Ухвала суду № 89649784, 29.05.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/575/20

Справа № 754/812/19

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2020 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретарів судового засідання Табачука Д.О., Ковальової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві повторні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому-судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , 2005 року народження до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із вимогою до Деснянського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

11.12.2019 року до суду надійшла заява про відвід судді Грегуля О.В., по вищевказаній цивільній справі.

Ухвалою судді було визнано заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Грегуля О.В. необґрунтованою.

Крім того, вказаною вище ухвалою прийнято самовідвід по зазначеній цивільній справі та передано матеріали цивільної справи на авторозподіл для визначення іншого судді в порядку, визначеному ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019 року розгляд справи визначено Головуючому судді Зотько Т.А.

Ухвалою судді від 17.12.2019 справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , 2005 року народження до Деснянського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, прийнято до провадження та призначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 16.03.2020 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового засідання.

На електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшли заяви датовані від 28.05.2020 за №ЕП-4228, та від 29.05.2020 року за №ЕП-4237, про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. від розгляду вищевказаної справи, які вмотивовано тим, що позивачкою встановлено свідоме фальшування суддею матеріалів, приховування процесуальних документів та хабарництво по справі №754/815/19. Поміж того, особа чоловічої статі, представившись працівником поліції, намагався проникнути до квартири позивачки де вона проживає зі своїм неповнолітнім сином, та погрожував їм вбивством, позивачка вважає, що відмова головуючого задовольнити відвід чи заявити самовідвід буде беззаперечним доказом систематичного хабарництва, а відтак позивачка категорично заперечує, щодо розгляду справи Головуючим Зотько Т.А.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

За змістом положень ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.

Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу (п.1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).

Згідно ч.3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою неодноразово подавались заяви про відвід судді, які визнанні судом не обґрунтованими та відмовлено у їх задоволенні (ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 26.05.2020), при тому, що подані позивачкою заяви за своїм змістом відтворюють інформацію викладену в попередніх заявах про відвід судді, а наведені підстави зводяться до незгоди позивачки з процесуальними рішеннями судді, що слугувало підставою для відмови у задоволені попередньо поданих заяв про відвід судді.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в діях позивачки ОСОБА_1 ознак зловживання процесуальними правами щодо подачі до суду заяви про відвід головуючого у справі судді з підстав, які вже вирішено судом, що є діями, спрямованими на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду цивільної справи, та може свідчити про навмисне перешкоджання проведення судового засідання та розгляду справи по суті.

Таким чином, за відсутності нових об`єктивних обставин, якими не можуть бути суб`єктивні тлумачення позивачем норм процесуального права задля отримання бажаного судового рішення, є діями, які суперечать завданню цивільного судочинства в частині своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав сторін спірних правовідносин, суд залишає заяви позивачки ОСОБА_1 про відвід судді без розгляду у порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 44, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Дії позивача ОСОБА_1 щодо повторного звернення із заявами про відвід головуючому у справі - судді Зотько Т.А. з підстав, що вирішено судом, - визнати зловживанням процесуальними правами.

Заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. датовану 28.05.2020 та зареєстровану в канцелярії суду 28.05.2020 №ЕП-4228 та датовану 29.05.2020 та зареєстровану в канцелярії суду 29.05.2020 №ЕП-4237 - залишити без розгляду.

Застосувати заходи процесуального примусу відносно ОСОБА_1 у вигляді попередження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя: