Ухвала суду № 89644511, 04.06.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/346/19

Номер провадження 1-в/623/93/2020

УХВАЛА

іменем України

04 червня 2020 року Ізюмський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю: секретаря Довгополої І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі Харківської області подання начальника Ізюмського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Погореленко І.В. про подання про передачу матеріалів до суду для вирішення питання про звільнення від призначеного покарання відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який ніде не навчається та не працює, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 22 травня 2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2 Кримінального кодексу України до 02 років позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України на 01 рік,

В С Т А Н О В И В:

До Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло подання Ізюмського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_1 .

В поданні зазначено, що ОСОБА_1 було засуджено вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2019 року за ч.2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,104 КК України з випробувальним терміном у 01 рік.

На підставі ст. 76 КК України, на засудженого були покладені наступ обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питаї пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місі проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом питань пробації.

27.06.2019 року року засудженому ОСОБА_1 та його батькові було роз`яснено покладені на неповнолітнього судом обов`язки.

За час відбуття покарання з випробуванням ОСОБА_1 зарекомендував себе задовільно: неявок на реєстрацію не мав, порушень адміністративного законодавства не допускав. За місцем проживання та навчання характеризується задовільно.

05 травня 2019 року Ізюмським ВП ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12019220320001092 за ознаками ст. 186 ч. 2 та 21.12.2019 року за ознаками ст. 189 ч. 2 КК України.

23.12.2019року ОСОБА_1 повідомлено про підозру..

З повідомлення Ізюмського міськрайонного суд Харківської області від 15.04.2020 року, встановлено, що вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.04.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним та призначено покарання: за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 189 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково, у вигляді 2 (два) місяців позбавлення волі приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2019 року і остаточно ухвалити до відбування ОСОБА_1 4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, залишено тримання під вартою.

Станом на 15.04.2020 рік вирок не набрав законної сили.

14.04.2020 року на адресу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшла апеляційна скарга захисника Орла С.Ю. на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.04.2020 року.

22.5.2020року закінчився строк випробування ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 78 КК України та частини другої статті 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Стаття 62 Конституції України, частина 2 статті 2 КК України та частина 1 статті 17 КП К України визначають, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З урахуванням цього, після спливу визначеного судом іспитового строку у засудженого, навіть при наявності інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, уповноважений орган з питань пробації повинен надсилати до суду подання для вирішення питання про звільнення його від призначеного покарання. У поданні, в обов`язковому порядку, має зазначатися інформація про виконання такою особою покладених на неї судом обов`язків, інформація, що характеризує особу, та відомості про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні нового кримінального правопорушення.

Належним чином повідомлений про час та день розгляду подання органу пробації засуджений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Ізюмського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Федорченко М.С. надав суду заяву з проханням проводити розгляд подання без участі представника відділу пробації, клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Належним чином повідомлений про час та день місце розгляду подання прокурор в судове засідання не з`явився.

Вивчивши матеріали подання, дослідивши матеріали контрольної справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 3 статті 75 КК України, умовою ухвалення рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки та інші умови випробування. Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до частини 1 статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК), іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Відповідно до частини 2 статті 165 КВК, частини 1 статті 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема, про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку

Відповідно до ст. 78 ч.1 КК України після закінчення випробувального строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_1 вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2019 року засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,104 КК України з випробувальним терміном у 01 рік.

З подання органу пробації вбачається, що ОСОБА_1 вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.04.2020 року визнано винним та призначено покарання: за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 189 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково, у вигляді 2 (два) місяців позбавлення волі приєднано не відбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2019 року і остаточно ухвалено до відбування ОСОБА_1 4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі. Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишено тримання під вартою.

Станом на 15.04.2020 рік вирок не набрав законної сили, так як 14.04.2020 року на адресу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшла апеляційна скарга захисника Орла С.Ю. на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.04.2020 року.

На підставі вищевикладеного, судом констатується, що засуджений ОСОБА_1 не виконав умови ст. 75 КК України, тому підстав для звільнення його від відбування покарання у звязку із спливом іспитового строку не вбачається. Невиконання засудженим покладених на нього обовязків свідчать про небажання стати на шлях виправлення, та тягне за собою відповідні правові наслідки.

На підставі ст.78 ч.1 КК України керуючись ст.ст. 395, 537, 539 КПК України суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні подання начальника Ізюмського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання у зв`язку зі закінченням випробувального терміну відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -відмовити.

Особову справу засудженого ОСОБА_1 повернути до Ізюмського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: Т. Д. Бєссонова.