Постанова № 89642922, 03.06.2020, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа №: 433/747/20

Провадження № 3/433/245/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020 року

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Певна О.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Троїцького відділу поліції ГУ НП в Луганській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

На адресу Троїцького районного суду Луганської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №131933 від 22.05.2020 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №131933 від 22.05.2020, 18.05.2020 о 01-00 год., гр. ОСОБА_1 , знаходячись на городі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрала з парника 15 кущів розсади перцю та 15 кущів розсади помідорів на загальну суму 60,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.278 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує таке питання, зокрема як: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ.

Положення ч.1 ст.51 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до ч.3 ст.51 КУпАП викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За змістом п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн., відтак податкова соціальна пільга дорівнює 1051 грн.

Відповідно до ст.51 КупАП викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який в 2102 році складав 210,20 грн. (0,2 х (50% х 2102). Отже, якщо вартість викраденого майна перевищує 210,20 грн., то настає кримінальна відповідальність.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 131933 від 22.05.2020, ОСОБА_1 таємно викрала з парника 15 кущів розсади перцю та 15 кущів розсади помідорів на загальну суму 60,00 грн., разом з тим, до вказаного протоколу не надано доказів на підтвердження вартості такого майна, що позбавляє суд можливості перевірити обставини правопорушення та відповідно встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 цього Кодексу).

Питання складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 254 КУпАП.

Згідно зі ст. 280 КУпАП серед іншого, при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Також ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Таким чином, наявна в матеріалах справи довідка щодо вартості майна станом на 19.05.2020 не є бухгалтерським документом та не є належним доказом дійсної вартості вказаного майна.

Суд зазначає, що орган (посадова особа), який складає протокол про адміністративне правопорушення, зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Крім того, юридичними ознаками майна як предмета дрібного викрадення є те, що, таке майно повинно бути чужим для винного, та як правило, має належати на праві власності іншому суб`єкту права власності. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, потерпілою за даним правопорушенням визнано ОСОБА_2 , проте останньою не надано доказів підтвердження вартості викраденого майна.

З урахуванням викладеного, суддя позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для належного оформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об`єктивно з`ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Беручи до уваги викладене, суддя вбачає підстави для повернення до Троїцького ВП ГУНП в Луганській області для належного оформлення адміністративного матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, у зв`язку з його невідповідністю вимогам чинного законодавства України.

Керуючись ст. 252, 256, 278, 280 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.51 КУпАП повернути до Троїцького ВП ГУНП в Луганській області для належного оформлення.

Постанова апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Певна