Рішення № 89642989, 04.06.2020, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/87/20

Провадження № 2/548/195/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2020 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Старокожка В.П.,

за участю секретарясудових засідань Комаренко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол цивільну справу в межах спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Сіністерства юстиції ( м. Суми), треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та заперечення відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним цивільним позовом.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником 3/5 частини будинку АДРЕСА_1 , власниками інших 2/5 частин будинку є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вказує, що на її нерухоме майно, згідно інформаційної довідки №182903937 Єдиного реєстру заборон відчуження від 30.09.2019 року за № 1750675 реєстратором: Хорольська державна нотаріальна контора, на підставі постанови Державної виконавчої служби б/н від 19.02.2001 року було помилково накладено арешт, як на житловий будинок, співвласником якого вона, при цьому власником будинку зазначено ОСОБА_2 , хоча останній ніколи таким не являвся.

Зазначає в 2019 році вона вирішила зареєструвати право власності на вказану частину будинку, проте державним реєстратором було виявлено, що помилково накладений арешт на її нерухоме майно, на підставі постанови Державної виконавчої служби б/н від 19.02.2001 року.

З наданої відповіді від 11.10.2019 року за вих. №15.25-03/11665 позивачці фактично відмовлено (у зв`язку зі знищенням після закінчення терміну зберігання) у наданні відомостей про накладення та скасування арешту та наданні копії постанови Державної виконавчої служби б/н від 19.02.2001 року.

У зв`язку з цією обставиною позивачка просить суд зняти арешт з будинку, співвласноком якого вона є.

Позивачка не була присутня під час розгляду справи, будь-яких клопотань чи заяв суду не подавала.

Представник Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Сіністерства юстиції ( м. Суми), в судове засідання не з`явився, надав суду пояснення, в яких зазначив, що детальна інформація про накладення арештів на майно боржника у 2001 році відсутня, оскільки на даний час закінчився термін зберігання завершених виконавчих проваджень, а тому при вирішення питання зняття арешту з вказаного нерухомого майна представник ВДВС покладався на розсуд суду, також просив провести розгляд справи без участі свого представника.

Треті особи у визначений судом строк відзив на позов не подали, також від них не надійшло клопотання про надання додаткового строку для подачі відзиву чи про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, хоча вони були повідомлені про розгляд справи, свідченням чому є поштові повідомлення, наявні у матеріалах справи.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах спрощеного провадження має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно інформаційної довідки №182903937 Єдиного реєстру заборон відчуження від 30.09.2019 року за № 1750675 реєстратором: Хорольська державна нотаріальна контора, на підставі постанови Державної виконавчої служби б/н від 19.02.2001 року було помилково накладено арешт, як на житловий будинок, співвласником якого вона, при цьому власником будинку зазначено ОСОБА_2 , хоча останній ніколи таким не являвся.

З наданої відповіді від 11.10.2019 року за вих. №15.25-03/11665 позивачці фактично відмовлено (у зв`язку зі знищенням після закінчення терміну зберігання) у наданні відомостей про накладення та скасування арешту та наданні копії постанови Державної виконавчої служби б/н від 19.02.2001 року.

Норми права, застосовані судом.

У відповідності зі ст.41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції». закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положенням ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частина 1,2 статті 50 та частина 3 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) передбачає, що:

1. У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Мотивована оцінка аргументів сторін та висновки суду.

У даному випадку, заінтересованою особою, не було виконано норми процитованих вище норм законодавства, тобто не було реально вжито заходів по зняттю арешту, а саме не було надіслано відповідному органу (установі) для зняття арешту.

В зв`язку з помилковим винесенням ВДВС у Хорольському районні постанови б/н від 19.02.2001 року, якою накладено арешт на майно особи, яка не була власником цього майна, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для подальшого застосування арешту майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57,60,79,88,212-215,224-226 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скасувати арешт накладний на нерухоме майно: будинок АДРЕСА_1 , накладене на підставі постанови Державної виконавчої служби б/н від 19.02.2001 року (реєстраційний номер обтяження 1750675).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом цього ж строку з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

відповідач - Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Сіністерства юстиції ( м. Суми), ЄДРПОУ 34865290, адреса: м. Хорол, вулиця Незалежності, 21-а Полтавської області.

треті особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Головуючий: