц виданого 22.03.2019 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 14501 гривня 97 копійок.

20.01.2020 року старшим державним виконавцем відділу Шапаренко Д.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №61009072 по примусовому виконанню виконавчого листа №520/13003\16ц.

Одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження виконавцем Шапаренко Д.В. 20.01.2020 року винесені постанови про стягнення виконавчого збору, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, яки були направлені боржнику та отримані ОСОБА_1 25.01.2020 року, про що вона не заперечувала у судовому засіданні.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Згідно ч.1 ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» ( далі Закон ), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження на примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах у межах повноважень та у спосіб, визначеними цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до вимог ст. 41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином у судовому засіданні з`ясовано, що виконавче провадження № 58711952 яке було відкрито постановою від 25.03.2019 року було закрито шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем 13.01.2020 року на підставі ухвали суду від 28.11.2019 року.

Питання несвоєчасного закриття виконавчого провадження та несвоєчасного направлення постанов про скасування нарахувань, а також питання повернення нарахованих по закритому виконавчому провадженню сум не є предметом розгляду по даної скарги та може бути розглянуто судом при розгляді окремої скарги на дії або бездіяльність виконавця.

На момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № №61009072 – 20.01.2020 року, відкрите раніше виконавче провадження по цьому ж виконавчому листу було закрите а тому перешкод у відкритті виконавчого провадженні не було.

Постанова про відкриття виконавчого провадження а також всі інші постанови, які винесені державним виконавцем 20.01.2020 року в рамках виконавчого провадження №61009072 були своєчасно направлені боржнику.

Не направлення боржнику копії заяви про відкриття виконавчого провадження , на думку суду, не є порушенням прав боржника, який отримавши копію постанови про відкриття виконавчого провадження має право знайомитись із матеріалами виконавчого провадження.

Також судом не визнається порушенням Закону факт відкриття виконавчого провадження як відновлення виконавчого провадження про що заявлено у скарзі так як при огляді матеріалів виконавчого провадження №61009072 з`ясовано, що воно саме відкрито 20.01.2020 року а не відновлювалось.

Також не знайшло підтвердження і посилання скаржника не невідповідність виконавчого документа вимогам в частині не зазначення у виконавчому листі резолютивної частині рішення, так як виконавчий лист видавався в частині рішення про стягнення судових витрат що і відображено у виконавчому документі.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку що під час розгляду скарги не знайшло підтвердження порушення законодавства з боку державного виконавця під час винесення 20.01.2020 року постанов про відкриття виконавчого провадження №61009072, а також постанов про стягнення виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.

Неправильність розрахунку витрат у вигляді виконавчого збору може бути також предметом окремого розгляду суду при звернення із відповідною скаргою сторони виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 353,354,447,451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії і рішення старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеси ) Шапоренка Дмитра Володимировича у вигляді вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця по винесенні постанов 21.02.2020 року у виконавчому провадженні №61009072, визнання незаконними постанов виконавчого провадження №61009072 від 20.01.2020 року на підставі виконавчого листа №520/13003/16ц, виданого 22.03.2019 року Київським районним судом та скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження №61009072 від 20.01.2020 року.

Повна ухвала буде винесена протягом п`яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання повного тексту суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяті днів з дня виготовлення повного тексту.

Згідно ч.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені , зокрема ст. 354 ( строки апеляційного оскарження ухвал суду ) продовжуються на строк дії такого карантину.

Повна ухвала виготовлена судом 05.06.2020.

Суддя Луняченко В. О.