Рішення № 89653014, 27.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4356/17

Провадження № 2/947/639/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , третя особа: третя Одеська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи

Позивач, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , просить суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Савицької О.Ю., реєстровий номер 02-169 від 11.03.2016 року, згідно якого ОСОБА_2 заповідано все майно заповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 при житті підтримував своїх онуків, приживаючи із новою дружиною зловживав алкоголем, а тому його волевиявлення не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.

Відповідач заперечує проти задоволення позову вважаючи позовні вимоги безпідставними та не доведеними .

2. Процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Одеси суду 11.04.2017 року ( т.1 а/с 2) та сплачено судовий збір у сумі 640 грн. ( т.1 а/с 1).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.04.2017 року визначено головуючим суддю Луняченко В.О. ( т.1 а/с 24).

Ухвалою суду від 20.04.2017 року викрито провадження по справі ( т.1 а/с 27).

Ухвалою суду від 13.06.2017 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Третій Одеській державної нотаріальної контори копію спадкової справи №19/2017 заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 .1 а/с 37).

Ухвалою від 26.06.2017 року задоволено клопотання позивача та забезпечено позов шляхом заборони оформлювати та видавати свідоцтво про право на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 ( т.1 а/с 46).

Згідно протокольної ухвали суду від 04.10.2017 року суд перейшов до розгляду справи по суті, та задовольнив клопотання представників сторін про виклик у судове засідання свідків ( т.1 а/с 139).

У судових засіданнях 04.10.2017 року, 21.11.2017 року та 11.12.2017 року були допитані свідки, заявлені стороною позивача - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ( т.1 а/с 139) та свідки заявлені стороною відповідача - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ( т.1 а/с 152) і ОСОБА_10 ( т.1 а/с 169).

Ухвалою суду від 04.12.2017 року задоволено клопотання представника позивача та витребувана медична документація ОСОБА_5 з Одеського обласного бюро судових експертиз, Одеського обласного психоневрологічного диспансеру, Одеської міської станції швидкої медичної допомоги та Міської клінічної лікарні №8 ( т.1 а/с 163).

Ухвалою суду від 04.12.2017 року за клопотанням представника позивача призначена посмертна психіатрична експертиза для вирішення питання чи страждав ОСОБА_5 на момент укладення заповіту на захворювання які могли впливати на усвідомлення ним своїх дій або керування ними чи міг він на момент складення заповіту 11.03.2016 року усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними ( т.1 а/с 165).

У зв`язку із надходженням витребуваної медичної документації та направлення справи для проведення експертного дослідження ухвалою від 15.01.2018 року зупинено провадження по справі ( т.1 а/с 198).

За клопотання експерта про необхідність надання додаткових доказів - повної роздруківки судових засідань за участю свідків та учасників процесу, яки надавали пояснення та вирішення питання про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи , ухвалою суду від 30.04.2018 року поновлено провадження по справі ( т.1 а/с 204).

Ухвалою суду від 17.05.2018 року призначена по справі посмертна комплексна психолого-психіатрична експертиза для з`ясування стану ОСОБА_5 та його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент укладення заповіту 11.03.2016 року, та зупинено провадження по справі ( т.1 а/с 211).

За клопотанням сторони відповідача для можливості надання додаткових матеріалів, яки характеризують заповідача ухвалою суду від 02.07.2018 року поновлено провадження по справі ( т.2 а/с 32).

У зв`язку із зміною законодавства щодо надання сторонами заяв по суті справи судом поновлено строк для надання відзиву від відповідача, який надано до суду 17.09.2018 року ( т.2 а/с 59) та відповіді на відзив з боку сторони позивача, який надано 16.10.2018 року ( т.2 а/с 74).

Ухвалою суду від 30.10.2018 року судом направлена справа для продовження проведення посмертної комплексної психолого-психіатричної експертизи та зупинено провадження по справі ( т.2 а/с 83).

Згідно клопотання експерта від 14.02.2020 року 05.09.2019 року представником позивача було отримано рахунок оплати вартості експертного дослідження однак оплата проведення дослідження не була проведена ( т.2 а/с 98).

Ухвалою суду від 21.02.2020 року у зв`язку із невиконання покладених на сторону позивача зобов`язань щодо оплати судових витрат по оплаті вартості проведення експертного дослідження було поновлено провадження по справі ( т.2 а/с 102).

3. Фактичні обставини, встановлені судом та оцінка доказів

Як встановлено у судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області серії НОМЕР_1 ( т.1 а/с 5 ).

