Вирок № 89643788, 04.06.2020, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1097/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

прокурора Азізова С.А.,

захисника обвинуваченого - адвоката Богельського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180110000317 від 25 червня 2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Привітівка, Зарічненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти загальної середньої, непрацюючого, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

25 червня 2019 року біля 09:00 год., ОСОБА_1 перебуваючи поблизу водоймища, що знаходиться неподалік господарства, що розташоване за адресою: с. АДРЕСА_1 вул. Миру АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, що виразилось у нанесенні п`яти ударів кулаками обох рук в ділянку голови ОСОБА_2 , спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: синця правої навколоорбітальної ділянки із переходом у праву виличну ділянку із субкон`юктивальним крововиливом, подряпиною спинки нова справа, синця верхньої губи справа, синця підщелепної ділянки зліва, синця тильної поверхні правої кисті, синця тильної поверхні лівої кисті, які згідно висновку судово-медичного експерта №156 від 26 червня 2019 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та відібрав у ОСОБА_2 мотокосу "Viper CG430B", велосипед "Аист 28", чим завдав майнової шкоди ОСОБА_2 на загальну суму 2000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що дійсно, 25 червня 2019 року біля 09:00 год., він, перебуваючи поблизу водойми, що знаходиться неподалік його господарства, що розташоване за адресою: с АДРЕСА_1 , помітив ОСОБА_2 . Підійшовши до нього, він запитав у нього, коли той заплатить за послуги з ремонту автомобіля і почувши відповідь, що я тобі нічого не винен, оскільки ремонт був неякісним, він наніс ОСОБА_2 п`ять ударів кулаками обох рук в ділянку голови. А потім, відібравши у нього мотокосу та велосипед, пішов додому. Згодом до нього приїхали працівники поліції, яким він добровільно видав вказану мотокосу та велосипед.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 25 червня 2019 року, він був на роботі, а саме скошував траву поблизу водойди. Біля 09:00 год., до нього підійшов ОСОБА_1 та почав вимагати у нього гроші за ремонт автомобіля, який він йому робив. В ході розмови виникла суперечка і ОСОБА_1 повалив його на землю, почав наносити йому удари по голові, душив його за шию, занурював голову у воду. Вважає, що ОСОБА_1 хотів його вбити. Мотокосу та велосипед йому повернуто. Щодо міри покарання, просив суд обрати ОСОБА_1 найсуворіше покарання, передбачене законом.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину повністю доводиться доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.

З витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 червня 2019 року вбачається, що 25 червня 2019 року до Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області надійшло повідомлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Тумень, Дубровицького району про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Бродець, Дубровицького району, відкрито заволодів належною йому мотокосою та велосипедом (а.п.1).

З протоколу огляду місця події від 25 червня 2019 року та ілюстративної таблиці до нього (а.п.16-18) вбачається, що місцем огляду є ділянки автодороги, що знаходиться поблизу господарства, що розташоване за адресою: с. АДРЕСА_1 вул АДРЕСА_2 Миру АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 . На вказаній ділянці, учасник огляду ОСОБА_1 добровільно видав велосипед синього кольору типу "дамський", із сірими крилами над колесами та мотокосу "Viper".

Згідно висновку судово-медичного експерта №156 від 26 червня 2019 року вбачається, що у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця правої навколоорбітальної ділянки із переходом у праву виличну ділянку із субкон`юктивальним крововиливом, подряпиною спинки нова справа, синця верхньої губи справа, синця підщелепної ділянки зліва, синця тильної поверхні правої кисті (ділянка п`ястя в межах 2-4 п`ясних кісток), синця тильної поверхні лівої кисті (ділянка п`ястя в межах 1-3 п`ясних кісток). Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок не менше, як п`яти травматичних дій - тупим, тупим твердим предметом (ами) із обмеженою контактуючою поверхнею. В даному випадку (враховуючи характер ушкоджень), не виключається можливість заподіяння ушкоджень (синців) внаслідок ударних, ударно-стискуючих дій, а виникнення такого ушкодження як "подряпини", є дією "скользіння" (за механізмом травмування). Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.п.26-27).

Згідно висновку спеціаліста заключення з оцінки рухомого майна від 27 червня 2019 року вбачається, що на підставі проведеного товарознавчого дослідження та розрахунків, середня ринкова вартість, бувшого у використанні велосипеда (дамка) ХВЗ "Аист 28" та мотокоси "Viper CG430B", на момент проведення товарознавчого дослідження в задовільному, технічно справному стані, з врахуванням фізичного та функціонального зносу, станом на момент вчинення злочину (25 червня 2019 року) становила 2000 грн. (дві тисячі гривень) (а.п.30-38).

Оцінюючи надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку доведена у повному обсязі "поза розумним сумнівом" та його протиправні суд дії кваліфікує за частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.

Суд, відповідно до статей 86, 94 Кримінального процесуального кодексу України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого, вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими та прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

На підставі статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до внутрішнього переконання про те, що показання обвинуваченого узгоджуються між собою, містять достатні дані на підтвердження встановлених судом обставин, що дозволяє суду ухвалити обвинувальний вирок.

Відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до статей 65-67 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставини, які відповідно до вимог статті 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Пленум Верховного Суду України в пункті 3 своєї Постанови від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 Кримінального кодексу України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з того, що вчинений обвинуваченим злочин є злочином проти власності та у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжких злочинів.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог положень статті 65 Кримінального кодексу України бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а також інші дані про особу обвинуваченого.

Також судом враховано положення пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 не працює, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо (а.п.31), на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.п.42), раніше не судимий (а.п.43).

Однак, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який щиро розкаявся у вчиненому, з урахуванням вищенаведених пом`якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 186 Кримінального кодексу України, за якою кваліфікуються його дії, а саме у вигляді позбавлення волі та вважає за можливе застосувати статтю 75 Кримінального кодексу України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 100, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання -4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 (два) роки з покладенням відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України обовязків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази:

- мотокосу "Viper CG430B", велосипед "Аист 28", що знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_2 - повернути власнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю с. Тумень, Дубровицького району Рівненської області.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.