Вирок № 89643637, 04.06.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/456/2020 Справа № 641/1682/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м.Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Вовк К.О.,

за участі прокурора Тимченко Н.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Харкова, громадянина України, з неповною вищою освітою,

не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого

за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до положень ст. 89 не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 будучи раніше засудженим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності на шлях виправлення і перевиховання не став та знову вчинив умисний корисливі злочини проти власності за наступних обставин.

31.01.2020 року близько 19 год. 08 хв. ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні супермаркету «Посад», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Державінська, 38, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно та протиправно, вважаючи, що його дії залишаються не поміченими сторонніми особами, підійшов до торгівельного стелажу, звідки таємно взяв належне ТОВ «Реван» майно, а саме: шоколад торгової марки «Корона» серії «Max Fun мармелад-попкорн» масою 160 г, у кількості 5 штук, загальною вартістю 231,15 грн., шоколад торгової марки «Корона» серії «Max Fun з мармеладом, печивом та карамеллю» масою 160 г, у кількості 5 штук, загальною вартістю 220,50 грн., смажене насіння з сіллю торгової марки «СанСанич» масою 80 г, у кількості двох упаковок, загальною вартістю 18,58 грн., на загальну суму 470,23 грн., які поклав у ліву кишеню куртки, одягненої на ньому.

Після чого, ОСОБА_1 , направився до касової зони для подальшого виходу з супермаркету, проте був зупинений охоронцем вказаного магазину ОСОБА_2 , який спостерігав за ним і висловив вимогу сплатити за товар, тим самим викрив його злочинній дії, на що ОСОБА_1 , усвідомлюючи те, що його злочинні дії викриті свідком, який став його переслідувати, продовжуючи свій злочинний умисел та утримуючи викрадене майно при собі, пробіг касову зону та вибіг з торгового приміщення, однак з причин незалежних від його волі був затриманий співробітником служби охорони супермаркету, у зв`язку з чим, не довів свій злочинний умисел до кінця.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені злочину визнав повністю, у скоєному розкаявся, та пояснив, що 31.01.2020 року знаходячись у торгівельний залі супермаркеті «Посад» взяв з полок та поклав до своєї кишені шоколадки та смажене насіння, та після того, як охоронець запропонував йому підійти до касової зони для сплати за вказаний товар, він підійшов до іншої каси та почав бігти та намагався покинути вказаний супермаркет, однак переслідуючи його охоронці зупинили його.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочину, його показання повністю відповідають фактичним обставинам справи, наслідки застосування ч.3 ст.349 КПК України обвинуваченому роз`яснені та він вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, при цьому у суду нема сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, повністю визнав себе винним та щиро розкаявся у вчиненому, що відповідно до ст.66 КК України визнається судом обставиною, що пом`якшує покарання.

Відповідно до ч.2 ст.67 КК України обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, не судимий в силу положень ст. 89 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Слобідським районним відділом ДУ «Центр пробації» в Харківській області до суду було надано досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно якої беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, а саме вівідувати заходи, які організовані уповноваженим органом з питань пробації.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та конкретні обставини вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, той факт, що до ОСОБА_1 два рази застосовувався інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням, однак це не привело до позитивних змін в його особистості й не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову скоїв злочин проти власності, така його поведінка на думку суду свідчить про його стійку антисоціальну та кримінальну направленість і намагання забезпечити себе шляхом злочинної діяльності, а також враховує вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, думку прокурора, який вважав за доцільне призначення покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді арешту.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати про притягненню експерта. Згідно довідки від 11.02.2020 року про витрати на проведення експертизи № 6/274СЕ-19 становлять 628,04 грн., які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його прибуття в установу Кримінально-виконавчої служби для відбування покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Скасувати арешт накладений ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05.02.2020 року на 10 плиток шоколаду MaxFun ТМ «Корона» вагою 160 гр. кожна та 2 упаковки соняшникового насіння «СанСанич» вагою 80 гр.

Речовий доказ – інвентаризаційний опис вибіркового перерахунку станом на 31.02.2020 року, шо проводився « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: м. Харків, вул. Державінська, 38 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ – компакт диск «Axent» з 4 відеофайлами – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - шоколад торгової марки «Корона» серії «Max Fun мармелад-попкорн» масою 160 г, у кількості 5 штук, шоколад торгової марки «Корона» серії «Max Fun з мармеладом, печивом та карамеллю» масою 160 г, у кількості 5 штук, смажене насіння з сіллю торгової марки «СанСанич» масою 80 г, які були передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_3 згідно розписки від 10.02.2020 року – вважати повернутим останньому.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя - М .Ю.Онупко