Рішення № 89651977, 28.05.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.2020 Справа № 920/244/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Заєць С.В.,

за участю секретаря судового засідання – Гордієнко Ж.М.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро»

до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Плюс»,

про стягнення 270887 грн 75 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з`явився,

від відповідача – не з`явився.

Стислий виклад позицій сторін по справі.

Позивач 12.03.2020 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 58000 грн штрафу за порушення строків поставки, 36 % річних за користування грошовими коштами у розмірі 36887 грн 75 коп., суму штрафу за односторонню відмову від зобов`язання в розмірі 175500 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами 13.09.2019 договору № ВК13092019 (надалі – Договір) (а.с.1-2).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що перерахував відповідачу попередню оплату за поставку товару по Договору, відповідач товар не поставив та частинами повернув позивачу попередню оплату. У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання за Договором щодо поставки товару та користуванням грошовими коштами позивача, які були сплачені відповідачу у якості попередньої оплати, то наявні правові підстави для стягнення штрафів та відсотків річних, які передбачені у Договорі.

30.03.2020 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує (а.с.24-26).

Відповідач обґрунтовує заперечення тим, що виконання обов`язку відповідача щодо поставки позивачу товару у встановлений строк було неможливим через невиконання покупцем свого обов`язку по наданню транспортних засобів для завантаження товару. Фактично саме позивач в односторонньому порядку відмовився приймати товар за Договором.

24.04.2020 позивачем до суду була надана відповідь на відзив (а.с.69).

Також, 08.05.2020 відповідачем до суду були надані заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.87-90).

Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою суду від 16.03.2020 було відкрито провадження у праві та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою суду від 01.04.2020 була задоволена заява позивача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції. Крім того, судове засідання в режимі відеоконференції призначалось і ухвалою суду від 05.05.2020.

Ухвалою суду від 12.05.2020 було закрито підготовче провадження, а справа була призначена до судового розгляду по суті, а також призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Судове засідання в режимі відеоконференції 28.05.2020 не відбулось, у зв`язку з технічними проблемами, що підтверджується актом господарського суду Сумської області № 10 від 28.05.2020.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13.09.2019 між сторонами було укладено договір поставки № ВК13092019. Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору та сторонами не спростовується (а.с.7).

Згідно з п.1.1 Договору відповідач зобов`язується поставити, а позивач прийняти та оплатити товар, ціна, найменування, асортимент, кількість та якість якого затверджується сторонами в специфікації, що є додатком до Договору.

13.09.2019 між сторонами була підписана специфікація № 1 до Договору на загальну суму 1 170 000 грн. Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією специфікації (а.с.8).

Відповідно до п.п. 4-5 специфікації № 1 до Договору строк поставки – до 20.09.2019, а оплата проводиться – 100% протягом одного календарного дня від дати поставки відповідної партії товару.

Позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 1 000 000 грн 17.09.2019. Вищезазначене підтверджується платіжним дорученням № 7131631648 від 17.09.2019 та сторонами не спростовується (а.с.9).

Позивач зазначає, що відповідач не поставив позивачу товар та відмовився від зобов`язання по Договору, а саме повернувши попередню оплати. Відповідач повертав попередню оплату наступним чином: 500 000 грн – 02.10.2019, 200 000 грн – 29.10.2019, 140 000 – 05.12.2019, 140 000 грн – 06.12.2019, 20 000 грн – 10.12.2019. Вищезазначений факт позивач підтверджує банківською випискою та відповідачем не спростовується (а.с.10-14).

03.12.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попердньої оплати, що підтверджується копією вимоги, опису вкладення та фіскального чеку про направлення вимоги (а.с.70-72).

Оскільки відповідач товар не поставив позивачу, повернув попередню оплату, то позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення штрафних санкцій та відсотків річних за користування грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Сторонами всі вищезазначені обставини не спростовуються, а тому вони є такими, що встановлені судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Щодо стягнення штрафу за односторонню відмову від Договору.

Згідно з ст.ст. 525-526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Суд дійшов висновку, що у специфікації № 1 до Договору було встановлено строк поставки товару, відповідач отримав від відповідача кошти (попередню оплату). Відповідач не звертався до позивача з пропозицією повернути кошти після їх отримання, користувався коштами, до позивача з пропозицією про можливість поставити товар не звертався, повернув частинами позивачу зазначену попередню оплату. Оскільки поставка відповідачем товару здійснена не була, то відповідач фактично односторонньо відмовився від зобов`язання поставити товар позивачу.