Після смерті ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулась ОСОБА_2 - дружина спадкодавця ( т.1 а/с 50), ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулась ОСОБА_1 мати малолітньої ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - онучки спадкодавця ( т АДРЕСА_2 1 АДРЕСА_3 /с 52 ) та ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся ОСОБА_3 - онук спадкодавця ( т.1 а/с 54).

Згідно заповіту від 11.03.2016 року ОСОБА_5 заповідав все своє майно своїй дружині ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 .1 а/с 59).

До спадщини ОСОБА_5 входить частина квартири АДРЕСА_4 , яка складається з Ѕ частки, яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.08.1997 року ( т. 1 а/с 73) та 1/3 від Ѕ частини, як спадщина після смерті ОСОБА_12 , отримана на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.05.2015 року ( т.1 а/с 77).

ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ( т. 1 а /с 8), який є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 (т.1 а/с 7 ), та який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ( т.1 а/с 6).

4. Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини пов`язані з спадкуванням та визнанням недійсними правочинів, зокрема заповіту, врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ) до інших осіб ( спадкоємців) ( ст. 1216 ЦК ).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( ст. 1217 ЦК ).

Відповідно до ч.1,2 ст. 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ( ст. 1233 ЦК ).

Згідно вимог ч.1-4 ст. 1257 ЦК заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Загальним правилами правових наслідків недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені ( ч.1 ст. 225 ЦК ).

Пунктом 16 постанови Пленуму верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними» роз`яснено судам, що Правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК суд відповідно до статті 145 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

5. Обґрунтування мотивів рішення суду с оцінкою аргументів сторін

Предметом розгляду даної справи є встановлення стану здоров`я ОСОБА_5 на момент складення ним заповіту 11 березня 2016 року та з`ясування чи міг заповідач усвідомлювати значення свої дій та керувати ними тобто чи було волевиявлення заповідача вільним та відповідало його волі.

Згідно вимог ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач в своїх заявах та поясненнях наполягала, що ОСОБА_12 зловживав спиртними напоями що перешкоджало йому усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, та в якості доказів посилалась на пояснення свідків.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили суду, що ОСОБА_12 , з яким вони спілкувались тривалий час до останніх днів його життя, вживав алкоголь але залишався нормальною, адекватною людиною.

Свідок ОСОБА_6 пояснила що спілкувалась зі ОСОБА_12 особисто за три роки до укладення оспорюваного правочину, та їй відомо про зловживання заповідачем алкоголем зі слів її подруги позивачки ОСОБА_1 .

Допитана в якості свідка мати позивачки - ОСОБА_7 повідомляла, що безпосередньо під час складення заповіту ОСОБА_12 не бачила, спілкувалась із ним на дачі у вихідні та свята де бачила його у неадекватному стані внаслідок зловживання спиртними напоями.

Таким чином про можливість впливу на волевиявлення ОСОБА_12 зловживання спірними напоями відомо зі слів позивачки та її матері, яки є зацікавленими особами, а тому суд надає критичну оцінку їх поясненням у сукупності з іншими доказами.

Для встановлення стану заповідача під час складення заповіту судом була призначена посмертна судова психолого-психіатрична експертиза, яка не була проведена внаслідок ухилення позивача від оплати її вартості. До суду із клопотаннями про зменшення розміру оплати експертного дослідження або про розподіл оплати, враховуючи майновий стан, позивач та її представники, після отримання рахунку не звертались.

У відповідності до вимог ст. 109 ЦПК у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

В даному випадку ухилення сторони позивача від оплати експертизи привело до неможливості її проведення, що надає змогу суду прийти до висновку що експертним дослідженням не доведено того факту, що на момент складення заповіту ОСОБА_5 не міг усвідомлювати значення свої дій та керувати ними тобто що його волевиявлення не було вільним та не відповідало його волі.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку що під час судового розгляду стороною позивача не були доведені заявлені позовні вимоги що є підставою для відмови у задоволені позову у повному обсязі.

7.Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).

В даному випадку відмови у задоволені позову є підставою для відмови у задоволені розподілу судових витрат понесених позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 ) до ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_7 ), третя особа ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_8 ), третя особа: третя Одеська державна нотаріальна контора ( місце реєстрації: м. Одеса, вул. Космонавтів, 11-А ) про визнання недійсним заповіту ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Савицької О.Ю., реєстровий номер 02-169 від 11.03.2016 року.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05.06.2020.

Суддя Луняченко В. О.