Рішення № 8964304, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/1919.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення заборгованості –5962917,94 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

від позивача: Лазаренко Ю.Г. - довіреність №26 від 01.01.2010р.

Ромась Д.М. – довіреність №16 від 01.01.2010р.

від відповідача: Чебоненко О.Ф. - довіреність №64-6 від 11.01.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києвапро стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2009р. по 01.12.2009р. у розмірі 5962917,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на послуги водопостачання та водовідведення №02723/2-04 від 08.07.2003р. не оплатив надані йому позивачем послуги за період з 01.07.2009 по 01.12.2009, заборгувавши позивачу 5962917,94 грн. З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 5891883,13 грн. - основного боргу, 71034,81 –інфляційних витрат, 25 500,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До прийняття рішення по суті позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 6312023,61 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказує, що за даними його бухгалтерії за період з 01.07.2009р. по 01.12.2009р. спожито послуг на суму 14144057,56 грн., спечено –11843838,89 грн., борг становить –2300218,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2010р. розгляд справи судом було відкладено в межах строку, встановленого чинним законодавством України.

В судове засідання, призначене на 28.01.2010р., представник відповідача не з’явився, з огляду на що розгляд справи судом відкладено, про що винесено відповідну Ухвалу.

04.02.2010р. судом відкладено розгляд справи в межах строку, встановленого чинним законодавством України, у зв’язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні 04.03.2010р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2003р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва було укладено Договір №02723/2-04 на послуги водопостачання та водовідведення.

За умовами даного Договору позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач –зобов’язався розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, згідно п.п. 3.1, 3.2 Договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача. Для абонентів із стабільним об’ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал. Якщо водолічильники тимчасово знято представником позивача або їх зіпсовано не з вини відповідача, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Згідно п. 3.3. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об’ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

У відповідності до п. 3.4. Договору відповідач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п’ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документі до банківської установи.

Відповідно до розділу 7 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства на підставі даних розрахункових листів за період з 01.07.2009р. по 01.12.2009р. стверджується факт надання позивачем відповідачу протягом указаного періоду послуг водопостачання та водовідведення загальною вартістю 17847868,20 грн., а також оплати останнім спожитих у цей період послуг у розмірі 11955985,07 грн.

Доказів належної оплати за договором суми боргу у розмірі 5891883,13 грн. суду не надано.

Крім того, згідно п. 3.5. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, відповідач зобов’язаний у 5-ти денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноваженого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту, на підставі п. 3.5. Договору дані позивача щодо кількості та вартості отриманих послуг вважаються прийнятими відповідачем.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановленого договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних витрат складає 136626,91 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми інфляційних витрат відповідачем суду не надано.

Згідно розрахунку суми інфляційних витрат, зробленого судом, ця сума складає 104227,84 грн.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 34880,85 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано.

Згідно розрахунку суми 3% річних, зробленого судом, ця сума складає 33952,49 грн.

Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню суми інфляційних витрат в розмірі 104227,84 грн. та сума 3% річних в розмірі 33952,49 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 248632,72 грн.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексу визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку суми пені, зробленого позивачем, її сума складає 248632,72 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку розміру пені відповідачем суду не надано.

Згідно розрахунку суми пені, зробленого судом, ця сума складає 232008,68 грн. та стягується з відповідача.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд частково задовольняє заявлені вимоги позивача та стягує з відповідача суму основного боргу в розмірі 5891883,13 грн., суму інфляційних витрат в розмірі 104227,84 грн., суму 3% річних в розмірі 33952,49 грн., суму пені в розмірі 232008,68 грн.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) 5891883,13 (п’ять мільйонів вісімсот дев’яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят три грн. 13 коп.) грн. основного боргу, 104227,84 (сто чотири тисячі двісті двадцять сім грн. 84 коп.) грн. суму інфляційних витрат, 33952,49 (тридцять три тисячі дев’ятсот п’ятдесят дві грн. 49 коп.) грн. суму 3% річних, 232008,68 (двісті тридцять дві тисячі вісім грн. 68 коп.) грн. суму пені, 25500,00 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Е.О. Шевченко