Відповідно до п. 5.4 Договору у разі односторонньої відмови від виконання зобов`язання за Договором відповідач сплачує на користь позивача штраф в розмірі 15% від суми вартості товару щодо якого поставка не була здійснена, або від суми договору на вибір позивача.

Відповідач зазначає у відзиві, що оскільки Договором передбачена поставка на умовах FCA відповідно до Інкотермс 2010, то у позивача існував обов`язок повідомити відповідача про перевізника, однак позивач такого обов’язку не виконав, а тому відповідач не поставив товар. Крім того, позивач не надав транспорт під завантаження товару.

Суд погоджується з доводами позивача та відхиляє заперечення відповідача, оскільки відповідач не надав до суду докази направлення позивачу повідомлення щодо готовності товару до відвантаження та не надав докази того, що він мав можливість поставити товар, в той час як відповідач отримав кошти позивача, йому їх одразу не повернув, а користувався фактично грошовими коштами.

Також, відповідно до п. А4 Інкотермс 2010 з розділу FCA якщо у продавця немає точних інструкцій від покупця, він може поставити товар для перевезення у спосіб, що зумовлюється видом транспорту та/або кількості і/або характеристик товару. Отже, посилання відповідача на зустрічне невиконання зобов`язань чи неможливість виконати зобов`язання є необґрунтованими.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 175 500 грн штрафу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов`язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Тому суд дійшов висновку, що сума заявленого штрафу підлягає зменшенню на 80 %, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 35100 грн штрафу.

Щодо стягнення 36% річних.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.8 Договору сторони встановили 36% річних за користування грошовими коштами.

Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок 36% річних (а.с.17).

Як вже зазначалось, відповідач повертав кошти позивачу наступним чином: 500 000 грн – 02.10.2019, 200 000 грн – 29.10.2019, 140 000 – 05.12.2019, 140 000 грн – 06.12.2019, 20 000 грн – 10.12.2019.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 36887 грн 75 коп. 36 відсотків річних (загальний період з 20.09.2019 по 09.12.2019) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу за порушення строків поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов`язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).

Як вже зазначалось, позивач сам звертає увагу суду, що відповідач відмовився від зобов`язання за Договором повернувши попередню оплату 02.10.2019. Крім того, позивач направив відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати.

На думку суду, направивши відповідачу вимогу про повернення суми попередньої оплати, позивач реалізував своє право на односторонню відмову від зобов`язання з поставки, яке виникло з Договору, у зв`язку з чим між сторонами припинились зобов`язання з поставки товару, зокрема у відповідача припинився обов`язок поставити позивачу товар. Водночас, у відповідача, який у встановлені Договором строки не поставив товар покупцю, виник обов`язок повернути позивачу сплачену останнім суму попередньої оплати.

Позивач зазначає, що відповідач порушив строк поставки на 11 календарних днів.

Згідно із п. 5.5 Договору у разі порушення строків поставки товару постачальник зобов`язався сплатити штраф - 5% від вартості непоставленого товару у випадку порушення строку поставки більше, ніж на 10 календарних днів.

В той же час, суд дійшов висновку, що в данному випадку є безпідставним застосування п.5.5 Договору, оскільки з моменту відмови покупця від Договору обов`язок продавця поставити товар припиняється та виник обов`язок повернути позивачу сплачену останнім суму попередньої оплати. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто штраф за односторонню відмову від зобов`язання (поставки товару), що за своєю правовою природою, незважаючи на формулювання, фактично дублює п. 5.4 Договору, який вже був застосований судом до відповідача.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 58500 грн штрафу за порушення строків поставки є неправомірною та задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені частково, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Плюс» про стягнення 270 887 грн 75 коп. – задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу за односторонню відмову від договору на 80%.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Плюс» (вул. Кошового, буд. 18, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140, код ЄДРПОУ 30161290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39820081) 36887 грн 75 коп. 36 % річних, 35100 грн штрафу за односторонню відмову від договору, 3185 грн 83 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Судовий збір в розмірі 877 грн 50 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро».

5. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

6. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 3 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 05.06.2020.

Суддя С.В. Заєць