Ухвала суду № 89651957, 26.05.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.05.2020 Справа № 917/929/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМАГРО"

про відстрочення виконання рішення суду по справі №917/929/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс", 38200, Полтавська область, смт. Семенівка, вул. Воїнів інтернаціоналістів, 69, ідент. код 32364579

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМАГРО", 61080 м.Харків, проспект Гагаріна, 201, ідент. код 31635689

про стягнення 2589670,96 грн.

Суддя Іванко Лідія Андріївна

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники:

від стягувача: Пироженко О.М., посв.№ 1404 від 21.03.2014 року

від боржника (заявника): не з"явились

Розглядається заява товариства з обмеженою відповідальністю «Семагро» про відстрочення виконання рішення по справі № 917/929/19.

Ухвалою суду від 15.05.2020 року дану заяву прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 26.05.2020 року.

Представник заявника (боржника) в судове засідання не з`явився, направив суду клопотання (вх.№ 5577 від 26.05.2020 року) про розгляд заяви без його участі в зв`язку з запровадженням та території Україи карантинних заходів. При цьому, просить суд задовольнити заяву ТОВ «Семагро» про відстрочення виконання рішення у справі 917/929/19.

Представник стягувача просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Семагро» про відстрочення виконаня рішення у справі № 917/929/19 з підстав, викладених в запереченні (вх.№ 5520 від 25.05.2020 року).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, суд, встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 року у справі №917/929/19 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМАГРО" (61080 м. Харків, проспект Гагаріна, 201, ідент. код 31635689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс" (38200, Полтавська область, смт. Семенівка, вул. Воїнів інтернаціоналістів, 69, ідент. код 32364579) 2130912,00 грн. основного боргу, 213091,20 грн. штрафу, 239537,74 грн. пені, 38753,11 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду №917/929/19 від 23.01.2020 року рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 року залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду від 24.09.2019 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 року господарським судом видано наказ №917/929/19 від 12.02.2020 року.

27.04.2020 року до суду надійшла заява (вхід. №4654) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМАГРО" про відстрочення виконання рішення суду від 24.09.2019 року по справі №917/929/19 до 23.09.2020 року.

В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає наступне.

ТОВ «Семагро» більш як 18 років постійно здійснює діяльність, пов`язану із вирощуванням олійних та зернових культур, як надійний та успішний виробник насіння. Однак, з осені 2018 року склалась надзвичайно критична ситуація, пов`язана з недостатністю обігових коштів та важким фінансовим станом, що не дозволила належним чином та в повному обсязі виконати зобов`язання перед ТОВ «АГРІС» за укладеним 04.04.2018 договором № 04-04/PЛ/18-1 про надання послуг у рослинництві, пов`язаних з вирощуванням насіння гібридів соняшнику з давальницької сировини.

За даними заявника, на даний час ТОВ «Семагро» знаходиться у вкрай скрутному фінансовому становищі під впливом низки наведених нижче, але не обмежуючись ними, несприятливих факторів, зокрема:

- світова пандемія коронавірусу COVID-19 та впроваджений Кабінетом Міністрів України режим карантину, який Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ визнано форс-мажорними обставинами, критично знизили попит на насіння. Покупці, якими є сільгоспвиробники, зокрема, фермери, обмежені в пересуванні та не мають змоги прибути на склад ТОВ «Семагро», побачити і перевірити товар.

- ситуація із блокуванням банківських рахунків діє як досить впливова антиреклама. ТОВ «Семагро» в основному здійснює вирощування насіння соняшника, шо є тривалим і складним процесом. Як наслідок, фермери не бажають співпрацювати із контрагентом, у якого заблоковані рахунки.

11.03.2020р., в зв`язку з арештом рахунків ТОВ “Семагро” не має можливості сплачувати податки та співробітники ТОВ “Семагро” не отримують заробітну плату.

- однією із найвагоміших втрат останнього часу боржник називає припинення зовнішньоекономічного контракту, укладеного між ТОВ «Семагро» та казахською фірмою АБН "Технології» на поставку українського насіння до Казахстану. Після початку реалізації вказаного зовнішньоекономічного контракту державною виконавчою службою на рахунки ТОВ «Семагро» було накладено арешт, що повністю унеможливило оплату митного збору за зовнішньоекономічним контрактом, що призвело до недоотримання внаслідок цього коштів у розмірі 64645 доларів США, що становить приблизно 1745400,00 гривень. Внаслідок арешту банківських рахунків, ТОВ «Семагро» було позбавлено змоги відвантажити товар до Казахстану та, як наслідок, не отримало доходів та не змогло розрахуватись з ТОВ «АГРІС».

Відповідач вважає, що вказані вище фактори унеможливлюють господарську діяльність ТОВ «Семагро» та можуть призвести до банкрутства підприємства.

Таким чином, за одночасного поєднання скрутного матеріального становища ТОВ «Семагро», реальної наявності загрози банкрутства суб"єкта господарювання, пандемії коронавірусу і введений у зв`язку з нею карантин, боржник - ТОВ Семагро» звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання Рішення суду у справі № 917/929/19 до 23.09.2020. Цей строк обумовлений циклічністю попиту на насіння соняшника (основний товар ТОВ "Семагро") за періодом вирощування врожаю, і за цей час, як стверджує боржник, має реальну можливість отримати достатній обсяг коштів, необхідний для належного виконання рішення суду.

