Постанова № 89644465, 04.06.2020, Зміївський районний суд Харківської області

621/877/20

3/621/145/20

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 червня 2020 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахчисарай АР Крим, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

01.04.2020, о 10 год. 14 хв., ОСОБА_1 на а/ш Зміїв-Таранівка керував автомобілем ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 9 год. 30 хв. 22.04.2020, 09 год. 00 хв. 05.05.2020, 08 год. 40 хв. 15.05.2020 та на 09 год. 00 хв. 04.06.2020 не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності був повідомлений належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому ст. 38 КУпАП, визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить три місяці з дня вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП, про що свідчить його підпис у протоколі серії ДПР18 №391179, про причини неявки суд не повідомив.

Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, виклик його в судове засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, строки розгляду якої, обмежено законодавством.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Ознайомившись з наданими матеріалами, дослідивши надані докази: - протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №391179 від 01.04.2020, в якому містяться пояснення ОСОБА_1 , висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до якого під час огляду 01.04.2020 об 11:00 год. ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння, клінічно, довідки про факт того, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, вбачаю склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, і дійшов висновку про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті, а також, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір.

Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

На ОСОБА_1 накласти стягнення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., які перерахувати: отримувач: ГУК Харківська обл/Харківобл/21081300; р/р UA168999980313020149000020001, код ЄДРПОУ: 37874947, код класифікації доходів бюджету: 21081300, банк отримувача: Державне казначейство України, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.

У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., які перерахувати: р/р UA90899998031311125600002600, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Державне казначейство України, класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя: