Ухвала суду № 89649421, 03.06.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31468/19

Провадження 8/127/4/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі: Мироненко В.В.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Покоєвича А.О.,

стягувача ОСОБА_2 та його представника – адвоката Сидорчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2019 року у справі №127/31468/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2019 року про стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи стягнення з 19.11.2019 року до досягнення дитиною повноліття та на користь держави судовий збір в сумі 192 гривень 10 копійок, мотивуючи свої вимоги тим, що судовий наказ, виданий 10.12.2019 року є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки після розірвання їх шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітній син ОСОБА_3 залишився проживати з нею, ОСОБА_1 та перебувати на її утриманні. Батько не надавав матеріальну допомогу на утримання сина та не приймав участі у його вихованні, в зв`язку з чим ОСОБА_1 змушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2014 року на її користь з відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , було стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, що в зв`язку з здійсненням ремонту в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується робочим проектом № 535-2019-ГПЗ, технічними умовами та актами про відключення кватири від внутрішньо - будинкових мереж ЦП і ГВП, вона з сином в період з червня місяця 2019 року по грудень 2019 року проживали в квартирі колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Відповідач скориставшись даним фактом, а саме, що під час ремонтних робіт вони проживали з сином у його квартирі, звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з неї, ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина. При цьому, ОСОБА_2 не повідомив суд про наявність вищевказаного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2014 року про стягнення аліментів саме з нього – ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , тим самим ввів суд в оману при ухваленні судового наказу.

Також вказує, що стягувачем ОСОБА_2 не надано жодного доказу фактичного утримання сина, або витрат, які він здійснює на дитину, єдиним доказом є акт від сусідів, який вказує, що він нібито проживає разом з батьком, однак, як вказує ОСОБА_1 , цей акт спростовується іншим актом, згідно якого син зареєстрований та проживає разом з матір`ю,тобто з нею ОСОБА_1 , а тому просить суд переглянути судовий наказ за нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Покоєвич А.О. підтримали вимоги заяви та просили суд задовольнити її з підстав, зазначених у заяві.

ОСОБА_2 та його представник адвокат Сидорчук Н.М. у судовому засіданні вимоги заяви щодо перегляду судового наказу від 11.12.2019 року у зв`язку з нововиявленими обставинами не визнали та просили суд в задоволенні останніх відмовити у зв`язку із безпідставністю та з мотивів, викладених стягувачем ОСОБА_2 у запереченні на заяву про перегляд судового наказу (а.с.52-53).

Відповідно до ч. 2 ст. 429 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду вищевказаної заяви, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заява про перегляд судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, у сторін є спільний син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 15.07.2003 року, де в графі «батько» записаний ОСОБА_2 , а в графі «мати» – ОСОБА_1 (а.с.7).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2014 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 10.12.2013 року і до його повноліття. При цьому, у вказаному рішенні суд встановив, що «відповідно до довідки №2462, виданої 28 листопада 2013 року ТОВ «Житлово-експлуатаційного об`єднання», позивач ОСОБА_1 проживає разом зі своїм сином ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 » (а.с.34-37).

Згідно з актом №11524, складеним комісією в складі інспектора та начальника ВКР ТОВ «ЖЕО» від 24.10.2019 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_3 проживають з червня місяця 2019 року без реєстрації : ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (а.с.9).

Факт проживання без реєстрації ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_2 за вищевказаною адресою також підтверджується довідкою, виданою ТОВ «ЖЕО» 28.10.2019 року (а.с.10).

Відповідно до судового наказу, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 10.12.2019 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 19.11.2019 року, до досягнення дитиною повноліття та на користь держави судовий збір в сумі 192 гривень 10 копійок.

Судовий наказ набрав чинності 10.12.2019 року (а.с. 25).

Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 № 4, нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно п. 4 вказаної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Згідно п. 5 вказаної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, незадоволення певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

У поданій заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами представник ОСОБА_1 адвокат Покоєвич А.О. вказує, що на час видачі судового наказу ОСОБА_2 не повідомив суд про рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2014 року, яким встановлено місце проживання спільної дитини разом із ОСОБА_1 після розірвання шлюбу, а також скористався тимчасовим (на період ремонту в іншій квартирі) проживанням її та спільного сина ОСОБА_4 разом у квартирі ОСОБА_2 , а тому наявні підстави для перегляду судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2019 року по справі №127/31468/19 за нововиявленими обставинами.

Суд вважає доводи заявника та її представника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами необґрунтованими.

Так, відповідно до ч.4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Крім цього, при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд не вирішує спір повторно, а досліджує, чи наявні визначені законодавством нововиявлені обставини.

Зокрема, у своїй заяві від 30.01.2020 року представник заявника просить скасувати судовий наказ від 11.12.2019 року по справі №127/31468/19, однак 11.12.2019 року по справі №127/31468/19 судовий наказ не видавався, його було видано раніше – 10.12.2019 року.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутнє будь-яке судове рішення, яким було б визначено місце проживання дитини разом з одним із батьків. У рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2014 року суд лише встановив факт спільного проживання ОСОБА_3 разом із матір`ю ОСОБА_1 станом на 28.11.2013 року, не вирішуючи питання про подальше спільне проживання разом з матір`ю, адже відповідні позовні вимоги перед ним не ставилися.

Відповідно до ч.3 ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, ОСОБА_3 , якому ІНФОРМАЦІЯ_5 виповнилося 16 років, скористався своїм правом і обрав місце свого проживання разом з батьком. Положення ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» гарантують йому таке право незалежно від того, чи зареєстрований він за адресою проживання чи перебування.

Суд критично оцінює додані до заяви про перегляд судового наказу акт від 23.07.2019 року про відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП та технічні умови на від`єднання від існуючої внутрішньо будинкової системи ЦО та ГВП (а.с.39-40), оскільки із них не вбачається, що дані докази не свідчать про перебування сина ОСОБА_3 на утриманні заявника ОСОБА_1 станом на день видачі судового наказу, про перегляд якого ставиться питання.

Суд також не може взяти до уваги акт №11898 від 17.01.2020 року (а.с.38), оскільки він був складений після видачі судового наказу від 10.12.2019 року та вказує, відповідно, на факти на момент обстеження, а тому викладені в даному акті обставини не існували на момент винесення судового рішення по справі і не можуть вважатися нововиявленими.

Судовий наказ Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2019 року було направлено сторонам 10.12.2019 року, набрав законної сили 10.12.2019 року, ОСОБА_1 позовну заяву про зменшеня розміру аліментів не подавала.

Те, що ОСОБА_1 не могла заперечувати проти заяви про видачу судового наказу з посиланням на ці обставини, що обумовлене порядком розгляду заяв про видачу судового наказу, жодним чином не робить для неї ці обставини нововиявленими у розумінні п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України.

Крім цього, у судовому засіданні ОСОБА_1 також підтвердила, що їх спільний син ОСОБА_4 з червня 2019 року проживає разом із ОСОБА_2 та перебуває на його утриманні.

Таким чином, на день видачі судового наказу суд правильно встановив факт спільного проживання сина ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_2 , а тому на підставі ч.3 ст.181 СК України видав судовий наказ про стягнення аліментів на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Крім того, суд враховує, що згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяються якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, то обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч. 2ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Такий обов`язок також передбачений ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, оскільки під час видачі судового наказу, враховуючи особливий порядок розгляду заяв про видачу судового наказу, під час якого суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, суддею було дотримано вимог чинного законодавства, так як на час видачі судового наказу не було спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Оскільки підставами для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, відповідно до п. 1 ч. 2 ст.423ЦПК України є виключно такі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, належить відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити судовий наказ в силі, що не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховучи вищевикладене та керуючись ст.ст.160, 180-181 СК України, ст.ст. 4, 7, 10, 13, 160-161, 168, 169, 260-261, 354, 423, 429 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2019 року у справі №127/31468/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 відмовити.

Судовий наказ Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2019 року у справі №127/31468/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 залишити в силі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно якого розділ XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Повний текст ухвали суду складено 04.06.2020 року.

Суддя :