В свою чергу, стягувач (позивач) подав до суду заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, де просить відмовити у задоволенні вказаної заяви, не погоджуючись з аргументами відповідача з наступних підстав.

Твердження ТОВ "Семагро" про вплив пандемії коронавірусу та впроваджений Кабінетом Міністрів України режим карантину на господарську діяльність боржника вважає суб"єктивним, таким, що не відповідає дійсності.

Зазначає, що Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 року не заборонено діяльність ні ТОВ «Агріс» на ТОВ «Семагро», навпаки дозволено з дотриманням встановлених санітарних рекомендацій. Посів сільськогосподарських культур здійснюється у відповідні строки, порушивши які товаровиробник отримає збитки у вигляді неотриманого або недоотриманого урожаю. Падіння попиту на насіння ТОВ «Семагро» пояснює маркетинговими прорахунками самого відповідача.

Позивач також вважає, що зазначена боржником обставина як припинення зовнішньоекономічного контракту, укладеного між ТОВ «Семагро» та казахською фірмою АБН «Технології» на поставку українського насіння до Казахстана, арешту банківських рахунків, та, як наслідок, не отримання останнім доходів, що позбавило можливості розрахуватись з ТОВ «АГРІС» не відповідає дійсності, базується на перекрученні фактів, ставлячи в основу погашення боргу по судовому рішенні одну господарську операцію між ТОВ «Семагро» і АБН «Технології». При цьому, посилаючись на додані Специфікації №№1-4 до договору купівлі-продажу №23-12/Е/19-1 вказує, що ТОВ «Семагро» отримало від ТОВ «АБН Технології» за період часу з 23 грудня 2019 року по 4 березня 2020 року 157832 доларів США, яких вистачило б на погашення боргу перед ТОВ «Агріс».

За викладеного, проти задоволення заяви ТОВ "Семагро" про відстрочення виконання рішення по справі № 917/929/19 від 24.09.2019 заперечує.

Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування своєї вимоги докази та встановивши на їх підставі відповідні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, за приписами ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною 3 ст.331 ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.331 ГПК України).

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочки виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі «Глоба проти України» № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Надані відповідачем докази підтверджують скрутне матеріальне становище боржника та свідчать про неспроможність боржника сплатити на користь позивача одномоментно єдиним платежем стягнуту рішенням суду суму заборгованості.

Разом з тим, у цьому контексті слід звернути увагу і на те, що своєму рішенні Конституційний Суд України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 року відзначив, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

З огляду на наявні обставини, відстрочка виконання рішення суду в даній справі в подальшому призведе до реального його виконання, до того ж через досить нетривалий проміжок часу. Позаяк, ненадання такої відстрочки може взагалі призвести до невиконання рішення суду. Тому, ставлячи за мету дотримання принципів співмірності та пропорційності, беручи до уваги встановлений судом факт скрутного фінансового становища боржника, суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду забезпечить дотримання реального балансу інтересів боржника і стягувача, оскільки боржник в подальшому покращить свій матеріальний стан за рахунок надходження додаткових коштів від вирощеного та реалізованого врожаю, а стягувач отримає кошти стягнуті рішенням суду.

Крім того, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза погіршення економічної ситуації боржника та неможливість подальшого виконання своїх зобов"язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.

При цьому, судом проаналізовано економічну ситуацію в країні, яка безпосередньо впливає на фінансову активність та спроможність суб`єктів господарювання вцілому та боржника зокрема, у тому числі на можливість виконання ним судового рішення.

Негативна економічна ситуація в країні, зумовлена, зокрема пандемією коронавірусу не тільки впливає на зниження фінансових показників у цілому, а й на результати господарської діяльності як позивача так і відповідача.

Режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом, на думку суду, є надзвичайною подією, яка унеможливлює здійснення господарської діяльності у звичайному режимі, що свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення.

Зібрані у справі докази вказують на те, що боржник має намір виконувати рішення суду в добровільному порядку. Відтак керуючись принципами розумності та справедливості, зважаючи на те, що у подальшому, з огляду на сезонний характер здійснення господарської діяльності боржником буде забезпечена реальна можливість проведення розрахунків із стягувачем, в результаті - буде дотримано принцип обов`язковості виконання рішення суду.

Таким чином, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, вид діяльності боржника - вирощування олійних і зернових культур, відсутність підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, з метою недопущення соціальної напруги через невиплату заробітної плати працівникам, задоволення господарських інтересів обох сторін, а також запровадження Кабінетом Міністрів України карантинних заходів та надзвичайної ситуації, внаслідок поширення пандемії коронавірусу, суд вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 23.09.2020 року.

Керуючись ст. 234, 235, 331 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМАГРО" про відстрочення виконання рішення суду по справі №917/929/19 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 року по справі № 917/929/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Семагро" про стягнення 2130912,00 грн. основного боргу, 213091,20 грн. штрафу, 239537,74 грн. пені, 38753,11 грн. витрат зі сплати судового збору, до 23.09.2020 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи – з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ч.5 ст.231, ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 01.06.2020 року

Суддя Іванко Л.А.