Ухвала суду № 89643709, 04.06.2020, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/529/20

Провадження № 1-кп/626/79/2020

УХВАЛА

04 червня 2020 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.

за участі секретаря судового засідання Деревінської Л.М.

прокурора Смірнова А.О.

захисника Данільчук В.П.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Красноградського районноного суду матеріали кримінального провадження № 12020220350000080 по обвинуваченню: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Чульман, Алданського району, Якутської АРСР, громадянина України, який має повну середню освіту, не працює, не одружений, проживає в АДРЕСА_1 , раніше не засуджений відповідно до ст.89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, з угодою про визнання винуватості, надійшов 28.02.2020 з Первомайської місцевої прокуратури до Красноградського районного суду Харківської області.

У даному кримінальному провадженні 24.02.2020 укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури Смірновим А.О. та підозрюваним ОСОБА_1 в присутності адвоката Данільчук В.П. Представник потерпілого - держави в особі ДП "Красноградське лісове господарство", лісничий Наталинського лісництва Фролов ОСОБА_2 , направив 03.06.2020 до суду заяву , в якій просив провести підготовче судове засідання та розгляд кримінального провадження без його участі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Зважаючи на викладене, підготовче судове засідання з розгляду угоди про визнання винуватості проведено у відсутність представника потерпілого.

Прокурор та захисник у підготовчому судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та вважають можливим її затвердити. Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні стверджував, що повністю розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки невиконання угоди.

Вислухавши думку учасників провадження та ознайомившись із обвинувальним актом, угодою про визнання винуватості, суд приходить до висновку щодо необхідності відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення обвинувального акту прокурору на підставі п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при цьому виходить із наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України суд перед затвердженням угоди має перевірити на відповідність її вимогам чинного законодавства. Пунктами 1, 2, 3,6 вказаної частини передбачений обов`язок суду відмовити у її затвердження у разі суперечності умов угоди вимогам цього Кодексу та/або закону; у випадку невідповідності умов угоди інтересам суспільства та умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Так, відповідно до обвинувального акту, у даному кримінальному провадженні потерпілим є держава в особі ДП "Красноградське лісове господарство", представником якого є ОСОБА_3 .

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 469 КПК України, потерпілим (представником потерпілого), письмової згоди прокурору на укладення ним даної угоди про визнання винуватості не надано. Відповідно до пред`явленого обвинувачення за ч.4 ст.246 КК України, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, 13.02.2020 року з 10-ї до 13-ї години, діючи всупереч п.п.2,3 порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 761 від 23.05.2007 року "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", не маючи лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, маючи на меті здійснити незаконну порубку дерев у лісових насадженнях, перебуваючи на території Піщанської сільської ради Красноградського району , а саме у відділі № 4, кварталу № 71 Наталинського лісництва, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, заздалегідь підготованим майном, здійснив незаконну вирубку дерев породи "Дуб" в кількості 3 штук, дерев породи "В`яз" в кількості 2 штук, дерев породи "Ясен" в кількості 4 штук та 1 дерево породи "Клен" до ступеня припинення росту, відділивши стовбур. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 спричинив шкоду державі в особі ДП "Красноградський лісгосп" на 75173,35 грн.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 статтею 246 КК, відноситься до категорії злочинів проти довкілля. Диспозиція вказаної норми передбачає, що одним з обов`язкових елементів складу цього злочину є спричинення тяжких наслідків, завданих об`єкту злочинного посягання, тобто довкіллю.

Відповідно до примітки до ст.246 КК України , у цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Наявність шкоди довкіллю та її розмір має бути доведено визначеними законом засобами доказування. Пунктом 6 частини 2 статті 242 КПК передбачено, що розмір шкоди довкіллю визначається на підставі висновку експерта. В кримінальному провадженні № 12020220350000080 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.4 ст.246 КК України , експертиза для визначення шкоди, завданої довкіллю, не проводилась. Досудове розслідування обґрунтовувало свій висновок про наявність тяжких наслідків лише на підставі розрахунку, який не може вважатися висновком експерта, що ставить під сумнів наявність фактичних підстави для визнання винуватості ОСОБА_1 .

З матеріалів провадження вбачається, що вказаним кримінальним правопорушенням було заподіяно шкоду державі, на підставі чого прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в її інтересах було подано позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 75173,35 грн.

Однак, при укладенні угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 , державою, в особі ДП "Красноградський лісгосп", який визнаний потерпілою особою у цьому кримінальному провадженні, не була надана письмова згода прокурору на укладення вказаної угоди, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме ч.4 ст.469 КПК України.

Також, на думку суду, положення угоди не відповідають чинному законодавству, адже вона не вирішує питання відшкодування збитків, завданих інтересам держави.

Відповідно до статті 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються, зокрема, умови часткового звільнення обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення.

В угоді сторони визнають, що діями обвинуваченого державним інтересам завдана шкода на суму 75173,35 грн. Водночас, умови угоди не передбачають жодного обов`язку ОСОБА_1 хоча б частково відшкодувати завдані державі збитки. Фактично, у разі затвердження угод шкода, завдана державним інтересам, залишається невідшкодованою, що, на думку суду, є недопустимим.

Згідно вимог, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди не відповідають інтересам суспільства. Чинне законодавство не дає визначення поняттю "суспільний інтерес". Воно є оціночним, пов`язане з встановленням в кожному конкретному випадку можливості отримання суспільством вигоди (користі), у зв`язку з прийняттям певного рішення. Таке рішення може бути схвалене суспільством. Умови угоди про визнання винуватості будуть відповідати інтересам суспільства, виключно тоді, коли пом`якшення покарання, визначене в угоді, буде збалансоване з обставинами, які є корисними для суспільства. До таких факторів слід віднести: суспільну значущість дій обвинуваченого щодо викриття інших злочинів, його сприяння у проведенні кримінального провадження, вчинення дій з метою усунення негативних наслідків, спричинених суспільно-небезпечним діянням, тощо. Тільки за наявності таких факторів суспільство може бути зацікавленим у здійсненні швидкого судочинства у певному кримінальному провадженні.

Обвинувачення ОСОБА_1 висунуто за ч.4 статті 246 КК України. Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від від п`яти до семи років. Тобто злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є тяжким. Правопорушенням, завдано шкоду державним інтересам у розмірі 75173,35 грн., що є тяжкими наслідками.

Із поданих сторонами матеріалів та отриманих пояснень не встановлено фактів будь-якого реального відшкодування завданих збитків. Ця обставина свідчить про те, що жодним чином інтереси суспільства угодою не враховуються, відсутня умова хоча б часткового відшкодування збитків обвинуваченим.

При цьому, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини. Так, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium), держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Таким чином, дана угода суперечать вимогам КПК України та кримінального закону, умови угоди не відповідають інтересам суспільства, відсутні фактичні підстави для визнання винуватості, а тому дана угода, відповідно до вимог ст. 474 КПК України, не може бути затверджена судом, у зв`язку з чим кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.

При цьому, слід роз`яснити, що згідно з частиною 8 ст. 474 КПК України повторне звернення з угодою у цьому кримінальному провадженні не допускається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 474, 370 - 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури Смірновим А.О. та підозрюваним ОСОБА_1 від 24 лютого 2020 року - відмовити.

Кримінальне провадження №12020220350000080відносно ОСОБА_1 повернути прокурору Смірнову А.О. для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Ухвала про відмову у затвердженні угоди оскарженню не підлягає.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що згідно з ч. 8 ст. 474 КПК України повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Суддя