Вирок № 89643747, 02.06.2020, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/47/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р. В.

секретаря Крушняк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно матеріали кримінального провадження №12019180040001127 по обвинуваченню

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше неодноразово судимого, востаннє за вироком Дубенського міськрайонного суду від 05.05.2015 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до п`яти років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч.2 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ярощук А.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ :

Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та у той час, коли судимість у встановленому законом порядку не була погашена чи знята, повторно вчинив новий корисливий злочин.

Так, 28 грудня 2019 року близько 12.00 години, перебуваючи по вул. П. Мирного м. Дубно, Рівненської області, скориставшись відсутністю нагляду за його діями зі сторони власника та інших сторонніх осіб із салону автомобіля марки «Volksvagen Passat В3» шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав жіночу сумочку «В Elit» та відеореєстратор марки «Car Cam Corder FHD 1080 P», спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 704 гривні 33 копійки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованому злочині визнав повністю та дав покази про те, що 28 грудня 2019 року близько 12.00 годин він перебуваючи на вул. П. Мирного, у м. Дубно, неподалік від ринку «Млинівський» побачив припаркований автомобіль «Volksvagen Passat В3» водій та пасажир якого залишили салон авто незамкненим. Скориставшись тим, що господаря автомобіля не було, відчинив дверки автомобіля та таким чином отримавши доступ до салону автомобіля викрав жіночу сумочку та відео реєстратор що там знаходились. В подальшому, сумочку викинув, так як не знайшов там нічого цінного, а реєстратор залишив собі. Працівникам поліції видав викрадений відео реєстратор .

На даний час матеріальну шкоду, завдану злочином відшкодував потерпілій у повному обсязі. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати та не позбавляти його волі.

Потерпіла ОСОБА_2 до суду не з`явилася, попередньо подавши заяву, де просила розгляд справи проводити без її участі, так як не бажає бути учасником судового процесу.

Жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає та, в подальшому, мати не буде. Не заперечує проти розгляду кримінального провадження відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України. Міру покарання обвинуваченому просила призначити відповідно до закону.

Оскільки, викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого злочину, обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого, потерпілої та думки прокурора, який вважав за недоцільне досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, роз`яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Як передбачено ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяних збитків.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого під час судового розгляду не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, у відповідності до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до злочину середньої тяжкості, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення.

Вирішуючи питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно та, враховуючи думку прокурора, який вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення чи обмеження волі, так як не становить значної небезпеки для суспільства, суд приходить до переконання, що покарання ОСОБА_1 повинно бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, відповідно до пред`явленого обвинувачення із застосуванням ст. 75 КК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 942 гривні 06 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням. Іспитовий термін випробування встановити строком у 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України під час відбуття іспитового строку, покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи в сумі 942 гривні 06 копійок.

Речові докази: оптичний диск «DVD-R- залишити при матеріалах кримінального провадження;

-жіночу сумочку «ВЕ» та документи (паспорти гр. України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , закордонні паспорти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , картка фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 , довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , дві квитанції банку «Ідея Банк», та відеореєстратор марки «Car Cam Corder FHD 1080 P», що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 – залишити у її розпорядженні.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Рівненського Апеляційного суду протягом 30 діб з дня оголошення вироку через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: підпис Р.В. Ралець

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Вирок не набрав законної сили 02.06.2020

Суддя: Р.В. Ралець

02.06.2020